Оцінка неплатоспроможності та ймовірності банкрутства підприємства
Аналіз неплатоспроможності та банкрутства підприємства здійснюється у два етапи:
255 • приємства; • поглиблений – для виявлення причин фінансової кризи підприємДіагностичний аналіз проводиться: • ду; • на етапі розпорядження майном – на дату порушення справи про банкрутство та на дату проведення зборів комітету кредиторів, на яких визначатиметься можливість санації; • на етапі санації – на дату початку виконання плану санації і щоквартально на кожну звітну дату аж до закінчення справи про банкрутство (останній раз – на дату складання звіту керуючого санацією). У межах діагностичного аналізу визначається вид неплатоспроможності. Розрізняють три види неплатоспроможності: • поточна неплатоспроможність визначається за формулою: ПН = ДФІ + ПФІ + ГК – П = = ф.1 р. 040, 045 + ф. 1р. 220 + ф.1 р. 230, 240 – ф.1 р. 620, (12.7) де ПН – коефіцієнт поточної неплатоспроможності; ДФІ – довгострокові фінансові інвестиції; ПФІ – поточні фінансові інвестиції; ГК – грошові кошти та їх еквіваленти; ПЗ – поточні зобов’язання; • критична неплатоспроможність спостерігається за умови невідповідності нормативному значенню коефіцієнта покриття і коефіцієнта забезпеченості власними коштами та наявності на початок і кінець кварталу ознак поточної неплатоспроможності. Критична неплатоспроможність передбачає стан потенційного банкрутства; • надкритична неплатоспроможність спостерігається за умови наявності збитків у підприємства та ознак критичної неплатоспроможності. на підготовчому етапі процесу відновлення платоспроможності: ства й можливих шляхів її усунення. діагностичний – для визначення рівня платоспроможності під-
1) для з’ясування дійсного стану підприємства; 2) перед подачею заяви до су-
256 За наявності хоча б одного з видів неплатоспроможності підприємства необхідно здійснювати поглиблений аналіз неплатоспроможності та ймовірності банкрутства підприємств. Існує багато методик визначення ймовірності банкрутства. Вибір тієї чи іншої методики залежить від особливостей галузі та самого підприємства. Окрім цього, навіть самі методики можуть коригуватися з урахуванням специфіки діяльності суб’єкта господарювання.
Z-рахунок Альтмана. Ця методика запропонована у 1968 р. відомим західним економістом, професором Нью-Йоркського університету Едвардом Альтманом (Edward I. Altman). Для розрахунку даного показника у результаті дослідження 22 фінансових коефіцієнтів 66 підприємств відібрано 5 найважливіших для прогнозу банкрутства коефіцієнтів, які найбільше характеризують прибутковість капіталу та його структуру з різних позицій. Розрізняють дво- та п’ятифакторну моделі Z-рахунку Альтмана.
Двофакторна модель Z-рахунку формується за допомогою коефіцієнтів покриття (КП) і автономії (Кавт): Z = – 0,3877 – 1,0736 КП + 0,0579 Кавт (12.8) Для підприємств, у яких Z = 0, імовірність банкрутства становить 50 %. Від’ємні значення Z свідчать про зменшення імовірності банкрутства. Якщо Z > 0, то імовірність банкрутства перевищує 50 % і підвищується зі збільшенням значення Z. Ця модель не потребує значного обсягу вихідної інформації, але її недоліком є недостатня точність прогнозування імовірності банкрутства (похибка ∆ Z = ± 0,65). Для того, щоб прогноз був точнішим, у західній практиці застосовують
п’ятифакторну модель Z-рахунку: Z = 1,2 К1 + 1,14 К2 + 3,3 К3 + 0,6 К4 + 0,999 К5 , К1 = РК Ф 1 ( Р 260 − Р 620 ) = А Ф 1 Р 280
257 К2 = ЧП Ф 2 Р 220 = А Ф 1 Р 280 П до оп. Ф 2 Р 170 = А Ф 1 Р 280 ВК Ф 1 Р 380 = ПЗ Ф 1 Р 620 ЧД Ф 2 Р 035 = А Ф 1 Р 280
К3 = К4 = К5 =
де РК – робочий капітал, грн.; А – загальна вартість активів, грн.; ЧП – чистий прибуток, грн.; Пдо оп. – прибуток до оподаткування, грн.; ВК – власний капітал (ринкова вартість акцій), грн.; ПЗ – поточні зобов’язання, грн.; ЧД – чистий дохід, грн. Методичні підходи до побудови багатофакторних моделей можуть використовуватися при прогнозуванні фінансового стану українських підприємств. Для досягнення вищої точності результатів необхідно постійно коригувати набір показників і значення коефіцієнтів вагового впливу кожного показника з урахуванням галузевої специфіки. З цією метою необхідний постійний моніторинг фінансового стану підприємств, що дозволить побудувати адекватні для українських умов моделі прогнозування банкрутства і отримати достовірні і об'єктивні результати. У зарубіжній практиці також використовується метод прогнозування банкрутства на основі прогнозної бухгалтерської (фінансової) звітності. Суть методу полягає в тому, що спочатку прогнозуються основні фінансові показники, потім на основі прогнозної фінансової звітності оцінюється фінансовий стан підприємства, його платоспроможність і фінансова стійкість на прогнозовані періоди. Завданням методу є складання прогнозного бухгалтерського балансу, балансового звіту про фінансові результати, прогнозного звіту про рух грошових коштів і оцінка фінансово-господарського стану підприємства на прогнозовані періоди. Метод дає високу прогнозну точність, проте його використання ускладнено через недоступність внутрішньогосподарської звітності для широкого кола зацікавлених осіб.
258 Пряме і повне перенесення зарубіжних методик прогнозування банкрутства на практику діяльності українських підприємств в даний час уявляється неможливим. Причини цього наступні: • • • • відсутність обліку багатьох чинників, що впливають на платонестабільність і невідпрацьованість нормативної бази банкрутствідсутність доступних статистичних даних за неспроможними якість фінансово-звітної документації і ступінь інформативності спроможність підприємств; ва українських підприємств; підприємствами; статистичних даних і коефіцієнтів, на які спираються моделі. Таким чином, розглядаючи як вітчизняні, так і зарубіжні методи і моделі оцінки і прогнозування вірогідності банкрутства, слід зробити висновок, що ці методики дозволяють встановити факт ймовірності банкрутства підприємств. Проте в нинішніх українських умовах результати оцінки і прогнозування за розглянутими методами і моделями не можуть служити достатньою підставою для визнання банкрутства підприємства.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Оцінка неплатоспроможності та ймовірності банкрутства підприємства» з дисципліни «Організація і методика економічного аналізу»
