Класифікація видів економічного аналізу має важливе значення для правильного розуміння змісту, завдань та організації аналізу, вибору оптимальної кількості інформації, що може бути використана у процесі аналізу. На рисунку 2.1 подано класифікацію економічного аналізу за такими ознаками: 1. За періодом дослідження: попередній (перспективний, прогнозний) і наступний (подальший, ретроспективний). Попередній аналіз проводиться до здійснення господарських операцій, він передує прийняттю управлінських рішень. Призначений для розгляду явищ і процесів з позицій майбутнього, тобто перспективи розвитку, прогнозування результатів діяльності, оцінки виконання замовлень, завдань, зобов’язань.
39 Основна увага в попередньому аналізі приділяється виявленню причинно-наслідкових зв’язків, які в майбутньому формуватимуть результативні ознаки. Наступний аналіз проводиться після закінчення господарського циклу робіт, надання послуг. Призначений для контролю за виконанням плану, виявлення невикористаних резервів, оцінки результатів діяльності підприємства. За допомогою цього виду аналізу можна глибоко і всебічно вивчити економіку підприємства, виявити фактори впливу, резерви, недоліки, однак уже після закінчення процесу виробництва. Попередній і наступний аналіз тісно пов’язані між собою, без наступного аналізу неможливо здійснити попередній. У свою чергу від якості попереднього аналізу залежатимуть результати наступного аналізу. Наступний аналіз поділяється на оперативний (ситуаційний) і поточний (періодичний). Оперативний аналіз проводиться безпосередньо в процесі виробництва або відразу після здійснення господарських операцій. Мета даного аналізу – оперативно виявити недоліки і вплинути на господарські процеси, приймаючи відповідні управлінські рішення. Оперативний аналіз покликаний давати об’єктивну оцінку господарським ситуаціям, що складаються, своєчасно виявляти та вимірювати вплив факторів. Даний вид аналізу базується на широкому використанні натуральних показників, які характеризують первинні чинники технічного характеру, що впливають на економічні показники. Поточний (періодичний) аналіз призначений для комплексного і всебічного вивчення діяльності на основі підсумкових даних за відповідні календарні періоди (місяць, квартал, півріччя, рік). При поточному аналізі більш широко використовується комплексний підхід, вивчається вплив технічних, організаційних, соціальних, правових, екологічних та інших факторів. Оперативний і поточний аналіз взаємопов’язані та доповнюють один одного, надають можливість не тільки оперативно ліквідувати недоліки в
40 процесі виробництва, але й комплексно узагальнювати досягнення, результати діяльності. 2. За просторовою ознакою: внутрішньогосподарський, міжгосподарський (регіональний), галузевий. Внутрішньогосподарський аналіз вивчає діяльність тільки досліджуваного підприємства та його структурних підрозділів. За своїм змістом внутрішньогосподарський аналіз це спосіб дослідження причинно-наслідкових зв’язків з метою сприяння вирішенню поставлених завдань. Міжгосподарський аналіз використовують для порівняння результатів діяльності двох або більше підприємств, що дозволяє виявляти різниці у використанні ресурсів і з’ясовувати причини їх виникнення з метою знаходження міжгосподарських резервів. Галузевий аналіз вивчає діяльність галузей і підгалузей. 3. За ступенем охоплення об’єктів: комплексний (підсумковий), тематичний (цільовий), суцільний, вибірковий. Комплексний аналіз охоплює всю діяльність підприємства з метою об’єктивної оцінки досягнутих економічних результатів, організаційнотехнічного розвитку і рівня використання виробничих резервів та шляхів підвищення ефективності. Тематичний аналіз призначений для вивчення окремих найактуальніших питань (роботи певних підрозділів). Тематичний аналіз може проводитись протягом року або за результатами декількох років. Як правило, тематичний аналіз охоплює явища і процеси, які в даний час є найважливішими. Суцільний аналіз призначений для вивчення всіх без винятку об’єктів. Вибірковий аналіз охоплює лише частину об’єктів. 4. За характером дослідження: техніко-економічний, статистикоекономічний, фінансово-економічний, аудиторський (бухгалтерський). Техніко-економічний аналіз досліджує технічні процеси, технологічні операції і пов’язані з ними витрати живої та уречевленої праці. Даним видом
41 аналізу займаються технічні служби підприємства (відділи головного інженера, головного технолога та ін.). Статистико-економічний аналіз вивчає загальні закономірності та тенденції розвитку, масові явища і процеси, для загальної оцінки діяльності, контролю за цією діяльністю і визначення основних напрямів розвитку. Фінансово-економічний аналіз досліджує фінансові результати, фінансовий стан, виконання фінансових планів. Даний аналіз проводять фінансові служби підприємства, фінансові та кредитні органи. Аудиторський (бухгалтерський) аналіз – це експертна діагностика фінансового стану підприємства. Його проводять аудитори або аудиторські фірми для оцінки фінансової стійкості підприємства, платоспроможності, уникнення банкрутства. 5. За об’єктами управління: функціонально-вартісний, соціальноекономічний, економіко-екологічний, маркетинговий, моніторинг. Функціонально-вартісний аналіз досліджує функції виробів або процесів, їх споживчі вартості й оптимальні способи їх реалізації. Цей вид аналізу дає змогу знаходити джерела економії витрат на створення продукції за окремими функціями. Соціально-економічний аналіз досліджує соціальні й економічні процеси господарської діяльності, які впливають на економічні результати діяльності. Економіко-екологічний аналіз досліджує економічні й екологічні процеси, зв’язки природи і людини, а також витрати, пов’язані зі збереженням довкілля та затратами на екологію. Маркетинговий аналіз – специфічний вид аналізу, який проводиться з метою вивчення ринків сировини та готової продукції, попиту та пропозиції, формування цін, конкурентного середовища, розробки стратегії маркетингової діяльності. Проводиться службами маркетингу підприємства або об’єднання.
42 Моніторинг як вид аналізу займається постійним і безперервним дослідженням функціонування новацій у конкретному середовищі господарського механізму. 6. За методикою вивчення об’єктів: порівняльний, факторний, діагностичний, маржинальний, детермінований, стохастичний. Порівняльний аналіз проводиться з метою порівняння звітних показників з показниками плану поточного року або звітними показниками минулих років. Факторний аналіз спрямований на виявлення розміру впливу факторів на приріст і рівень результатних показників. Діагностичний аналіз – це спосіб встановлення характеру порушень нормального перебігу економічних процесів на основі типових ознак, які властиві тільки для даного порушення. Маржинальний аналіз – це метод оцінки і обґрунтування управлінських рішень на підставі визначення граничних значень величин, що характеризують причинно-наслідкові взаємозв’язки обсягу продажів, прибутку, постійних та змінних витрат. Детермінований аналіз застосовується з метою знаходження функціональних взаємозв’язків між факторними і результативними показниками. Стохастичний аналіз (дисперсійний, кореляційний, компонентний) використовується для вивчення стохастичних залежностей між явищами і процесами господарської діяльності. 7. За об’єктами (користувачами аналізу): внутрішній і зовнішній. Внутрішній – проводять безпосередньо на підприємстві для задоволення власних потреб управління економічною діяльністю. Зовнішній – проводять на основі всіх видів звітності вищестоящими органами, фінансовими органами, банками, акціонерами, інвесторами. Звичайно в практичній роботі всі види економічного аналізу застосовують у комплексі, оскільки вони доповнюють один одного і дають можли-
43 вість виробляти рекомендації щодо прийняття правильних управлінських рішень, спрямованих на підвищення ефективності виробництва.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Класифікація видів економічного аналізу» з дисципліни «Організація і методика економічного аналізу»
