Взаємодія зовнішніх і внутрішніх спонукальних сил трудової поведінки зображена на схемі (рис. 1) '. До структурних елементів процесу мотивації зазвичай відносять потреби, інтереси, бажання, прагнення, цінності, ціннісні орієнтації, ідеали й мотиви. Процес формування цих внутрішніх спонукальних сил трудової Діяльності розуміють як мотивацію трудової поведінки. Сутність мотиваційного процесу реалізується через такі функції: • пояснювально-обгрунтувальну, яка аргументує доціль ність поведінки суб'єкта; • регулятивну, що блокує одні дії і дозволяє інші; • комунікативну, яка пояснює і прогнозує спілкуван ня у сфері праці;
Див.: Ромашов О. В. Социология труда. М., 1999. С. 124.
5
203 1. Сутність, функції і моделі трудової мотивації
• соціалізаційну, яка полягає в усвідомленні своєї соціальної ролі в мікро- і макросередовищах, у тру довому колективі; • коригувальну — як механізм уточнення старих і фор мування нових ідеалів, норм, ціннісних орієнтацій. Наукове пояснення механізму реалізації цих функцій у процесі мотивації здійснюється на основі тієї чи іншої наукової теорії (концепції) мотивації праці. Соціолог Д. Марковим описує п'ять найвідоміших теорій . 2 1. Теорія ієрархії потреб (А. Маслоу), відповідно до якої людська поведінка визначається потребами двох видів: базисними (у їжі, безпеці тощо) і похідними (у справед ливості, благополуччі, порядку і спільності соціального життя). Похідні потреби рівнозначні одна з одною, а ба зисні — розташовані в ієрархічному порядку від «ниж чих» (матеріальних) до «вищих» (духовних). Причому потреби більш високого рівня (а їх п'ять) актуалізуються для індивіда після задоволення попередніх рівнів. 2. Теорія потреби в досягненні результатів (Д. Мак Клел- ланд) пояснює бажання людини працювати у відповідності зі ступенем розвиненості в нього потреби домагатися успіху. 3. Подвійна теорія мотивації (Ф. Херцберг), згідно з якою в індивіда наявні дві системи (ієрархії) потреб: • гігієнічні фактори, пов'язані з умовами праці; • мотиваційні фактори, пов'язані з внутрішніми пот ребами (успіх, зміст праці, відповідальність, са мостійність у роботі). Гігієнічні фактори закріплюють, стабілізують персо нал, а мотиватори спонукають до продуктивної роботи. 4. Теорія справедливості, або суспільного порівняння, відповідно до якої людина підвищує трудову активність, порівнюючи свій внесок і віддачу від праці з аналогічни ми показниками інших. 5. Теорія очікування (оцінки) виходить з того, що моти- ваційні зусилля досягнення успіху індивіда формуються на основі високої цінності результатів діяльності в майбут .ньому
Див.: Маркевич Д. Социология труда. М., 1988. С. 516 - 518.
204
ГЛАВА 7 МОТИВАЦІЯ ТРУДОВОЇ ПОВЕДІНКИ
Певний інтерес становить також «теорія X» і «теорія
Y» (Д. Макгрегор), згідно з якою необхідно відмовитися від «теорії X», яка вважає, що провідним мотивом праці є загроза позбавити індивіда можливості задовольняти матеріальні потреби. Майбутнє — за «теорією Y», яка припускає, що людина за відповідних умов прагне до творчості й відповідальності у сфері праці. Розглянуті теорії мотивації є основою для розробки мотиваційних моделей як сукупності підходів і практич них засобів, побудованих на певних припущеннях і поглядах. До найважливіших мотиваційних моделей належать: • традиційна модель, яка заснована на розумінні природи людини, котрій праця огидна. Для біль шості людей важливішою є зарплата, ніж те, що во ни роблять; • модель людських відносин, яка грунтується на при пущенні, що бажання бути корисним і визнаним групою для індивіда важливіше, ніж гроші; • модель людських ресурсів, яка твердить, що більшість людей може ставитися до праці творчо й готова самовдосконалюватися в ній більше, ніж це потрібно для виробництва. Ця модель не нехтує грошову мотивацію, визнаючи важливість й інших мотивів. Які ж концепції і відповідні їм моделі мотивації праці характерні для нашого суспільства? Здавалося б, що для періоду з жорстко планованою організацією праці, державною власністю на знаряддя і засоби праці, а також робочу силу, зі зрівняльним підхо дом до оцінки результатів праці найбільш адекватним можна вважати взаємодію двох концепцій: справедли вості та очікування. І справді, з одного боку, орієнтація на досягнення в результаті побудови комунізму соціаль ної справедливості для всіх трудящих висувала на пе редній план принцип суспільного порівняння досягнень у праці, а також відповідної винагороди. На такий підхід були зорієнтовані й соціалістичне змагання та рух удар ництва. «Трудові подвиги», «трудовий героїзм» слугували як орієнтири для подібного порівняння, визначали верх ню планку досягнень, до якої слід було прагнути.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Сутність, функції і моделі трудової мотивації» з дисципліни «Соціологія праці»
