Формування економічних основ постіндустріальної цивілізації
Ця проблема найбільш широко розглядається в працях відомих американських вчених Д. Белла і О. Тоффлера, японського економіста-соціолога Е. Масуди, французьких вчених Ж. Ж. Серван-Шрейбера, А. Турена та ін. Слід зазначити, що в економічній та філософській літературі нашої країни до недавнього часу теоретичні розробки, про які йдеться, розглядалися лише з позиції критики. І це легко пояснити. Ми лише нещодавно усвідомили те, що формування основ постіндустріальної цивілізації відображає реальні процеси сучасного суспільне історичного прогресу, на підвалинах яких тепер або у перспективі будуть розвиватися усі народи та держави, у тому числі наша країна. Це надає особливої актуальності глибокому осмисленню питань, що розглядаються. Які ж основні риси нових економічних структур слід розглядати як елементи постіндустріальної цивілізації? Аналізуючи це, ще не достатньо теоретично обгрунтоване, питання слід звернути увагу, по-перше, на розвиток нової технологічної структури виробництва, що покликана забезпечити його комплексну автоматизацію. Основою цього процесу є формування замкнених автоматизованих систем, впровадження високої інфор- 43
маційно-інтелектуальної технології, що грунтується на електронній автоматиці, інформатиці, біотехнології та забезпечує пріоритетний розвиток матеріало-, ресурсо- та працезберігаючих виробничих процесів. У кінцевому підсумку йдеться про розвиток само-відтворюваних технологічних структур, де автоматизовані системи відтворюються за допомогою автоматизованих систем. Перехід до інформаційно-інтелектуальної технології перетворює її базову структуру—інформацію, безпосереднім носієм і генератором якої є людина, на центральне ядро виробничої системи, її основний лімітований фактор, визначальний виробничий ресурс. По-друге, відповідно до розвитку нових технологічних систем йде процес формування нового типу суб'єкта праці. Людина праці перестає бути .безпосереднім агентом (фактором) виробництва; вона виходить з його структури, стає поруч, з ним, здійснює його цілеспрямоване регулювання, перебуваючи за його межами. На цій основі має відбутися перехід провідної ролі від матеріально-уречевлених елементів виробництва до ідеально-духовних, від минулої до безпосередньо живої праці. При цьому домінуючим типом такої праці стає не структурно розчленована, а цілісна, переважно інтелектуальна, озброєна науковими знаннями, творча праця. Це, врешті-решт, веде до зняття породжених розвитком індустріального виробництва основних форм відчуження людини, перетворення багатства людської особливості на основну форму багатства суспільства, безпосередню самоціль виробничого процесу. По-третє, слід звернути увагу на глибокі перетворення структури виробництва. Це передусім прогресуюче зменшення частки працюючого населення у промисловості й сільськогосподарському виробництві та всебічний розвиток третинного сектора економіки — сфери послуг. В деяких країнах, у тому числі у США, у дій сфері зайнято сьогодні приблизно 70 відсотків усіх працюючих. Та найбільш вагомі зміни, що відбуваються, пов'язані з всебічним розвитком інформаційного сектора суспільного виробництва, який спричиняє всезростаючий вплив на якісні перетворення усіх сфер життєдіяльності людини. Нині в США у сфері інформатики зайнято більше половини всіх працюючих; Розглядаючи нові тенденції у розвитку виробництва, слід звернути увагу і на такий надзвичайно важливий процес: якщо для індустріальної економіки визначальною була концентрація виробництва, зростання його багатосерійності та масовості, то постіндустріальний розвиток характеризується змінами іншого порядку. Йдеться про все більшу орієнтацію виробничого процесу на задоволення індивідуальних потреб споживача, дестандартизацію, виробництво продукції малими серіями. Саме це є основою фор- 44
мування й всебічного розвитку середніх і малих економічних структур, що інтенсивно розвиваються. І, нарешті, по-четверте. Зміни, що відбуваються, у своїй сукупності зумовлюють глибоку інтеграцію сфер матеріального і духовного виробництва, органічне поєднання їх у структурну цілісність. Відповідно до цього суттєво ускладнюється специфіка продуктивної праці. Поряд з працею у сфері матеріального виробництва в нових умовах продуктивною стає також праця у духовній сфері суспільного життя, що найтісніше пов'язана з задоволенням духовних і соціальних запитів кожної людини, зростанням її інтелектуального потенціалу, багатства її особистості. І це цілком природно. Постіндустріальна інформативна економіка спрямована не стільки на забезпечення фізіологічних потреб людини, (це завдання спроможна вирішити й індустріальна структура виробництва), а передусім потреб більш високого порядку, тих, що забезпечують всебічний розвиток особи. Йдеться про задоволення так званих постматеріальних потреб, пов'язаних з забезпеченням високих стандартів у сфері освіти, можливостями найбільш повної реалізації здібностей особи, гуманізацією всієї багатогранності суспільних відносин, гармонічними відносинами у сім'ї, повноцінним відпочинком тощо. Розглядаючи процеси, що характеризують розвиток постіндустріального суспільства, потрібно враховувати, що остаточні характеристики багатьох з них ще не визначені. Як зазначив ще на початку 80-х років відомий американський економіст В. Леонтьєв, нова хвиля технологічних змін, пов'язана з інформацією виробництва, ще тільки розпочинається, її пік очікується років за 30—50. Однак це не зменшує, а, навпаки, збільшує значення уважного вивчення їх.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Формування економічних основ постіндустріальної цивілізації» з дисципліни «Основи економічної теорії»
