Теорiя пропозицiї iнтенсивностi працi розроблена в меншiй мiрi, нiж теорiя пропозицiї робочих годин. Узагалi, зв’язок мiж iнтенсивнiстю працi та рiзними факторами досить складний. З одного боку, iнтенсивнiсть працi, запропонована ринку, залежить вiд внутрiшнiх мотивiв iндивiда, а з iншого — може i певною мiрою має регулюватись звичаями, традицiями, законодавством, системою контролю з боку роботодавцiв і державними або профспiлковими iнститутами. З точки зору внутрiшнiх мотивiв на iнтенсивнiсть працi впливають кiлькiсть робочих годин і рiвень заробiтної плати. По-перше, темп роботи має бути швидший там, де кiлькiсть робочих годин менша. I навпаки, вiн стає повiльнiшим там, де робочий перiод подовжується, тому що працiвник не може пiдтримувати iнтенсивний темп роботи протягом тривалого часу. Це слiд мати на увазi, використовуючи деякі гнучкі форми зайнятостi. По-друге, можливе деяке збiльшення iнтенсивностi працi в певних межах залежно вiд збiльшення заробiтної плати. Особливо вiдчутним може бути така залежнiсть при переходi вiд дуже низького рiвня заробiтної плати до досить високого. Пояснення полягає в тому, що краще оплачуванi працiвники зможуть мати адекватне харчування та краще медичне обслуговування, а отже, з бiологiчних причин будуть здатнi до бiльш iнтенсивної роботи. Останнє зараз не може проявитися повною мiрою протягом тривалого перiоду в розвинених країнах, де рiвень заробiтної плати всiх працiвникiв, якi працюють на повну ставку, вже тривалий час забезпечує адекватне харчування. Тому для розвинених країн бiльш суттєвого впливу заробiтної плати на iнтенсивнiсть працi можна досягти поєднанням з системою контролю з боку адмiнiстрацiї. Очевидно, якщо праця вiдносно дешева, то втрати вiд низького темпу роботи будуть не такi великi. Водночас, якщо заробiтна плата досить висока, роботодавець обов’язково слiдкуватиме, щоб робочий час не витрачався даремно. Звiсно, останнє може обмежуватись звичаями, традицiями або захистом профспiлок. Спроби роботодавцiв збiльшити темп роботи за умов, якi найманi працiвники вважають нерацiональними, можуть призвести до опору з боку працiвникiв, включаючи неякiсне виконання роботи. Тому роботодавцi, вiдшукуючи рацiональнi умови, використовують вплив не лише абсолютного розмiру заробiтної плати, а й iнтенсивнi методи оплати працi, до яких належить вiдрядна форма оплати працi, де темп роботи залежить вiд iндивiдуального працiвника, та рiзнi види групової винагороди, де потрiбна кооперацiя мiж працiвниками. Навiть там, де оплата працi строго пропорцiйна продуктивностi, роботодавець виграє вiд бiльш високого темпу працi, тому що загальнi витрати на одиницю виробленої продукцiї знижуються за рахунок зменшення непрямих витрат. Iнтенсивнi методи оплати працi вигiднi також i для працiвникiв, якi бажають працювати в iнтенсивному темпi, маючи або високу потребу в доходi, або незвичайну витривалiсть. Контроль з боку адмiнiстрацiї полягає в установленні норми роботи, яка перебуває в центрi уваги також i профспiлок. Наприклад, якщо будь-якi технiчнi вдосконалення роблять роботу легшою, традицiйнi робочi норми стають нерацiонально низькими. У таких випадках роботодавцi прагнуть переглянути норми, але, як правило, без згоди профспiлок i без компенсацiй в обмiн на бiльш високий темп роботи не можуть це реалізувати.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Пропозицiя iнтенсивностi працi» з дисципліни «Ринок праці»
