Структура, основні функції та механізм функціонування валютного ринку
Сучасний валютний ринок — це розгалужена система механізмів, функціонування яких покликане забезпечити купівлю і продаж національних грошових одиниць та іноземних валют з метою використання їх для обслуговування міжнародних платежів. Особливо суттєвим функціональним призначенням валютного ринку є забезпечення реальної свободи вибору і дій власника валюти. Виходячи з цього, ступінь зрілості валютного ринку визначається не тільки масштабами валютних операцій, а і його здатністю повною мірою реалізувати саме цю функцію. 449
Важливо враховувати й те, що свобода вибору суб'єктів ринку пов'язана з їхнім прагненням отримати для себе в, процесі здійснення валютних операцій певні матеріальні вигоди, доход. Цей доход може бути безпосереднім або опосередкованим. Його сутність може виявитися не в ході обмінної процедури, а на наступних ступенях господарської діяльності, скажімо, при продуктивному використанні сучасного обладнання, придбаного за кошти, отримані в результаті валютної операції. Та суть справи і в цьому випадку не змінюється: отримання доходу є визначальною мотивацією дій суб'єктів валютного ринку. Це слід чітко усвідомлювати. Ніхто не звертається до валютного ринку заради споглядального інтересу. Мотивацією такого звертання є матеріальний інтерес, економічна потреба. Тому слід мати на увазі, що валютний ринок не є установою благодійною. Йому властиві атрибути, притаманні будь-якому ринку. Йдеться, принаймні, про дві речі. По-перше, валютний ринок виступає завжди як конкурентний ринок. Конкуренція є інструментом одержання доходу. Суб'єкти ринку конкурують між собою з приводу одержання якнайбільшого доходу, По-друге, будь-які обмінні операції на валютному ринку внутрішньо утримують в собі елементи валютного ризику. Це не лише суто спекулятивні операції, пов'язані з “грою” на валютних курсах, що в принципі є також природною атрибутикою будь-якого ринкового механізму. Валютний ризик органічно пов'язаний з конкуренцією, з дією стихійних сил, з елементами невизначеності економічної кон'юнктури, нарешті, з обов'язковою присутністю суб'єктивних начал у поведінці контрагентів, які не завжди з достатньою вірогідністю можна прогнозувати. Виходячи з цього, важливим атрибутом валютного ринку є запровадження функціональних елементів його регулювання. Сучасний валютний ринок є інституціонально регульованим. Уся система міжнародних валютних організацій, союзів і угод, що діють на міждержавних та транснаціональних засадах, а також система страхування валютного ризику є відповідними атрибутами регулювання валютно-ринкової діяльності. Нарешті, слід ураховувати й те, що регулятивні механізми валютного ринку реалізуються в певних межах. І за формою, і за змістом вони не можуть і Не повинні підміняти ринкових саморегуляторів. Вони можуть лише доповнювати і відповідним чином коригувати дію останніх. Валютний ринок, побудований лише на інституціонально регульованих структурах, перестає бути ринком за своєю суттю. У цьому випадку він втрачає головне — свою стимулюючу функцію, конкурентно-конструктивну місію. У зв'язку з цим, розглядаючи механізми ринкових регуляторів, маємо врахо- 450
вувати головний принцип застосування їх—оптимальність. І це не абстрактне твердження. Саме за таким принципом і мають реалізовувати свої функції інституціональні структури валютного ринку як нині діючі, так і ті, що формуватимуться у майбутньому. Отже, взаємний інтерес контрагентів, валютний доход, конструктивна конкуренція, комерційний ризик, система інституціональних регуляторів — ось такий далеко не повний перелік основних органічно пов'язаних між собою ланок, на яких вибудовується сучасна структура валютного ринку.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Структура, основні функції та механізм функціонування валютного ринку» з дисципліни «Основи економічної теорії»
