Кожного дня людина має справу з різноманітними цінами. Для того щоб жити, треба споживати продукти харчування, мати одяг, взуття, предмети домашнього вжитку, тобто те, що називають споживчими товарами. Всі вони мають купівельну ціну, яку треба сплатити, щоб придбати такі товари. Квартирна плата також є ціною за послугу, яку надає власник житла. Якщо людина наймається на роботу, то їй за послуги праці виплачують заробітну плату, яка є ціною товару робоча сила. Ціною є проценти за кредит, орендна плата власнику землі. Сировинні матеріали, основні засоби виробництва також реалізуються за купівельними цінами. Отже, на ринку товарів існує безліч цін. Ще не так давно ціну визначали як грошове вираження вартості товару. А вартість, як відомо,— це втілена і уречевлена в товарі абстрактна праця, яка визначається кількістю суспільне необхідного робочого часу, потрібного для виготовлення будь-якої споживної вартості за наявних суспільне нормальних умов виробництва і середнього в цьому суспільстві рівня вмілості та інтенсивності праці. Однак в практиці трапляються такі випадки, коли вартість одного товару (тобто затрати суспільне необхідного робочого часу) перевищує вартість іншого, але ринкова ціна його менша. Це пояснюється співвідношенням попиту і пропозиції на товари. У нашому прикладі ціна другого товару більш висока через те, що попит на нього перевищує пропозицію, а отже, ціна вища від вартості. Існують ще й інші фактори, не пов'язані з вартістю, але впливають на ціну товару. Отже, ціна є грошовим вираженням вартості товару лише в тому випадку, коли існує рівновага між попитом і пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами. Тому потрібне більш універсальне визначення ціни: ціна — це грошова сума, яку одержують за конкретний товар. Величина ж грошової суми залежить від багатьох факторів, які будуть розглянуті в наступному параграфі.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Визначення ціни» з дисципліни «Основи економічної теорії»
