Теоретичне обгрунтування попиту на гроші як на одну з можливих форм багатства міститься в працях Дж. М. Кейнса. У цьому випадку поняття “багатство” економічна теорія як капіталізовану вартість, що забезпечує отримання відповідного потоку доходу. У зв'язку з цим попит на гроші пов’язується з вирішенням питання форми зберігання окремою особою наявної у неї суми багатства. Йдеться про визначення тієї частки багатства, яку особа має намір зберігати у грошовій формі. При цьому враховується з одного боку, що суб'єкту цієї дії доступні альтернативні форми багатства, з іншого — що суб'єкт прагне до максимілізації корисності активів, якими він володіє.
215
У працях Дж. М. Кейнса подано спрощену трактовку сутності попиту на гроші як на одну з альтернативних форм багатства. Для простоти аналізу у кейнсіанській моделі попиту W=f(M, В) подано лише два компоненти. Особа може зберігати своє багатство у формі або грошей, або облігацій. При цьому гроші визначаються як актив, що використовується лише у функції засобу обігу. Йдеться про трансакційні гроші, які не приносять доходу. Облігації ж (маються на увазі боргові зобов'язання уряду) мають купонну ставку, забезпечуючи їх власникові фіксований відсоток. Простота кейнсіанської моделі пояснюється тим, що головні акценти при її використанні зосереджуються не на аналізі сутності попиту на гроші як специфічному явищі в системі грошових відносин, а на визначенні мотивів формування такого попиту—мотивів збереження певної частки багатства у грошовій формі. Враховуючи самостійне значення цієї проблеми, ми повернемося до її розгляду в подальшому аналізі. Тут же нас цікавить сама постановка проблеми, що розглядається, а також розроблена Дж. М. Кейнсом методологія альтернативної оцінки попиту на різні форми багатства, одна з яких подана грошовим компонентом. У широкому плані характер попиту на гроші як на одну з форм попиту на багатство можна подати такою формулою: Md(a)=f(a)[rМ2,rb,re,Wn(a)]. Попит індивіда а на гроші Md розглядається як функція від норми відсотка на гроші, вкладені у строкові депозити rм , норми відсотка за облігаціями rb, ринкової норми доходу за акціями re, доходи від іншої форми багатства Wn, в яку індивід інвестував грошові заощадження. Формула характеризує вплив граничної корисності альтернативних активів (rm2 rв, rе, Wn} на визначення частки грошей, яку власник форми багатства збирається тезаврувати.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Попит на гроші як форму багатства» з дисципліни «Основи економічної теорії»
