На рис. 43 представлено ультраструктуру узагальненої тваринної клітини.
Рис. 43. Ультраструктура узагальненої тваринної клітини, виявлена за допомогою електронного мікроскопа: 1 – мікроворсинка; 2 – процес формування піноцитозного пухирця; 3 – піноцитозний пухирець; 4 – гладкий ендоплазматичний ретікулум; 5 – мікротрубочки (часто по периферії клітини); 6 – лізосоми; 7 – вільні рибосоми, розсіяні у цитоплазмі; 8 – дві центріолі, розташовані під прямим кутом одна до одної; 9 – двомембранна ядерна оболонка; 10 – ядерна пора; 11 – ядерце; 12 – гетерохроматин; 13 – еухроматин; 14 – цитоплазма; 15 – плазматична мембрана; 16 – рибосоми, повўязані з ендоплазматичним ретікулумом; 17 – гранульований ендоплазматичний ретікулум; 18 – мітохондрія; 19 – апарат Гольджі; 20 – секреторна гранула; 21 – процес екзоцитозу; 22 – процес поглинання або секреції.
Плазматична мембрана – тришарова структура («сандвіч») – один світлий шар між двома темними. Вибірково проникний бар'єр, що регулює обмін між клітиною і середовищем. Ядро – найбільша органела, оточена оболонкою з двох мембран, пронизаною ядерними порами (рис. 44). Містить у такій формі розкручені хромосоми, що перебувають у інтерфазі. Містить також структуру, яка має назву ядерце. Хромосоми містять ДНК – речовину спадковості. ДНК складається з генів, що регулюють усі види клітинної активності. Поділ ядра лежить в основі розмноження клітин, а отже, процесу відтворення. У ядерці утворюються рибосоми. Рис. 44. Будова ядра тваринної клітини Ендоплазматичний ретикулум – система сплощених мембранних мішечків (цистерн) у вигляді трубочок і пластинок (рис. 45). Утворює єдине ціле з зовнішньою мембраною ядерної оболонки. Якщо поверхня ендоплазматичного ретикулуму вкрита рибосомами, то він називається гранулярним (шорсткуватим). По цистернах такого ендоплазматичного ретикулуму транспортується білок, синтезований на рибосомах. Агранулярний (гладкий) ендоплазматичний ретикулум (без рибосом) служить місцем синтезу ліпідів, стероїдів та вуглеводів. Рис. 45. Будова ендоплазматичного ретикулуму тваринної клітини Рибосоми – дуже дрібні органели, що складаються з двох субодиниць – великої та малої. Містять білок і РНК приблизно в рівних частках. Рибосоми, що виявляються в митохондріях (а також у хлоропластах – у рослин), ще дрібніші. Рибосоми - місце синтезу білка. Вони зв'язані з ендоплазматичним ретикулумом або вільно лежать у цитоплазмі. Багато рибосом можуть утворити полісому (полірибосому), у якій вони нанизані на єдину нитку матричної РНК. Мітохондрії оточені оболонкою з двох мембран; внутрішня мембрана утворює складки (кристи) (рис. 46). Містить матрикс, у якому міститься невелика кількість рибосом, одна кільцева молекула ДНК і фосфатні гранули. При аеробному диханні в кристах відбуваються окисне фосфорилювання і перенос електронів, а в матриксі працюють ферменти, що беруть участь у циклі Кребса
Рис. 46. Будова мітохондрії Апарат Гольджі – стопа сплющених мембранних мішечків – цистерн (рис. 47). На одному кінці стопи мішечки безупинно утворюються, а з іншого - відшнуровуються у вигляді бульбашок. Виконує функції системи, у якій відбувається модифікація (процесінг) і транспорт різних клітинних матеріалів, наприклад білків, що надходять з ендоплазматичного ретикулуму. У бульбашках Гольджі матеріали транспортуються в інші частини клітини або до плазматичної мембрани для секреції. В апараті Гольджі утворюються лізосоми. Рис. 47. Будова апарату Гольджі. Лізосома – простий сферичний мембранний мішечок (мембрана одинарна), заповнений травними (гідролітичними) ферментами. Вміст здається гомогенним. Лізосоми виконують багато функцій, завжди пов'язаних з розпадом будь-яких структур або молекул. В них руйнуються старі органели і перетравлюються бактерії, захоплені фагоцитозом. Мікротільця – органели не зовсім правильної сферичної форми, оточена одинарною мембраною. Вміст має зернисту структуру, але іноді в ньому трапляється кристалоїд чи скупчення ниток. Усі мікротільця містять каталазу – фермент, який каталізує розщеплення пероксиду водню. Усі вони пов'язані з окисними реакціями. У рослин у мікротільцях проходить гліоксилатний цикл.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Ультраструктура тваринної клітини» з дисципліни «Біологія клітин»
