Статистична характеристика основних макроекономічних показників України в порівнянні з іншими країнами
Україна, після проголошення нею державної незалежності, брала участь у двох останніх фазах ПМЗ за 1993 та 1996 р., у зіставленнях за 1999 р. Дані цих зіставлень, які здійснюються міжнародними організаціями спільно з національними статистичними службами, є, незважаючи на певні недоліки цих дуже складних розрахунків, найбільш обґрунтованими й об’єктивними. Вони дають концентроване уявлення про рівень економічного розвитку окремих країн, реальне співвідношення національних валют. Навряд чи можна заперечувати, що ці дані цікавлять громадськість нашої країни. Необхідно, щоб вони були відомі керівництву України. Ці показники повинні обов’язково враховуватися при формуванні не тільки нашої економічної і соціальної політики, але без їх розуміння важко вирішувати і такі важливі зовнішньополітичні питання, як наприклад, реалізація стратегічного завдання щодо вступу України до Європейського Співтовариства. Поширення інформації в Україні про підсумки цих міжнародних порівнянь сприяло б подоланню недовіри до будь-яких зіставлень з іншими країнами, яка склалася в суспільстві ще за радянських часів. Тоді, виходячи з політико-ідеологічних догм про безумовні переваги соціалізму над капіталізмом, статистичні органи колишнього СРСР десятиріччями наводили дані, які суттєво завищували співвідношення Радянського Союзу з західними країнами, і в першу чергу із США, за національним доходом, промисловим виробництвом, продуктивністю праці, життєвим рівнем. А натуральні показники, які друкувались, охоплювали переважно лише такі продукти, по виробництву яких СРСР випереджав США — залізна руда, сталь, цемент. Тобто порівнювалися в першу чергу сировинні проміжні товари, а не кінцеві макроекономічні показники, які набагато краще характеризують рівень розвитку країни, ефективність і структуру виробництва, життєвий рівень населення. Дані про співвідношення між країнами щодо основного макроекономічного показника — валового внутрішнього продукту — за реальною купівельною спроможністю національних валют є найбільш методологічно обґрунтованим і репрезентативним засобом міжнародних зіставлень. Вони широко використовуються такими авторитетними міжнародними організаціями, як ООН, Світовий банк, МВФ, ОЕСР. Їх метою є перерахунок ВВП та його основних складових, включаючи кінцеве споживання населення, споживання органів загального (державного) управління, валове нагромадження основного капіталу, експорту, імпорту в єдину валюту, що забезпечує можливість їх прямого зіставлення. Щодо Радянського Союзу, то він вперто ухилявся від участі у цьому міжнародному проекті. Формально відмова обґрунтовувалася тим, що ці зіставлення здійснювалися на базі буржуазної, а звідси — ненаукової і вульгарної методології (хоча вже тоді Польща та Угорщина брали в них участь), зокрема тим, що ними охоплювались і галузі так званої сфери нематеріального виробництва. Проте насправді дві інші обставини унеможливлювали участь у них СРСР. Перша — розуміння того, що наслідки будуть менш сприятливими для Радянського Союзу, ніж ті показники, які щорічно наводились у статистичних збірниках «Народное хозяйство СССР». Друга — засекреченість основного масиву даних, які були необхідні для проведення зіставлень. І лише в останні роки існування СРСР, з проголошенням політики гласності і відкриттям майже всієї статистичної інформації, а саме — у середині 1989 р., становище змінилось. СРСР погодився взяти участь у ПМЗ 1990 року. У 1989 р. статистичними органами СРСР і ФРН було здійснено спільне зіставлення ВВП за міжнародною методологією. Його результати для СРСР були значно нижчі, ніж досі давав Держкомстат СРСР. Згідно із цим порівнянням, ВВП у СРСР дорівнював на душу населення 38,3 % від показників ФРН. А за даними Держкомстату СРСР тих часів, національний дохід (показник, близький до ВВП) в СРСР становив у 1985 р. 66 % до рівня США або 57 % на душу населення. За підсумками порівнянь 1990 р. ВВП на душу населення у Радянському Союзі становив 37,3 % до рівня ФРН та 31,6 % до рівня США. Тобто радянські версії зіставлень зі США завищувалися на користь СРСР приблизно вдвічі. Україні за радянських часів взагалі не дозволялося наводити у статистичних щорічниках ніяких, навіть вигідних для нас, порівняльних цифр, бо вважалося, що такі порівняння мають націоналістичний характер. Тому більше десяти років (з 1979 до 1989 р.) в українських статистичних щорічниках не наводилося ніяких порівнянь з іншими країнами, і лише деякі досить дозовані і позичень із союзних щорічників зіставлення з включенням в них УРСР з’явились у 1990 р. Крім того, надмірна, необґрунтована таємність щодо статистичних даних унеможливлювала оприлюднення багатьох найважливіших економічних даних. Так, по СРСР у 1980—1984 рр. не друкувалося даних щодо валового збору зернових культур, а в статистичних щорічниках України того часу не дозволялося наводити навіть дані з видобутку вугілля, нафти, газу, виробництва чавуну і сталі. Починаючи з 1990 р., в економіці України тривав спад, ВВП щорічно знижувався. У 1993 р. ВВП становив 70,6 % до рівня 1990 р., а в розрахунку на душу населення — 70,2 %. У 1996 р. ці показники відповідно знизилися вже до 43,0 і 43,9 %. Звичайно, що економічна криза не могла не погіршати показників співвідносин України з іншими і, в першу чергу, провідними західними країнами. У табл. 8.7 подаються базові показники ВВП на одну особу за 1996—2000 рр. і співвідношення ВВП на душу населення стосовно США. В оригіналі ці показники розраховано в австрійських цінах (базової країни європейських зіставлень) і наводяться у процентах до Австрії. Для зручності аналізу в табл. 8.7 вони розраховані відносно до показників США, але залишаються в австрійських цінах. Щодо України, то її ВВП на одну особу продовжував знижуватися щодо американського показника у 1997—1999 рр., і лише у 2000 р., коли ВВП України зріс на 6,1 %, а на одну особу — майже на 6,5 %, його співвідношення з США трохи підвищилося. Іншим важливим результатом програм міжнародних та європейських зіставлень (ПЄЗ) є одержання паритетів купівельної спроможності (ПКС) національних валют щодо міжнародної валюти, яка приймається за базову. У ПМЗ — це американський долар, а у ПЄЗ — австрійський шилінг. Показники ПКС базуються на фактичних співвідношеннях цін на окремі товари (наприклад, на окремі види хліба та інших продуктів із зерна) та послуги (тобто розраховуються «знизу»). Групові цінові паритети розраховуються по зважених співвідношеннях цін на товари цієї групи і далі — до співвідношень, які охоплюють увесь ВВП (див. табл. 8.7). Таблиця 8.7 ВВП на душу населення за паритетами купівельної спроможності та індекси змін ВВП на ОДНУ ОСОБУ до США у 1990—2000 рр. Країна ВВП на одну особу, США =100,0 % ВВП на одну особу, дол. США 1990 1996 1997 1998 1999 2000 1996 1997 1998 1999 2000 США 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 27924 28790 29535 30005 30155 15 країн ЄС 69,4 70,7 69,9 69,3 … … 19742 20124 20468 … … ФРН 72,0 76,2 74,3 73,7 74,5 76,7 21278 21391 21767 22365 23125 Франція 78,0 73,7 72,9 72,5 74,7 77,2 20580 20988 21413 22420 23285 Великобританія 71,3 70,1 70,1 68,6 69,2 71,2 19574 20182 20261 20775 21485 Італія 73,2 74,1 71,3 69,7 69,9 71,7 20692 20527 20586 20975 21625 Австрія 75,2 79,5 78,7 78,6 79,5 81,6 22200 22888 23215 23840 24605 Туреччина 21,2 21,5 22,0 22,0 20,4 19,7 6004 6334 6498 6130 5945 Польща 22,9 26,3 27,1 27,6 28,4 29,4 7344 7802 8152 8525 8865 Чехія 48,0 45,6 44,6 43,1 42,6 43,0 12733 12840 12730 12780 12970 Словаччина 35,3 31,6 32,4 32,8 33,1 33,6 8824 9328 9687 9930 10130 Угорщина 37,6 33,2 33,7 34,5 35,7 37,1 9271 9702 10190 10720 11200 Румунія 26,3 21,8 21,6 19,4 19,6 20,2 6087 6218 5730 5885 6090 Росія 41,0 24,2 23,7 21,9 22,5 23,0 6758 6823 6468 6745 6925 Україна 27,8 11,9 11,3 10,8 10,7 11,4 3323 3253 3190 3215 3430 Білорусь 28,5 18,5 20,0 21,1 21,6 22,0 5166 5758 6232 6475 6635 Молдова 27,8 7,7 7,6 6,6 6,2 6,1 2150 2188 1943 1870 1830 Валютний курс встановлюється «зверху», і за умов його використання при будь-яких перерахунках (ВВП, його окремих компонентів) є однаковим і залежить лише від його офіційних змін. Паритети же за окремими товарами і послугами, їх групами, компонентами ВВП і щодо всього ВВП не збігаються і можуть значно відрізнятися від середніх показників щодо всього ВВП. Щодо України, то майже як і для всіх країн, в яких ВВП на душу населення не досягає приблизно 2/3 від рівня США, середні паритети купівельної спроможності національної валюти є вищими, ніж офіційний валютний курс. Це слід розуміти в тому сенсі, що на один американський долар в них можна придбати більше товарів та послуг, ніж за співвідношенням, яке випливає з офіційного валютного курсу. Починаючи з 1993 р. показники ВВП України на одну особу за реальною купівельною спроможністю публікуються в щорічних «Доповідях про людський розвиток» Програми розвитку ООН (ПРООН) поряд ще з двома компонентами — тривалістю життя при народженні та показниками освіти. За цими показниками ПРООН розраховує індекс людського розвитку (ІЛР) і за його абсолютною величиною визначає місце країн у світі серед 174 країн світу. Показники ВВП на одну особу і місце України та сусідніх з нею країн за індексами людського розвитку наводяться у табл. 8.8. Таблиця 8.8 міжнародні порівняння соціально-економічного розвитку країн за 1990—1998 роки Країна Показник 1990 1992 1993 1994 1995 1997 1998 Україна ВВПО 5433 5010 3250 2718 2361 2190 3194 ІЛР 45 54 80 95 102 91 78 Росія ВВПО 7968 6140 4760 4828 4531 4370 6460 ІЛР 37 52 57 67 72 71 62 Білорусь ВВПО 5727 6440 4244 4713 4398 4850 6319 ІЛР 38 42 61 62 68 60 57 Молдова ВВПО 3114 3670 2370 1576 1547 1500 1947 ІЛР 64 81 98 110 113 104 102 Польща ВВПО 4237 4830 4702 5002 5442 6520 7619 ІЛР 49 51 56 55 52 44 44 Словаччина ВВПО X 6690 5620 6389 7320 7910 9699 ІЛР X 40 41 42 42 42 40 Угорщина ВВПО 6116 6580 6059 6437 6793 7200 10232 ІЛР 28 50 46 48 47 47 43 Румунія ВВПО 2800 2840 3727 4037 4431 4310 5648 ІЛР 77 98 74 79 74 68 64 Довідково: Середній ВВПО по всіх країнах світу, дол. США Х 4890 5410 5428 5798 5990 6322 6526 ВВПО України до середнього по світу, % Х 111 93 60 47 39 33 49 Примітка: ВВПО — ВВП на 1 особу; ІЛР — індекс людського розвитку. ПРООН у своїх публікаціях намагається спиратися на дані програм міжнародних та європейських зіставлень. Але оскільки в її доповідях дані по всіх країнах наводяться лише за один (останній) рік, у наступних виданнях вони не виправляються і виникає викривлення показників ВВП, то ПРООН не може чекати три-чотири роки, поки будуть проведені розрахунки ПМЗ і ПЄЗ. Тому, спираючись на підсумки попередніх порівнянь, вміщує свої оцінки за наступні роки. Внаслідок цього виникають серйозні неузгодження і певні помилки щодо співвідношень показників ВВП у динаміці та між країнами. Так, можна вважати, що порівняння ВВП по Україні та сусідніх країнах СНД за перші роки обчислення (до одержання результатів порівнянь за 1993 р.), найімовірніше були дещо завищеними щодо інших країн. Виходило, що у 1990 р. ВВП на одну особу в Україні був на 11 % вище середньосвітового рівня. Також навряд чи ВВП на одну особу в Росії у 1990 і 1992 р. був майже в 1,9 раза вищим, ніж у Польщі і в 1,3 раза вищим, ніж в Угорщині. В Україні ВВП на одну особу за цими даними теж був у 1990 і 1992 р. вищим, ніж у Польщі, що також викликає сумніви. Також є підстави для сумніву, що у 1990 р. ВВП у Росії на одну особу був у 1,47 раза вищим, ніж в Україні, а у Молдові становив лише 57 % від ВВП України. За даними Статистичного комітету СНД у 1990 р. вироблений національний дохід на одну особу в Росії становив 132 % до України, в Білорусі — 126 % і в Молдові — 95 %. У ПЄЗ-93 для всіх країн було використано коригування, що призвели до істотного заниження показників ВВП по цій групі країн у порівнянні з іншими країнами світу. Це спричинило різке зниження показників ВВП України на одну особу порівняно з попередніми роками (1993 до 1992 р. — падіння на 35,2 %, фа- ктично ж, за даними Держкомстату, — на 14,2 %). І ці «скориговано-занижені» дані використовувалися ПРООН для України по 1997 р. включно (1997 р. — 2190 дол. США на одну особу), бо, видаючи влітку 1999 р. свою чергову «Доповідь про людський розвиток» з даними за 1997 р., ПРООН ще не мало підсумків ПЄЗ за 1996 р. (оприлюднених наприкінці 1999 р.), в яких такі коригування вже не використовувалися. Тому у наступному виданні Доповіді ПРООН 2000 р. показники ВВП на одну особу України були збільшені до 3194 дол. США, або більш ніж на тисячу доларів США за рік (у 1,46 раза). Зрозуміло, що це теж не може відповідати дійсності. Слід також взяти до уваги, що ВВП на одну особу в Україні виходив у 1993 р. на 40 % меншим за середньосвітовий рівень, у 1994 — на 53, у 1995 — на 61, у 1997 р. — на 67 %, або втричі меншим, ніж у світі. І лише у 1998 р. з використанням показників порівнянь 1996 р. він підвищився до 49 % світового рівня, залишаючись вдвічі меншим, ніж у всьому світі. Такі різкі зміни по Україні пояснюються двома обставинами. Перша — це реальне падіння ВВП на одну особу в 1997—1999 рр. — практично вдвічі порівняно з рівнем 1990 р. Друга — застосування в Україні та ще в кількох країнах з перехідною економікою коригувань, які базувалися на ПЄЗ-93 і включались у дані Доповідей ПРООН за 1993—1997 роки. Цим значною мірою і пояснюється, що ВВП на одну особу в Україні з урахуванням знижуючих коригувань був у 1997 р. (2190 дол. США) на 12 % нижчим, ніж у Шрі-Ланці (2490 дол. США), на 18 % — ніж у Папуа-Новій Гвінеї (2654 дол. США), не кажучи вже про відставання у 1,4 раза від Китаю (3130 дол. США) або у 2,9 раза — від Туреччини (6350 дол. США) і у 3 рази — від Бразилії (6480 дол. США). Щодо всіх цих країн такі коригування не застосовувались. Україна за показником ВВП на одну особу в 1997 р. була на 120-му місці серед 174 країн світу. І лише в останньому випуску Доповідей ПРООН 2000 р. по Україні були наведені реальніші показники — 3194 дол. США на одну особу в 1997 р. Дворазове падіння ВВП на одну особу в Україні після 1990 р. і використання невиправданих коригувань відіграли основну роль у зниженні місця України за узагальнюючим ІЛР з 45 місця у 1993 р. до 102 місця (серед 174 країн) у 1995 р. У розрахунках за 1997 р. ПРООН була дещо змінена методологія розрахунків цього індексу, що обумовило деяке підвищення місця України — до 91 місця. За останніми розрахунками 1998 р. (Доповідь ПРООН 2000 р.), коли були усунуті знижуючі коригування, Україна дещо піднялась у цьому рейтингу — до 78 сходинки у ІЛР. Дві інші складові ІЛР не впливали так сильно на зниження України у цьому індексі, бо, хоча тривалість життя при народженні в Україні після 1990 р. знизилась, цей показник залишається вищим за середньосвітовий (Україна у 1998 р. — 68,8 років, середньосвітовий — 66,7 років). А за індексом освіти (0,92) Україна значно випереджає середньосвітовий показник (0,74) і посідає за ним 27—32 місце у світі. Можна вважати, що в останній Доповіді ПРООН 2000 р. показники ВВП та індексу людського розвитку по Україні реально відображають її сучасне місце у світі. Показники валового продукту на одну особу також обчислює і друкує Світовий банк у двох впливових і авторитетних виданнях — щорічнику «World Development Indicators» та більш стислому аналогічному щорічнику «World Bank Atlas». По-перше, Світовий банк користується не показником валового внутрішнього продукту (ВВП), а близьким до нього показником валового національного продукту (ВНП). Різниця між ними у тому, що ВВП охоплює валовий продукт, який створюється на території даної держави як вітчизняними, так і зарубіжними економічними одиницями, а ВНП — лише вітчизняними, включаючи й ту частину, яка створюється в інших країнах, і водночас не включає продукт, який створений у тій чи інший країні не вітчизняними економічними одиницями. У більшості країн світу, у тому числі і в Україні, абсолютні значення ВВП і ВНП близькі і мають розбіжності не більше ніж на 1—4 %. По-друге, Світовий банк розраховує ВНП у двох варіантах. Перший обчислюється на базі паритетів купівельної спроможності, тобто за тією ж методологією, що у програмах міжнародних та європейських порівнянь. Другий, який використовується головним чином лише як база для розподілу фондів і допомоги Світового банку між його членами, розраховується на базі середніх показників ВНП за три роки, які перераховуються з національної валюти у долари США за офіційним валютним курсом. Щодо України, то її показники ВНП за паритетом купівельної спроможності у двох останніх публікаціях Світового банку були майже такими ж, як наводились у Доповідях ПРООН у 1997 р. (щорічник Світового банку 1999 р.) — 2230 дол. США на одну особу (у Доповіді ПРООН — 2190 дол. США), а в щорічнику 2000 р. з даними за 1998 р. — 3130 дол. США (Доповідь ПРООН — 3130 дол. США). А другий показник, який ґрунтується на валютному курсі і який, на жаль, досить часто цитується і використовується для зіставлень у наших економічних виданнях і засобах масової інформації, становив в Україні на одну особу 1200 дол. США у 1995—1996 рр. з відчутним зниженням до 980 дол. США (на 19 у 1997—1998 рр. Причина такого істотного падіння — у зниженні валютного курсу української гривні до долара США із середньорічних показників у 1,473 грн до долара США у 1995 р. і 1,829 грн у 1996 р. (середня за два роки — 1,651) до 1,862 грн у 1997 р. і 2,449 грн до долара США у 1998 р. (середня за два роки — 2,155). Зрозуміло, що для 1999 і 2000 р., коли середньорічний офіційний курс гривні до долара США становив відповідно 4,130 і 5,440, а середній за два роки — 4,785, можна чекати, що ВВП на одну особу в Україні згідно з методикою Світового банку скоротиться десь до 630 дол. США на одну особу. Звичайно, що ці технічні розрахунки Світового банку, які використовуються для інших цілей, не слід використовувати у будь-яких економічних порівняннях по Україні і характеристиці її ВВП у доларовому обчисленні. Економічно грамотними і виправданими є лише розрахунки, які базуються на зіставленнях паритетів купівельної спроможності.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Статистична характеристика основних макроекономічних показників України в порівнянні з іншими країнами» з дисципліни «Міжнародна економічна статистика»
у 1997—1998 рр. Причина такого істотного падіння — у зниженні валютного курсу української гривні до долара США із середньорічних показників у 1,473 грн до долара США у 1995 р. і 1,829 грн у 1996 р. (середня за два роки — 1,651) до 1,862 грн у 1997 р. і 2,449 грн до долара США у 1998 р. (середня за два роки — 2,155). Зрозуміло, що для 1999 і 2000 р., коли середньорічний офіційний курс гривні до долара США становив відповідно 4,130 і 5,440, а середній за два роки — 4,785, можна чекати, що ВВП на одну особу в Україні згідно з методикою Світового банку скоротиться десь до 630 дол. США на одну особу. 