Щіткові вироби класифікують: - за призначенням: одежні, взуттєві, головні, зубні, для миття рук, кисті для гоління, гарнітури; - за видами: взуттєві та щітки-щити підніжні; одягові, одягові кишенькові, одягові капелюхові; туалетні, для голови, для укладання волосся; санітарно-побутові: столомийні,білизняні, для миття ванн, посуду, овочів, бідонів тощо; санітарно-гігієнічні (медичні): банні, банно-масажні, для миття рук, косметичні: для чищення нігтів, фарбування брів, вій, волосся, гребінці тощо; щіточні гарнітури; щітки для гоління; йорші галантерейні: одягові, для укладання волосся; йорші господарчі: для миття пляшок, по суду, ванн,автомобілів, унітазів тощо; -- за матеріалом: колодки, ручки: із деревини, пластмаси; робочої частини: з натурального волосся (щетини, волокна), синтетичної щетини, суміші волокон, дроту; -- за способом виготовлення: машинного та ручного кущо-закріплення; -- за віковою ознакою: для дорослих і дітей; -- за місцем експлуатації: домашні, дорожні, у сфері побутового обслуговування. Дзеркала виготовляють з листового скла, полірованого (товщина 5-7 мм) або неполірованого (товщина 3-5 мм), одна з поверхонь якого має металеве покриття (частіше - з алюмінію, рідше - зі срібла) у вигляді тонкого шару. Для підвищення надійності на цей шар наносять захисне покриття емаллю, лаком, фарбою. За призначенням дзеркала бувають: настінні, настільні, кишенькові, галантерейні, дорожні, сумочні, ручні, для гоління тощо.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Галантерейні щітки, дзеркала» з дисципліни «Комерційне товарознавство»