Міжнародні зіставлення показників продуктивності праці в промисловості
При таких зіставленнях необхідно вирішити дві проблеми: 1) оцінка продукції, що випускається, в єдиній валюті; 2) облік відмінностей у статистиці окремих країн у визначенні валової продукції. Наприклад, для розрахунку рівня продуктивності праці в країні А стосовно аналогічного показника країни В необхідно визначити індекс продуктивності праці:
де — продукція в натуральному виразі в країнах А і В; — ціна продукції в країні А; — затрати праці в країнах А і В; — норма оплати праці в країні А. Якщо визначати співвідношення В і А, то індекс продуктивності праці країни В до А матиме такий вигляд:
де — норма оплати праці в країні В. У міжнародній економічній статистиці визначають також зведений індекс продуктивності праці:
Міжнародні зіставлення продуктивності праці здійснюються в основному за окремими видами продукції. Вартісні показники продуктивності праці зіставляються у двох варіантах за: 1) валовою продукцією; 2) доданою вартістю. На практиці частіше застосовують другий. При цьому додану вартість оцінюють за цінами світового ринку; продукцію окремо взятої країни А у цінах світового ринку визначають за формулою
де — кількість продукції в країні А; — світові ціни на продукцію; — ціни в країні А на відповідну продукцію. При переоцінці продукції визначають індивідуальні індекси цін, потім їх помножують на вартість продукції країни А відповідних груп товарів. Цей розрахунок здійснюють на основі методів товарів-представників. Для визначення знаменника показника продуктивності праці застосовують три варіанти за: 1) кількістю відпрацьованих людино-годин; 2) середньою чисельністю робітників чи працюючих; 3) середньою чисельністю працездатного населення, включаючи безробітних. Як правило, рівні продуктивності праці визначаються стосовно відпрацьованих людино-днів і в цілому за місяць, квартал, рік. 5.6. Індекси промислового виробництва Для відображення розвитку промислового виробництва використовують часові ряди натуральних і вартісних показників. Розрахунок часових рядів виходячи з натуральних показників з погляду міжнародної методики, з одного боку, є безпроблемним. У межах зіставності натуральних показників можна порівнювати відповідні національні індекси. З іншого боку, не існує значних методичних проблем для розрахунку індексних рядів для груп країн. Значно проблематичнішими є розрахунок і застосування часових рядів на основі вартісних показників. У міжнародній статистиці такі ряди розраховуються і публікуються як для груп країн (для відображення розвитку промислового виробництва в цілому та окремих галузей промисловості), так і для окремих країн. Порівнюваність національних індексних рядів обмежена внаслідок застосування двох принципово різних концепцій і через наявність цілого ряду детальних відмінностей у розрахунку індексів. Визначення індексу для групи країн, яке являє собою агрегацію національних індексів, містить цілий ряд компромісів змістового і методичного характеру. З цього треба зробити висновок, що індекси для груп країн можуть лише наближено відображати розвиток промислового виробництва у цій групі. Національні індекси. У міжнародних статистичних щорічниках і в щорічниках промислової статистики ООН публікуються ряди щорічних індексів, а в щомісячних статистичних бюлетенях, крім того, — ряди місячних індексів промислового виробництва. Ці часові ряди визначаються на основі міжнародної стандартної галузевої класифікації для промисловості в цілому і деталізовано — для основних розділів, підрозділів, основних груп промисловості. Індекс для відображення кількісного розвитку промислового виробництва розраховують як базисно-вагове середнє арифметичне значення деяких індикаторів розвитку промислового виробництва (лише як виняток індекс обсягу промислової продукції розраховується не як базисно-вагове середнє арифметичне):
де I — національний індекс розвитку промислового виробництва (для промисловості в цілому чи окремих галузей національної промисловості); h0,j — базисні ваги для Ij; 0 — базисний рік індексного ряду; j — показник підгрупи, групи, основної групи промисловості; Ij — вимірювана величина динаміки окремих індикаторів промислового виробництва (індивідуальних індексів). Індивідуальні індекси (табл. 5.2) ґрунтуються на таких індикаторах промислового виробництва: обсяг виробництва окремих видів виробів у натуральному вираженні (кількісний індекс); валова вартість виробленої продукції для окремих виробів чи груп виробів з елімінацією коливань у ціні; збутова ціна окремих виробів чи груп виробів з елімінацією коливань у ціні; обсяг робочого часу в окремих підгрупах промисловості; витрати енергії в окремих підгрупах промисловості; виміряні в натуральних показниках витрати сировини і матеріалів за окремими позиціями. Отже, для розрахунку індивідуального індексу використовуються як валова вартість, так і проміжні витрати. Ці індикатори і розраховані на їх основі індивідуальні індекси не охоплюють всього спектра промислового виробництва, а лише його 60—90 %. У більшості країн, крім того, при розрахунку індивідуальних індексів ураховуються не всі підприємства. Таблиця 5.2 Приклади розрахунку індивідуальних індексів Країна Кількість індивідуаль- них індексів Індикатори, які застосовуються Ступінь репрезентативності індексів Японія 534 Лише кількісні індекси 60 % чистої продукції промисловості Південна Корея 451 Те саме 85 % чистої продукції промисловості ФРН 470 Вартість продукції. Ринкова вартість. Робочий час. Витрати матеріалу 77 % валової продукції основних розділів (2 і 3 МСГК) Туніс 175 Переважно кількісні індекси. Разом з тим: вартість продукції, витрати матеріалу 86 % промислового виробництва Індія 352 Кількісні індекси. Вартість продукції … Австралія 356 Переважно кількісні індекси. Разом з тим: вартість продукції, робочий час, витрати матеріалу 57 % вартості продукції підприємств В основі вагів h0,j у більшості країн лежить виражена в цінах за факторами виробництва вартість чистої продукції базисного року індексного ряду. Лише в небагатьох країнах для розрахунку вагів використовується виражена в ринкових цінах вартість доданої продукції чи валова вартість продукції. Тим самим ваги, які застосовуються, показують, як правило, дійсні для базисного року частини відповідних підгруп, груп, основних груп тощо, у вартості чистої продукції відповідного загального рівня агрегації (основна група, розділ, основний розділ, промисловість у цілому). Розрахований за цією методикою індекс не вимірює безпосередньо кількісного розвитку загального промислового виробництва, а є індикатором, який відображає кількісний розвиток промислового виробництва. Цей індикатор характеризує розвиток фізичного обсягу промислового виробництва тим точніше, чим повніше все промислове виробництво охоплено індивідуальними індексами, чим повніше враховані в індивідуальних індексах усі промислові підприємства країни і чим актуальніше є розрахунковий рік вагів. Отже, можна зробити висновок, що на міжнародну зіставність національних індексних рядів впливають відмінності у: розрахунках індивідуальних індексів (індикатори промислового виробництва, ступінь репрезентативності); розрахунках вагів (вид виробничих показників та база їх цін, розрахунковий рік вагів); охопленні підприємств (сфера збору даних для розрахунку індивідуальних індексів); термінах між звітним і базисним роками індексного ряду. Крім того, на зіставність часових рядів впливають також викладені у попередніх параграфах проблеми зіставності показників промислового виробництва, розмежування промисловості в цілому і зіставності галузевої структури промисловості (від одного до трьох знаків у МСГК). Міжнародні індекси. Методика розрахунку часових рядів для відображення розвитку промислового виробництва була прийнята Статистичною комісією ООН для розрахунку індексів за групами країн і для світової промисловості. Національні індекси підсумовуються на основі базисно-вагового середнього арифметичного значення з індексом для відповідної групи країн чи всіх країн:
де I — загальний індекс для групи країн чи для всіх країн; h0,k — коефіцієнт еквівалентності для країни k, розрахований на основі даних базисного року; Ik — індекс промислового виробництва для країни k. Для розрахунку індексів для груп країн та індексу світово- го промислового виробництва Статистичний відділ ООН застосовує національні індекси промислового виробництва, подані окремими країнами. Відсутні національні індекси оцінюються на основі натуральних показників промислового виробництва. Коефіцієнти еквівалентності h0,k розраховує також Статистичний відділ ООН. Для країн, які належать до ринкової економіки, цей розрахунок ґрунтується на національних даних про чисту продукцію в цінах за факторами виробництва, обчислених на основі офіційного курсу долара США. Ступінь точності розрахунків індексів для груп країн обмежений цілим рядом факторів: в індексах груп країн об’єднано індекси, розраховані за різними з методичного погляду принципами; застосування офіційного валютного курсу при розрахунку коефіцієнтів еквівалентності призводить до значних відхилень розрахованих на їх основі частин окремих країн і груп країн від дійсного обсягу участі у світовому промисловому виробництві; національні бази даних неповні. Це стосується як розрахунку коефіцієнтів еквівалентності, тобто необхідних для цього розрахунку національних даних про вартість чистої продукції за основними групами систематики МСГК, так і національних індексів виробництва для окремих основних груп цієї систематики.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Міжнародні зіставлення показників продуктивності праці в промисловості» з дисципліни «Міжнародна економічна статистика»
