За структурою і властивостями черепка керамічні вироби поділяють на порцеляну, напівпорцеляну, фаянс, майоліку та гончарні вироби. Схема виготовлення: підготовка пластичних мас; формування; сушіння; випал; глазурування; декорування. За характером побудови розрізняють грубу і тонку кераміку. Груба - це гончарні вироби, цегла, черепиця; тонка - це порцеляна, напівпорцеляна, фаянс, майоліка. Порцеляні притаманні велика щільність (водопоглинання до 0,5 %); спечений, непроникний для води і газів черепок; просвічуваність у тонких (до 2,5 мм) шарах; білизна з блакитнуватим відтінком тощо. Розрізняють тверду і м'яку порцеляну. Типовий склад твердої порцеляни: каолін і глина 50%, польовий шпат і кварц - по 25%. Типовий склад м'якої порцеляни: каолін і глина - 25-30%, кварц - 25-45% і польовий шпат - 30-36%. М'яка порцеляна містить менше глинистих матеріалів, ніж тверда, тому вона краще просвічується. За твердістю й іншими механічними властивостями термічної стійкості м'яка порцеляна поступається твердій. Температура первинного випалу твердої порцеляни - до 1000⁰С, а вторинної (политої) до 1450⁰С; м'якої порцеляни - значно нижча. Різновиди м'якої порцеляни: бісквітна (її не глазурують), склофарфор (одержують на основі кристалізації багатокомпонентного скла в присутності кристалізаторів - фторидів) і костяна порцеляна (крім усіх компонентів, містить кістяну золу і фосфорнокислий кальцій. Відзначається високою просвічуваністю і білизною). Порцеляна при ударі по краю видає тривалий мелодійний звук. Фаянс відрізняється від порцеляни підвищеним вмістом глини в масі. Його двічі обпалюють: перший обпал 1280⁰ С, потім глазурують і вдруге обпалюють при температурі -1150⁰С. Водопоглинання - при температурі - до 12 %. Не просвічується навіть у тонкому шарі. При ударі видає низький глухий, швидко загасаючий звук. Напівпорцеляна - за структурою знаходиться між порцеляною і фаянсом. Від порцеляни відрізняється обпалом не до повного спікання черепка, а від фаянсу - більшою міцністю, меншою пористістю. Водопоглинання становить 3-8 %. Майоліка. Виготовляють з легкоплавких глин і покривають поливою без свинцю. Склад: глини 65-88%, крейди -20%, кварцових відходів 5-17 %. Обпал при температурі 900⁰ С. Має більшу пористість, ніж фаянс. Посуд товстостінний. Оздоблення. У сучасній керамічній технології використовуються кілька способів оздоблення поверхні виробів. Найбільший інтерес являє декорування. Декорування (прикраса) керамічних виробів: фарбування керамічної маси й ангобіювання, прикраса кольоровими поливами, керамічними фарбами і препаратами дорогоцінних металів. Ангобіювання - повне чи часткове покриття виробу тонким шаром (0,1-0,3 мм) білопаленої або пофарбованої в масі (ангоб) суспензії, яку наносять на поверхню виробу щільністю 1,5-1,7г/см3. Є підглазурне декорування і надглазурне. Підглазурне - малюнок наносять фарбою на виріб після попереднього випалу. Потім покривають безбарвною, прозорою поливою і направляють на остаточний обпал. Надглазурні фарби наносять на глазуровані й обпалені вироби. Додатковий обпал - при температурі 600-900⁰ С. Декалькоманія (деколь) - перенесення на виріб строкатих малюнків, надрукованих літографським способом керамічними фарбами на папері, який швидко розмокає (перекладні картинки). Асортимент порцелянового і фаянсового посуду однаковий, відрізняється тільки якістю, добірністю оформлення. Це блюда, блюдця, вази, тарілки, чашки, як у штучному вигляді, так і в наборах, сервізах. За характером прикраси асортимент буває з підглазурними і надглазурними прикрасами (живопис, деколь, трафарет, штамп) різних груп складності.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Порцеляна, напівпорцеляна, фаянс, майоліка» з дисципліни «Комерційне товарознавство»
