Викопні рештки клітин еукаріотичного типу виявлені в породах, вік яких не перевищує 1,0—1,4 млрд. років. Більш пізніше виникнення, а також подібність загалом їх основних біохімічних процесів (самоподвоєння ДНК, синтез білка на рибосомах) змушують думати про те, що еукаріотичні клітини пішли від предка, що мав прокаріотичну будову.
Рис. 1. Походження еукаріотичної клітини згідно з симбіотичною (I) та інвагінаційною (II) гіпотезами: 1 – анаеробний прокаріот (клітина-хазяїн); 2 – прокаріоти, що мають мітохондрії; 3 – синьо-зелена водорость (майбутній хлоропласт); 4 –спірохетоподібна бактерія (майбутній джгутик); 5 – примітивний еукаріот із джгутиком; 6 – рослинна клітина; 7 – тваринна клітина з джгутиком; 8 – аеробний прокаріот (майбутня мітохондрія); 9 – аеробний прокаріот (клітина - родоначальниця відповідно до інвагінаційної гіпотези); 10 – інвагінації клітинної оболонки, що дали ядро і мітохондрії; 11 – примітивний еукаріот; 12 – інвагінація клітинної оболонки, що дала хлоропласт; 13 – рослинна клітина; а – ДНК прокаріотичної клітини; б – мітохондрія; в – ядро еукаріотичної клітини; г – джгутик; д – хлоропласт
Найпопулярніша нині симбіотична гіпотеза походження еукаріотичних клітин, відповідно до якої (рис. 1 (І)) основою, чи клітиною-хазяїном, в еволюції клітини еукаріотичного типу послужив анаеробний прокаріот, здатний лише до амебоїдного руху. Згідно з інвагінаційною гіпотезою, предковою формою еукаріотичної клітини був аеробний прокаріот (див. рис. 1 (ІІ)). Еволюційні можливості клітин еукаріотичного типу незрівнянно вищі, ніж прокаріотичного. Це зумовлено такими особливостями еволюції еукаріотичної клітини: - ядерний геном еукаріотів у багато разів перевершує за розмірами геном прокаріотів; - складніший механізм регуляції життєдіяльності клітини; - використання біологічної інформації частинами; - наявність у еукаріотичних клітин еластичної оболонки; - аеробне дихання; - виникнення в еволюції мітозу як механізму відтворення в поколіннях генетично подібних клітин; - поява такого способу поділу клітин, як мейоз, що дає можливість зберегти сталість хромосом у ряді поколінь. Завдяки названим особливостям еукаріотичний тип клітинної організації за 1 млрд років еволюції дав широку розмаїтість живих форм – від одноклітинних найпростіших до ссавців і людини.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Походження еукаріотичної клітини» з дисципліни «Біологія клітин»
