На початку XVIII ст. в Україні різко зростає кількість мануфактур (так званий Петровський вибух). У 1719 р. було закладено першу в Україні Путивльську суконну мануфактуру, яка в 1791 р. виробила 450 тис. аршинів сукна армії. У другій половині XVIII ст. було засновано пороховий завод у Шостці, київський завод «Арсенал». У кінці XVIII ст. в Україні нарахову-
133
134
Греченко В.А. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ється 240 мануфактур. У 1722 р. починається видобування кам'яного вугілля (у Бахмуті). Торговельні відносини між Україною й Росією були досить інтенсивними. Україна стала основним постачальником хліба і м'яса, шкіри і прядива для Росії та була ринком збуту товарів з Росії (хутро, голки, коси, папір). При цьому царським урядом проводилась протекціоністська політика. У 1669 р. для підтримки державної монополії Москви заборонялося завозити з України горілку та тютюн. Українські купці платили на українсько-російському кордоні митний податок за ввіз товарів з Росії — індикту, за вивіз — евекту, який йшов до української скарбниці. Суттєво зростає кількість базарів. На Лівобережжі їх діяло понад 8 тис, а на Слобожанщині — майже 2 тис. Базари збиралися раз або двічі на тиждень. Більшість населення Лівобережної України складали селяни (у 1782 р. - 59 %), козаки - 33 %, інші - 8 %. У 1795 р. українці становили 17 % населення імперії. У XVIII ст. за чісельністю значно зростають міста. Насе- І лення Києва у. 1786 р. досягло 35 тис, Охтирки — І 13 тис, Харкова і Ніжина — 11 тис, Сум — 10 тис, Полтави — 7 тис. Основну частину їхнього населення становили міщани, які займалися ремеслами, вели дрібну торгівлю, платили податки за круговою порукою, охороняли місто, виконували рекрутську повинність. Кожний міщанин, що мав капітал більше 500 руб., міг записатися в купці, які об'єднувалися в гільдії. Правове становище купця залежало від своєчасної сплати гільдійського внеску. У випадку несплати купець переводився в міщанський стан і втрачав пільги (звільнення від подушного, рекрутчини й тілесних покарань). Наприкінці XVIII ст. суспільний устрій України втрачає самобутні риси. Встановлюється така ж соціальна структура, що й в інших регіонах Російської імперії. З середини XVII ст. на території України почали поширюватись російські гроші. За Петра І було введено десяткову монетну систему: рубль, гривеник, копійка. Протягом XVIII ст. проводились заходи щодо стандартизації грошового обігу в Росії, у тому числі на Лівобережній Україні. Випускались мідні (копійки, п'ятаки), срібні (рублі, полтинники, гривеники), золоті (червінці, згодом 10-рублеві імперіали й 5-рублеві півімперіали) монети. З 1769 р. російський уряд почав випускати паперові гроші (асигнації). Російські гроші протягом XVIII ст. витіснили в Україні польсько-литовські. З ліквідацією в Україні гетьманського правління фінансову систему
Модуль 2. Нова історія України України було об'єднано з фінансовою системою імперії. У 1765 р. на Слобідську Україну було поширено подушний податок, а в 1783 р. — на всю Україну. Протягом XVIII ст. в Україні промислове виробництво набуло товарного характеру, але Україна втратила самостійність у зовнішньоекономічних відносинах.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Промисловість та торгівля» з дисципліни «Історія України»
