Відділ статистики Міжнародного валютного фонду постійно здійснює роботу щодо вдосконалення міжнародного стандарту платіжного балансу. У 1991 р. опубліковано п’яте видання «Довідника з платіжного балансу» (попередні були випущені у 1948, 1950, 1961 і 1977 рр.). У платіжному балансі відображається сукупність міжнародних торгових і фінансових операцій. Статті платіжного балансу фіксують всі операції, що мають місце між резидентами країни (включаючи споживачів, підприємців і державні установи) та резидентами всіх інших зарубіжних країн. Платіжний баланс країни являє собою співвідношення всіх надходжень валютних коштів у цю країну та платежів за кордон за певний проміжок часу (як правило, за рік). Національний платіжний баланс, з одного боку, включає кілька категорій надходжень і платежів — по зовнішній торгівлі, різного роду платежах і послугах (фрахт, страхування тощо), міжнародному туризму, перерахування прибутків від вкладень капіталу чи коштів за кордоном та ін. З іншого боку, він відображає грошові виплати за кордон за імпорт товарів і дорогоцінних металів, а також за послуги, інвестиції за одержані кредити. На відміну від національних балансів, світовий платіжний баланс відображає або лише надходження, або лише виплати, оскільки те, що для однієї країни буде надходженням, для іншої буде виплатою. Отже, світовий платіжний баланс характеризує грошові надходження за надані послуги одними країнами іншим. Якщо зовнішньоторговий баланс фіксує лише комерційні операції, що пов’язані із зовнішньоторговими операціями, то платіжний баланс відображає всі міжнародні операції та акції. До платіжного балансу крім зовнішньоторгового включають баланс іноземних інвестицій, баланс економічної допомоги та інші баланси. Як складова міжнародної системи національних рахунків платіжний баланс має таку схему: Надходження з-за кордону 1. Експорт товарів і послуг (комерційний експорт, інший експорт) 2. Прибуток, одержаний з-за кордону 3. Поточні трансферти з-за кордону Поточні надходження з-за кордону — разом Виплати за кордон 1. Імпорт товарів і послуг (комерційний імпорт, інший імпорт) 2. Прибуток, перерахований за кордон 3. Поточні трансферти за кордон Поточні виплати за кордон — разом У міжнародній фінансовій статистиці застосовують інший вид платіжного балансу. У ньому відображаються джерела утворення і основні напрями використання коштів певної країни в системі світової економіки. Цей баланс розробляє Міжнародний валютний фонд у двох варіантах — за загальним обігом і за сальдо зовнішньоекономічних операцій. Скорочена схема стандартних компонентів платіжного балансу, що рекомендована МВФ, така: Кредит Дебет 1. РАХУНОК ПОТОЧНИХ ОПЕРАЦІЙ
А. Товари і послуги
а. Товари 1. Експорт/імпорт товарів (за винятком п. 2—5) 2. Товари для переробки 3. Ремонт товарів 4. Товари, які придбані в портах перевізниками 5. Немонетарне золото
б. Послуги 1. Транспортні послуги 1.1. Морський транспорт 1.2. Повітряний транспорт 1.3. Інші види транспорту 2. Подорожування 3. Послуги зв’язку 4. Будівельні послуги 5. Страхові послуги 6. Фінансові послуги 7. Комп’ютерні та інформаційні послуги 8. Роялті і ліцензійні платежі 9. Інші ділові послуги 10. Послуги приватним особам 11. Державні послуги, не віднесені до інших категорій
Б. Доходи 1. Оплата праці 2. Доходи від інвестицій 2.1. Прямі інвестиції 2.2. Портфельні інвестиції 2.3. Інші інвестиції
В. Поточні трансферти Сектор уряду Інші сектори
2. РАХУНОК ОПЕРАЦІЙ З КАПІТАЛОМ І ФІНАНСОВИМИ ІНСТРУМЕНТАМИ
А. Рахунок операцій з капіталом 1. Капітальні трансферти 2. Придбання/реалізація нестворених нефінансових активів
Б. Фінансовий рахунок 1. Прямі інвестиції 1.1. За кордон 1.2. В економіку країни-укладача Кредит Дебет 2. Портфельні інвестиції 2.1. Активи 2.2. Зобов’язання 3. Інші інвестиції 3.1. Активи 3.2. Зобов’язання 4. Резервні активи 4.1. Монетарне золото 4.2. Спеціальні права запозичення 4.3. Резервна позиція в МВФ 4.4. Іноземна валюта 4.5. Інші вимоги Нижче наведено загальну схему сальдової моделі платіжного балансу, яка розробляється статистикою США: Товари, фрахт, страхування (комерційні операції) Інші послуги і приватні перекази Урядові трансферти Вивезення капіталу: прямі інвестиції державні капіталовкладення Валютні операції Помилки і пропуски Показники платіжного балансу обчислюються за станом на певну дату, а також за певний період. Розроблюються місячні, квартальні та річні баланси. Баланси, побудовані на певну дату, називаються розрахунковими, а ті, що охоплюють певний період, — звітними. У ряді країн складаються також прогнозні баланси. Як правило, окремі елементи розрахункових балансів обчислюються на різні дати. Так, баланс іноземних інвестицій обчислюється за станом на кінець календарного року, а баланс фінансової допомоги іншим країнам — за станом на кінець фінансового року (фінансовий рік закінчується 30 червня). У цих випадках окремі статті платіжного балансу перераховують на одну й ту саму дату або обумовлюють, що вони обчислені на різні дати. У міжнародній фінансовій статистиці обчислюються як абсолютні, так і динамічні та структурні показники платіжних балансів.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Статистика платіжного балансу» з дисципліни «Міжнародна економічна статистика»
