Будову грибної клітини наведено на рис. 29. Клітинна стінка грибів жорстка та міцна; бере участь у структурно-генетичних та ростових функціях (апікальний ріст). Її хімічний склад такий: геміцелюлози, білки, нуклеїнові кислоти, ліпіди, мінеральні речовини, хітин та хітиноподібні речовини. Ядро. Діаметри ядер грибів становлять від 1,7 – 1,8 до 25 мкм (у середньому 3 – 4 мкм). У грибній клітині може бути одно, два або кілька ядер (мультикаріони). Ядро “обслуговує” певний об’єм цитоплазми.
Рис. 29. Схема будови грибної клітини: 1 – клітинна стінка; 2 – ядро; 3 – ядерна оболонка; 4 – рибосоми; 5 – мітохондрії; 6 – цитоплазматична мембрана; 7 – лізосоми; 8 – апарат Гольджі; 9 – ендоплазматична сітка; 10 – цитоплазма. Цитоплазма. Цитоплазма грибної клітини рухається від старих клітин до молодих; разом з нею рухаються клітинні органели. Деякі гіфи у грибів виконують індивідуальні функції: хламідоспори (розмноження, запас поживних речовин – жиру та глікогену), склероції (стійкість до несприятливих умов), міцеліальні тяжі (розповсюдження по поживному середовищу, перетікання цитоплазми у разі закупурювання центральної пори), ризоморфи (розповсюдження по поживному середовищу), апресорії (присоски), гаусторії (хижацтво). До спільних з рослинами рис належать: наявність жорсткої клітинної стінки і вакуолей у цитоплазмі; схожий хімічний склад клітинної стінки (багато целюлози); відсутність рухливості; видимий під мікроскопом рух протоплазми. На відміну від рослин гриби не мають хлорофілу, не здатні до фотосинтезу. Їм властива слабка диференціація морфології.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Морфологія грибів» з дисципліни «Біологія клітин»
