Тонка структура клітини, яка виявляється за допомогою електронної мікроскопії, має наву ультраструктура. На рис. 39 представлено ультраструктуру узагальненої рослинної клітини.
Рис. 39 Ультраструктура узагальненої рослинної клітини, виявлена за допомогою електронного мікроскопа: 1 – серединна пластинка; 2 – клітинні стінки сусідніх клітин; 3 – вільні рибосоми; 4 – гранульований ендоплазматичний ретікулум; 5 – рибосоми, звўязані з ендоплазматичним ретікулумом; 6 – хлоропласти; 7 – оболонка хлоропласта (дві мембрани); 8 – грана; 9 – мітохондрія; 10 – апарат Гольджі; 11 – клітинний сік; 12 – тонопласт; 13 – пухирець Гольджі; 14 – апарат Гольджі; 15 – мікротрубочки (часто по периферії клітини); 16 – цитоплазма; 17 – плазматична мембрана; 18 – гладенький ендоплазматичний ретікулум; 19 – еухроматин; 20 – гетерохроматин; 21 – хроматин; 22 – ядерце; 23 - ядерна пора; 24 - ядерна оболонка; 25 – ядро; 26 – клітинна стінка; 27 – плазмодесма. Клітинна стінка – жорстка складається з целюлозних мікрофібріл, занурених у матрикс (рис. 40), до складу якого входять інші полісахариди. Забезпечує механічну опору і захист. Завдяки їй виникає тургорний тиск, який сприяє посиленню опорної функції. Попереджує осмотичний розрив клітини. Клітинною стінкою відбувається пересування води і мінеральних солей. Різні модифікації, наприклад просочування лігніном, забезпечують виконання спеціалізованих функцій. Рис. 40. Будова клітинної стінки рослинної клітини Серединна пластинка - тонкий шар пектинових речовин (пектатів кальцію і магнію). Скріплює сусідні клітини між собою. Плазмодесма – тонка цитоплазматична нитка, що звўязує цитоплазму сусідніх клітин через тонку пору в клітинній стінці (рис. 41). Пора вистелена плазматичною мембраною. Крізь пору проходить десмотубула, часто зўєднана на обох кінцях з ЕР. Поєднує протопласти сусідніх клітин у єдину нерозривну систему – симпласт, якою здійснюється транспорт речовин між цими клітинами. Рис. 41. Будова плазмодесми Хлоропласт – велика хлорофіловмісна пластида, у якій проходить фотосинтез. Хлоропласт оточений оболонкою з подвійної мембрани і заповнений драглистою стромою (рис. 42). У стромі знаходиться система мембран, зібраних у стопи чи грани. У ній же може відкладатися крохмаль. Крім того, строма містить рибосоми, кільцеву молекулу ДНК і капельки олії. У цій органелі відбувається фотосинтез, тобто синтез цукрів із СО2 і води за рахунок світлової енергії, що уловлюється хлорофілом. Світлова енергія перетворюється на хімічну
Рис. 42 . Будова хлоропласту Велика центральна вакуоль – мішок, утворений одинарною мембраною, що називається тонопластом. У вакуолі міститься клітинний сік – концентрований розчин різних речовин, таких як мінеральні солі, цукри, пігменти, органічні кислоти і ферменти. У зрілих клітин вакуолі бувають великі. У вакуолі зберігаються різні речовини, в тому числі й кінцеві продукти обміну. Від вмісту вакуолі значною мірою залежать осмотичні властивості клітини. Іноді вакуоль виконує функцію лізосом.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Ультраструктура рослинної клітини» з дисципліни «Біологія клітин»
