У системі узагальнюючих показників ефективності виробництва продуктивності праці належить особлива роль. З одного боку, вона характеризує досягнутий рівень розвитку матеріально-технічної бази виробництва, ефективність використання трудового потенціалу і досягнень науково-технічного прогресу, а з іншого боку –– продук-тивність праці є основою росту національного доходу, реальних доходів населення і соціального розвитку країни. Реальне підвищення продуктивності праці виявляється в зниженні трудомісткості окремих видів продукції, що забезпечується впровадженням у виробничий процес досягнень науково-технічного прогресу. Науково-технічний прогрес сприяє безперервному і якісному удосконалюванню всіх трьох елементів процесу виробництва: засобів праці, предметів праці і робочої сили, а також методів їх з'єднання, тобто різних форм наукової організації виробництва і праці. Для оцінки продуктивності праці використовують натуральний, вартісний i трудовий методи її вимірювання. При використанні натурального i вартісного методів розраховують середньогодинний, середньоденний i середньорiчний виробіток продукції одним робочим. Також розраховується середньорічний виробіток продукції на одного працівника промислово-виробничого персоналу у вартісному виразі. Трудовий метод передбачає визначення витрат часу на виробництво одиниці продукції певного виду (трудомісткості продукції). Аналіз продуктивності праці здійснюється в наступному порядку: аналізується рівень і динаміка планових і фактичних показників продуктивності праці –– вироблення продукції на одного працюючого ПВП і на одного робочого, трудомісткості продукції; визначається вплив продуктивності праці на виконання плану виробництва; визначається вплив найважливіших факторів на ріст продук-тивності праці. Аналіз продуктивності праці починають з загального аналізу змiни її рівня i динаміки (табл. 6.8). Таблиця 6.8
Аналіз продуктивності праці
Показники Базовий рік Звітний рік Абсолютне вiдхиленя факту звітного року від Факт звітного року у % до
план факт
факту базового року плану факту базово-го року плану 1 2 3 4 5 6 7 8 1. Товарна продукція, тис. грн. 12840,4 13522,1 10110,2 –2730,2 –3411,9 78,7 74,8
93,6 93,6 3. Річна продуктив-ність праці, тис.грн./особу: одного працюючого одного робочого
32,59 45,53
34,85 48,29
27,85 38,59
– 4,74 – 6,94
– 7,00 – 9,7
85,55 84,8
79,9 79,9
Наведені данi свідчать про те, що у звітному періоді продуктивність праці зменшилась як у порівнянні з базовим рівнем (на 14,45% у розрахунку на одного працюючого i на 15,2% у розрахунку на одного робочого), так i у порівнянні із плановими даними (на 20,1% як на одного працівника ПВП, так і на одного робочого). Як видно із даних таблиці 6.8 продуктивність праці одного працюючого знизилась за рахунок зменшення обсягу товарної продукції більш високими темпами, ніж зменшення чисельності персоналу. Подальший аналіз продуктивності праці передбачає визначення кількісної оцінки впливу факторів на її величину. Для аналізу впливу факторів на величину продуктивності праці можуть використовуватись різні факторні моделі. Наприклад, продуктивність праці (ПП) може бути розрахована по формулі:
, (6.10) де V –– обсяг виробництва продукції; Ч –– середньооблікова чисельність промислово-виробничого персоналу або робочих.
Для окремих цехів формула визначення продуктивності праці може бути представлена так:
, (6.11) де В –– обсяг виробництва продукції у натуральному виразі; –– середня оптова ціна продукції.
При використанні цієї факторної моделі оцінка впливу факторів на зміну фактичної продуктивності праці від планового рівня здійснюється за формулами: оцінка впливу обсягу виробництва продукції (∆ППв):
; (6.12)
оцінка впливу середньооблікової чисельності робітників (∆ППч):
; (6.13)
оцінка впливу середньої оптової ціни (∆ПП )
; (6.14) де Впл, Вф –– плановий, фактичний обсяг виробництва продукції, нат. од.; , –– планова, фактична ціна одиниці продукції, грн.; Чпл, Чф –– планова, фактична середньооблікова чисельність робітників, осіб.
Вихідні дані для розрахунку впливу факторів на зміну продуктивності праці наведені в табл. 6.9.
Таблиця 6.9
Вихідні дані для оцінки впливу факторів на продуктивність праці
Показники План Факт Абс. відхил. Факт у % до плану Обсяг виробництва продукції, т 9754,9 7088,4 – 2666,5 72,7 Чисельність робочих, осіб 280 262 – 18 93,6 Середня ціна 1т СМЗ, грн. 1386,2 1426,3 40,1 102,9
∆ППВ = – = – 13,2 (тис. грн.); ∆ППВ% = = – 27,3 (%); ∆ППЧ = – = 2,4 (тис. грн.) ∆ППЧ% = = 5,0 (%); ∆ПП = – =1,1 (тис. грн.); ∆ПП % = = 2,2 (%). Сумарний вплив факторів становить – 9,7 тис. грн. (–13,2 + 2,4 + + 1,1) або –20,1% (–27,3 + 5,0 + 2,2). Таким чином, найбільший негативний вплив на зміну продуктивності праці мало зниження обсягу продукції. В результаті дії цього фактору продуктивність праці знизилась на 27,3%. Інші обидва фактори позитивно вплинули на продуктивність праці, але їх сумарний вплив був значно менший за вплив першого фактору й тому в результаті продуктивність праці знизилась на 20,1%. Для оцінки впливу факторів на рівень середньорічного виробітку робочих може використовуватися наступна модель:
РВ = Д × Р × ГВ, (6.15) де РВ –– річний виробіток одного робочого, грн./особу; Д –– кількість днів, відпрацьованих одним робочим; Р –– середня тривалість робочого дня, год.; ГВ –– середньогодинний виробіток одного робочого, грн./особу.
Данi для розрахунку впливу факторів на середньорiчний виробіток робочих за наведеною моделлю представлені в табл. 6.10.
Таблиця 6.10
Вихідні данi для розрахунку впливу факторів на середньорiчний виробіток робочого
Показники Звітний рік Абсолютне відхилення план факт 1. Середньорічний виробіток одного робочого, грн./особу 48290 38590 – 9700 2. Кількість днів, відпрацьованих одним робочим 223,99 217,05 – 6,94 3. Середня тривалість робочого дня, годин 7,93 7,89 – 0,04 4. Середньогодинний виробіток одного робочого, грн./особу 27,187 22,534 – 4,653
Вплив кількості днів, відпрацьованих одним робочим (∆РВд), визначається за формулою:
∆РВд = Дф × Рпл × ГВпл – Дпл × Рпл × ГВпл. (6.16)
∆РВд = 217,05 х 7,93 х 27,187 – 223,99 х 7,93 х 27,187 = = – 1496 (грн./особу); . Вплив середньої тривалості робочого дня (∆РВр):
∆РВр = Дф × Рф × ГВпл – Дф × Рпл × ГВпл. (6.17)
∆РВр = 217,05 х 7,89 х 27,187 – 217,05 х 7,93 х 27,187 = – 236 (грн./особу); . Вплив годинного виробітку одного робочого (∆РВгв):
∆РВгв = Дф × Рф × ГВф – Дф × Рф × ГВпл (6.18)
∆РВгв = 217,05 х 7,89 х 22,534 – 217,05 х 7,89 х 27,187 = = – 7968 (грн./особу); – 16,5 (%). Сумарний вплив факторів становить: Σ∆РВі = – 1496 – 236 – 7968 = – 9700 (грн./особу) Σ∆РВі% = – 3,1 – 0,5 – 16,5 = – 20,1 (%) Наведені розрахунки свідчать про те, що на зміну середньорічного виробітку негативно вплинули усі фактори. Найбільш суттєво на зниження результуючого фактору вплинуло зниження середнього-динного виробітку одного робочого. В результаті цього фактору середньорічний виробіток зменшився на 16,5%. Зниження кількості відпрацьованих днів одним робочим і середньої тривалості робочого дня також викликало зменшення середньорічного виробітку (відповідно на 3,1% та на 0,5%). Найважливішою задачею аналізу є вивчення факторів зміни виробітку, що поділяються на такі групи: підвищення технічного рівня виробництва; удосконалювання управління, організації виробництва і праці; структурні зрушення у виробництві і інші. Вплив цих факторів на продуктивність праці визначається на основі розрахунку відносного вивільнення чисельності працюючих за рахунок здійснення конкретних організаційно-технічних заходів по формулі:
. (6.19)
Приріст продуктивності праці під впливом усіх факторів у цілому визначається так: , (6.19) де (ППі –– приріст продуктивності праці за рахунок дії i-го техніко-економічного фактора, %; Еi –– відносна економія чисельності працюючих за рахунок i-го фактора; (ПП –– приріст продуктивності праці в цілому, %; Е –– відносне скорочення чисельності працюючих за рахунок усіх техніко-економічних факторів; Чрозр –– розрахункова чисельність працюючих, що показує, яка чисельність працівників необхідна підприємству для виконання заданого обсягу виробництва при збереженні базового рівня виробітку.
Для оцінки ефективності використання трудових ресурсів використовується також показник –– прибуток на одного працюючого. Найважливішим фактором зростання продуктивності праці є зниження трудомісткості продукції Трудомісткість одиниці продукції представляє собою відношення робочого часу до кількості виготовленої продукції у натуральному або умовно-натуральному виразі. Такий метод вимірювання продуктивності праці застосовується, коли підприємство виробляє однорідну продукцію. Цей метод широко використовується для оцінки продуктивності праці по підрозділах підприємства. Базою для оцінки фактичної трудомicткостi є її нормативне значення. Доцільно також здійснити аналіз динаміки трудомicткостi за ряд років, її постійне зниження свідчить про ефективну інвестиційну політику на підприємстві, впровадження новітніх технологій, підвищення рівня механізації i автоматизації виробничих процесів, удосконалення організації виробництва i праці. Крім того трудомісткість може бути розрахована з використанням вартісної оцінки обсягу виробництва i показує фонд робочого часу, що приходиться на 1 грн. виготовленої продукції. Приклад зального аналізу трудомicткостi продукції наведений в табл. 6.11.
Таблиця 6.11
Аналіз трудомicткостi продукції
Показники Базовий рік Звітний рік Абсолютне вiдхиленя факту звітного року від Факт звітного року у % до
план факт
факту базово-го року плану факту базового року плану 1. Товарна про-дукція, тис. грн. 12840,4 13522,1 10110,2 –2730,2 –3411,9 78,7 74,8 2. Відпрацьовано всіма працівник-ками, людино-годин. 696259 694510 626784 –69475 –67726 90,0 90,2 3. Питома трудомісткість на 1 тис. грн. продукції, годин 54,22 51,36 62,00 7,78 10,64 114,3 120,7 4. Середнього-динний виробіток 1-го працівника грн./особу 18,44 19,47 16,13 –2,31 –3,34 87,5 82,8
Наведені данi свідчать, що трудомісткість продукції у звітному році зросла порівняно із попереднім роком на 14,3%, а порівняно із планом –– на 20,7%. Дані доцільно визначити вплив факторів на збільшення трудомісткості продукції, використовуючи метод ланцюгових підстановок.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Аналіз продуктивності праці» з дисципліни «Економічний аналіз»
