Інфляція попиту безпосередньо пов'язана з дією монетарних факторів, насамперед надлишковою емісією грошей, яка призводить до перевищення попитом існуючої пропозиції товарів та послуг. Вважають, що .в цьому випадку безпосереднім фактором інфляційного процесу є зростання грошової маси. Однак і при такому припущенні темпи збільшення в обігу грошової маси і темпи зростання цін розвиваються асинхронне. Лаг, що утворюється між динамікою грошової маси і динамікою цін, дістав у теорії грошей назву інфляційного розриву. 410
Інфляційний розрив, якому належить важлива роль у розвитку макроекономічних процесів, утворюється під впливом сукупності факторів — механізму формування і використання касових залишків, наявності в економіці вільних виробничих ресурсів, умов інвестування, інфляційних очікувань та інших об'єктивних і суб'єктивних чинників. В ході розвитку ціноутворювального процесу величина інфляційного розриву не залишається сталою. Під впливом внутрішніх саморегуляторів він може зменшуватися або збільшуватися. Інакше кажучи, інфляційний розрив може мати місце, як правило, на відносно обмеженому відрізку часу. У довгостроковому плані встановлюється рівноважний темп інфляції. Йдеться про ситуацію, коли темпи зростання грошової маси і динаміки цін урівноважуються. Отже, слід ураховувати наявність певної циклічної закономірності в розвитку інфляційного процесу. В цьому випадку йдеться про визначення закономірності цінових коливань, яка розвивається не під впливом виробничого циклу, а такої, що зумовлена суто монетарними чинниками. Хоча знову ж таки розмежування монетарних і немонетарних факторів, що визначають циклічність розвитку інфляційного процесу; є умовним і доцільне з точки зору теоретичного аналізу. У реальній же практиці дія цих факторів тісно переплітається. У розвитку інфляційного (монетарного за своїм змістом) циклу розрізняють три етапи. На першому етапі темпи знецінення грошей відстають від темпів збільшення в обігу грошової маси. Виникає ефект “запізнення”, що пояснюється, з одного боку, стимулюючою дією емісійного процесу на розвиток виробництва і випереджаючим зростанням у зв'язку з цим пропозиції товарів та послуг, з іншого—скороченням (на початковій стадії) швидкості обороту грошей. Як буде показано у наступному аналізі, в умовах наявності безробіття і незавантажених виробничих потужностей відставання темпів знецінення грошей від темпів зростання грошової маси може зберігатися тривалий час. На другому етапі темпи інфляції випереджають темпи зростання в обігу грошової маси. В умовах посилення інфляційного зростання цін додатковим стимулятором цього процесу стає прискорення обороту грошей. Він випереджає темп збільшення кількості грошей в обігу. Кожен хоче якнайшвидше позбутися грошей, довіру до яких втрачено. Виникає різновид так званих “гарячих” грошей — грошей, що втрачають функцію нагромадження і не затримуються надовго у своїх власників. Якщо повернутися до прикладу гіперінфляції у Німеччині, то показовими у цьому відношенні є такі дані. Прискорення швидкості обороту німецької марки по відношенню до 1913 p. становило 411
(1913 p.—1) у грудні 1920 p.—1,06; у червні 1922 p.—2,33; у грудні 1922 p.— 6,85; у жовтні 1923 p.— 17,65. На третьому етапі виникає ефект “рваної інфляції”: темп знецінення грошей то випереджає темп зростання грошової маси, то відстає від нього. Така динаміка цінового процесу пов'язана з впливом кількох факторів. З одного боку, зберігають свій вплив інфляційні чинники, що діють на попередньому етапі. З іншого—при високих темпах зростання цін настає платіжна криза — “грошовий голод”, який погашається імпульсивною емісією. При високих темпах інфляції держава намагається утримати грошову емісію. Однак поглиблення платіжної кризи ставить її перед необхідністю вдаватися до нових, ще більш високих вимушених емісій. Як наслідок — плавність емісійного процесу, що є однією з визначальних умов стабільності грошового обігу, порушується. Настають так звані емісійні шоки (money supply shocks), або грошово-кредитні імпульси. Емісійні поштовхи і породжувана ними “рвана інфляція” є найбільш деструктивними в економіці. За таких умов держава, як правило, втрачає головні важелі управління емісійним процесом. Інфляція стає неконтрольованою. Це в кінцевому підсумку і призводить до виникнення інфляційної спіралі, переростання повзучої інфляції в галопуючу, а останньої — в гіпер- і суперінфляцію.
При аналізі механізму формування інфляційного розриву потрібно враховувати і деякі інші обставини. В умовах існування неповної зайнятості та незавантаженості виробничих потужностей зростання ефективного попиту, викликане збільшенням обігу грошової маси, не дає інфляційного ефекту. Навпаки, додаткові грошові ресурси сприяють більш повному використанню наявних факторів виробництва і його зростанню. Лише при певній зайнятості та максимальному завантаженні виробничого апарату додатковий попит стає чисто інфляційним. Ситуація, за якої подальше зростання платоспроможного попиту не сприяє зростанню
Рис. 27. Пропорційність зростання цін відповідно до збільшення грошової маси
виробництва і ефективному використанню його ресурсів, а навпаки, призводить до безпосереднього зростання цін, дістала в економічній теорії назву справжньої (дійсної) інфляції (true inflation). З огляду на це можна стверджувати, що пропорційне відповідно до пропозиції грошей зростання цін може бути лише в умовах максимального (повного) використання факторів виробництва. При неповній завантаженості їх утворюється сфера інфляційного розриву, яка відо- 412
бражає асиметрію в реалізації основного рівняння грошового обігу МV=РУ. Цю асиметричність ілюструє графік, наведений на рис. 27, де пропорційність зростання цін відповідно до збільшення грошової маси порушується розглянутою вище зоною інфляційного розриву. Точка В — критична точка інфляції, яка є межею, за якою розпочинається справжня (дійсна) - інфляція. Описана ситуація не є чисто теоретичною конструкцією. Вона має реальне втілення в умовах циклічного спаду виробництва, коли існує незавантаженість його факторів.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Інфляція попиту, інфляційний цикл» з дисципліни «Основи економічної теорії»
