Витрати – це зменшення економічної вигоди внаслідок вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу, якщо вони можуть бути достовірно оцінені. Мета аналізу витрат виробництва полягає у всебічній оцінці, оптимізації розмірів витрат та пошуку резервів і можливостей їх зменшення. Аналіз витрат на виробництво продукції проводиться з метою формування оптимальної величини собівартості продукції, робіт, послуг. Основні завдання аналізу витрат виробництва продукції наведені на рис. 3.2. Групування витрат підприємства на виробництво продукції за об’єктами й статтями витрат встановлюється підприємством з урахуванням особливостей організації та технології виробництва, вимог нормативних документів, потреб управлінського обліку та бухгалтерської звітності. Так, за місцем виникнення витрат на виробництво продукції вирізняють витрати за
78 цехами, дільницями, службами та іншими структурними підрозділами підприємства. За видами продукції: витрати на вироби; групи однорідних виробів; типові зразки виробів; валова, товарна, реалізована продукція тощо. За способом перенесення вартості витрат на продукцію: витрати прямі й непрямі. За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат: витрати умовно постійні та умовно змінні. За календарним періодом: витрати поточні та одноразові. За видами витрат: витрати за економічними елементами й витрати за статтями калькуляції. Завдання аналізу витрат на виробництво
Оцінка прийнятих рішень щодо рівня собівартості продукції, робіт, послуг
Загальна оцінка виконання кошторису витрат в розрізі економічних елементів та статей витрат
Аналіз виявлених відхилень фактичних витрат від запланованих або отриманих в минулому періоді Виявлення резервів зниження собівартості продукції та витрат на 1 грн. виготовленої продукції Мобілізація внутрішньовиробничих резервів та впровадження їх у виробництво
Виявлення впливу зміни собівартості продукції на кінцеві результати діяльності підприємства
Рис. 3.2. Аналіз витрат на виробництво продукції Спосіб включення окремих витрат у собівартість продукції є важливою характеристикою управління витратами підприємства.
79 Витрати, що включаються у собівартість продукції (робіт, послуг), групуються відповідно до їх економічного змісту за такими елементами: дів); витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; амортизація основних фондів; інші витрати. матеріальні витрати (за вирахуванням вартості зворотних відхо-
До матеріальних витрат належить вартість сировини та матеріалів, купівельних комплектуючих виробів та напівфабрикатів, робіт і послуг виробничого характеру, що виконуються сторонніми підприємствами чи неосновними підрозділами даного підприємства, придбаного палива, придбаної енергії всіх видів, втрат від нестачі матеріальних цінностей у межах норм природного убутку. Аналіз матеріальних витрат полягає у порівнянні їх фактичного обсягу з плановим чи базовим, обчисленні дії окремих факторів на виявлені відхилення. Специфіка цих факторів і конкретна методика їх дослідження залежить від галузі економіки, до якої належить підприємство. Найбільшу увагу необхідно приділяти впливу таких факторів: фактора “норм” – зміни часток витрат сировини й матеріалів на фактора “ціни” – зміни собівартості заготівлі одиниці сировини та одиницю продукції; матеріалів. Витрати на оплату праці – це основна заробітна плата основного виробничого персоналу підприємства; нарахування робітникам і службовцям за тарифними ставками, відрядними розцінками, посадовими окладами, надбавками і доплатами, в розмірах, що не перевищують встановлених чинним законодавством, включаючи індексацію заробітної плати, а також витрати на оплату праці позаштатних працівників, які виконують роботи, пов’язані з виробництвом продукції.
80 Аналіз витрат на оплату праці слід проводити у двох напрямах: аналіз фонду оплати праці; аналіз оплати праці за окремими статтями калькуляції.
Відрахування на соціальні заходи формуються з обов’язкових відрахувань на державне соціальне страхування, у Пенсійний фонд, у Фонд сприяння зайнятості населення. Амортизаційні відрахування визначаються за затвердженими нормативами на повне відновлення фондів відносно їх балансової вартості, включаючи також прискорену амортизацію їх активної частини. До інших витрат належать платежі на обов’язкове страхування майна і окремих категорій працівників, оплата відсотків за короткотермінові кредити і позики, витрати на сертифікацію і збут продукції, плата за оренду об’єктів у межах норм їх амортизації на повне відновлення, плата за пожежну охорону тощо. Витрати, пов’язані з виробництвом і збутом продукції при плануванні, обліку та калькулюванні собівартості продукції, групуються за статтями витрат. Перелік статей витрат, їх склад і методи розподілу за видами продукції (робіт, послуг) визначаються галузевими інструкціями з урахуванням характеру і структури виробництва. Отже, виробництво будь-якої продукції вимагає певних витрат, пов’язаних із споживанням капіталу, праці, матеріальних ресурсів. Різниця між споживанням ресурсів на одиницю продукції за нормою і за фактичним витрачанням за певний період характеризує економічність виробництва. Управління витратами базується на аналізі витрат і означає уміння раціонально використовувати ресурси, оптимізувати рівень витрат з позицій якості продукції, ціни її продажу та обсягу виробництва. В основі управління витратами лежить класифікація витрат, що визначає побудову аналітичного обліку і формування інформаційної бази для їх аналізу (табл. 3.1).
81 Таблиця 3.1 Класифікація витрат Ознака класифікації За економічними елементами (однорідність елементів витрат незалежно від місця їх виникнення) Статті витрат • матеріальні витрати; • оплата праці; • відрахування на соціальні потреби; • амортизація основних виробничих фондів; За статтями калькуляції при калькуляції ції • інші сировина і матеріали + транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ); • купувальні вироби і напівфабрикати +ТЗВ, послуги виробничого характеру сторонніх організацій; • паливо і енергія на технологічні цілі; • заробітна плата виробничих робітників; • відрахування на соціальне страхування; • витрати на підготовку і освоєння виробництва; • відрахування в резерви майбутніх витрат і платежів; • витрати на утримання і експлуатацію устаткування; • цехові витрати; • загальнозаводські (управлінські витрати); • втрати від браку По відношенню до технологічного проце- основні і накладні су За способом віднесення на собівартість прямі і непрямі За складом витрат одноелементні і комплексні За відношенням до обсягу виробництва змінні і постійні За роллю в процесі виробництва і реалі- виробничі (мають відношення до виробництва продукції), комерційні зації продукції За доцільністю витрачання ресурсів За періодичністю виникнення За відношенням до готової продукції За можливістю планування За видами продукції і невиробничі продуктивні і непродуктивні поточні і одноразові витрати на незавершене виробництво і витрати на готову продукцію планові та непланові по кожному виду продукції визначається собівартість одиниці виробу і собівартість всього обсягу За центрами відповідальності Регульовані і нерегульовані витрати за місцем виникнення витрат з позицій окремого менеджера конкретного центру відповідальності регульовані (можливість впливати на рівень витрат) і нерегульовані (поза межами компетенції менеджера)
виробничої собівартості одиниці продук- • (–) поворотні відходи;
82 Ознака класифікації Статті витрат Інформація про витрати для ухвалення рішень і напряму аналізу витрат: Витрати для визначення собівартості • витрати на період і собівартість готової продукції; запасів готової продукції і собівартості виробленої продукції Витрати на виробництво, дані про які визначають ухвалення рішень • склад і структура витрат; • позаказна і попроцесна калькуляція • динаміка витрат; • витрати майбутніх періодів; • альтернативні витрати;* • зростаючі витрати** Витрати, за даними про які здійснюється • граничні (маржинальні) витрати регульовані і нерегульовані витрати; контроль і регулювання • постійні і змінні витрати; • динаміка витрат
Примітки: *
Альтернативні витрати – це втрати доходів або додаткові витрати, які можуть виЗростаючі витрати утворюються в результаті виробництва і продажу додаткового
никнути в результаті ухвалення альтернативного рішення. **
обсягу продукції.
Зміст показників собівартості залежить від методів обліку витрат і калькуляції собівартості (табл. 3.2). Таблиця 3.2 Методи обліку витрат і калькуляція собівартості Директ-костинг Всі витрати розподіляються на постійні і змінні, постійні відносяться на реалізовану продукцію Абзорпшен – костинг Розподіл всіх витрат між реалізованою продукцією і залишками продукції на складі
У собівартість продукції включаються прямі змінні витра- У собівартість продукції включаються прямі ти і непрямі витрати виробничого характеру змінні витрати, непрямі витрати виробничого характеру і управлінські витрати Неповна собівартість Повна собівартість
Ефективними з позицій управління витратами і прибутком є методи операційного аналізу, які застосовуються на основі облікової системи директкостінг.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Аналіз витрат на виробництво продукції» з дисципліни «Організація і методика економічного аналізу»
