Об’єкт, завдання і система показників статистики тваринництва
Тваринництво, як і рослинництво, є основною галуззю аграрного сектора. У валовій продукції сільського господарства України його частка у 1999 р. у порівнянних цінах 1996 р. становила 45,5 %. Тваринництво — це сукупність споріднених галузей сільського господарства, що займаються розведенням сільськогосподарських тварин, тобто свійських тварин для виробництва цінних продуктів харчування (молока, м’яса, яєць, меду та ін.) і сировини для багатьох галузей переробної промисловості (м’яса, вовни, шкіри, пуху тощо). Тваринництво дає живу тяглову силу (коней, волів та ін.) і основне органічне добриво (гній). З продуктів і відходів тваринництва одержують деякі корми (молочні відвійки, кісткове борошно тощо), а також лікарські препарати (лікувальні сироватки, гормональні препарати і т. п.). У тваринництві виділяють ряд вужчих галузей за такими ознаками, як вид тварин, характер і призначення продукції та ін. За видами тварин виділяють такі галузі тваринництва: скотарство (розведення великої рогатої худоби), свинарство, птахівництво, вівчарство, козівництво, конярство, кролівництво, звірівництво, бджільництво, шовківництво, собаківництво. Усередині галузей диференціація ведеться залежно від характеру і призначення продукції, наприклад молочне і м’ясне скотарство; сальне і беконне свинарство; вовняне, м’ясне і шубне вівчарство і т. д. Виробничий процес у тваринництві тісно пов’язаний з природними процесами розвитку і життєдіяльності тварин, при цьому кінцева продукція цієї галузі являє собою результат природного і технологічного циклу. Дану особливість тваринництва варто мати на увазі, щоб чітко виокремити тваринництво як самостійний об’єкт статистики сільського господарства. Якщо продукти тваринництва були піддані промисловій переробці або опрацюванню, то вони є продукцією промисловості. Забій худоби, переробка молока, вовни і т. д. належать до відповідних галузей переробної промисловості та є об’єктом промислової статистики. Водночас статистика тваринництва займається визначенням валового виходу продуктів забою сільськогосподарських тварин і птиці, тобто м’яса, сала, субпродуктів, шкір, хутряної сировини, рогів і копит, щетини, пуху та інших продуктів, пов’язаних із забоєм худоби. Це пояснюється такими практичними розуміннями. По-перше, основне призначення скотарства, свинарства і значною мірою вівчарства і птахівництва — це вирощування і відгодівля тварин для забою їх на м’ясо. Тому при вивченні тваринництва першорядне значення має визначення забійного контингенту тварин, тобто тієї їх частини, що йде для забою на м’ясо. Процес вирощування і відгодівлі забійного контингенту худоби вивчає статистика тваринництва. По-друге, частина худоби і птиці на м’ясо забивається не тільки на підприємствах м’ясної промисловості, а безпосередньо в сільськогосподарських підприємствах та особистих підсобних господарствах населення. Тому статистика промисловості не може забезпечити повноти даних про обсяги виробництва м’яса, сала та інших продуктів забою худоби. По-третє, розроблена статистикою тваринництва на основі врахування цих моментів методика визначення обсягів виробництва м’яса, сала й інших продуктів, пов’язаних із забоєм тварин, і практика її застосування показує, що вона дозволяє здійснювати дійовий контроль за вирощуванням худоби і виробництвом м’яса, визначаючи обидва показники для характеристики цих процесів на основі даних статистики тваринництва. Слід також мати на увазі, що статистика тваринництва тісно пов’язана зі статистикою ряду інших галузей, насамперед рослинництва. Тому необхідно правильно розмежувати ці взаємозалежні галузі. Статистика рослинництва вивчає польове кормовиробництво, визначаючи основні показники (посівні площі, валовий збір і врожайність) кормових культур і кормових угідь. Такі ж питання, як використання кормових ресурсів, вплив розвитку рослинництва на тваринництво, слід розглядати у статистиці тваринництва. Щоб мати повне уявлення щодо видів економічної діяльності та послуг, які належать до тваринництва, подаємо їх перелік згідно з українською Класифікацією видів економічної діяльності (табл. 40). Таблиця 40 ВИДИ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ПОСЛУГ ТВАРИННИЦТВА Код КВЕД Назва видів економічної діяльності та послуг Розділ Група Клас Підклас 01.2 ТВАРИННИЦТВО 01.21 01.21.0 Розведення великої рогатої худоби:
відтворення поголів’я великої рогатої худоби;
вирощування великої рогатої худоби;
виробництво молока корів, буйволиць, ячих;
первинна переробка молока в господарствах;
одержання сперми бугаїв. 01.22 01.22.0 Розведення овець, кіз, коней:
відтворення поголів’я і вирощування овець;
відтворення поголів’я і вирощування кіз;
відтворення поголів’я і вирощування коней, мулів, віслюків;
виробництво овечого і козячого молока;
виробництво кобилячого молока;
первинна переробка молока в межах господарства;
виробництво овечої вовни;
виробництво козячої вовни та козячого пуху;
одержання сперми баранів, козлів, жеребців. 01.23 01.23.0 Розведення свиней:
відтворення поголів’я і вирощування свиней;
одержання щетини свиней;
одержання сперми кнурів. 01.24 01.24.0 Розведення птиці:
відтворення поголів’я і вирощування птиці (курей, гусей, індиків, цесарок тощо);
виробництво яєць. 01.25 01.25.0 Розведення інших тварин і виробництво їх продукції:
вирощування кролів;
виробництво продукції кролівництва;
розведення бджіл;
виробництво продуктів бджільництва;
розведення свійських тварин (собак, кішок, декоративних птахів тощо);
розведення хутрових звірів;
розведення водоплавних тварин (нутрії, ондатри тощо);
розведення водяних рептилій, жаб тощо;
розведення шовкопряда;
виробництво коконів шовкопряда;
вирощування каліфорнійського червоного черв’яка та інших вермікультур; Закінчення табл. 40 Код КВЕД Назва видів економічної діяльності та послуг Розділ Група Клас Підклас
одержання біогумусу;
вирощування інших тварин (верблюдів, оленів, лабораторних тварин тощо);
виробництво решти продукції інших тварин. 01.42 01.42.0 Послуги в тваринництві:
послуги з догляду за худобою і птицею на договірній основі;
послуги зі стимулювання розведення худоби і птиці та зростання їх продуктивності;
штучне запліднення тварин.
За Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП) по тваринництву виділяються дещо інші класи і категорії: продукція розведення великої рогатої худоби: худоба велика рогата; молоко великої рогатої худоби; сперма бугаїв; 2) продукція розведення овець, кіз, коней: вівці, кози, коні; молоко кіз та овець; вовна і волос тварин; 3) продукція розведення свиней: свині; 4) продукція птахівництва: птиця свійська; яйця птиці; 5) продукція розведення інших тварин: тварини інші; продукція тварин інша; шкури тварин. Основними завданнями статистики тваринництва є: 1) вивчення стану і розвитку тваринництва в цілому, його окремих галузей і процесів, що відбуваються в ньому; 2) оцінка стану і розвитку тваринництва в окремих сільськогосподарських підприємствах, їх групах, категоріях господарств і в окремих економічних районах, природно-економічних зонах та адміністративно-територіальних одиницях; 3) виявлення і вивчення чинників збільшення обсягів продукції тваринництва, підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин. Вирішення цих завдань вимагає розробки системи показників і методики їх обчислення, вдосконалювання методології статистичного аналізу та організації збору й опрацювання статистичної інформації про тваринництво. Всебічне і глибоке вивчення стану і розвитку тваринництва та оцінка його ефективності здійснюється на основі системи статистичних показників, що включає: показники кількості і складу сільськогосподарських тварин; показники відтворення поголів’я сільськогосподарських тварин і його рух; показники виробництва продукції тваринництва і продуктивності сільськогосподарських тварин; 4) показники стану кормової бази і використання кормів.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Об’єкт, завдання і система показників статистики тваринництва» з дисципліни «Основи статистики сільського господарства»
