Відтворення населення – це постійне поновлення його чисельності й структури як шляхом природної зміни поколінь, так і переходу одних структурних частин в інші. Тому, незважаючи на межу життя кожної людини, населення продовжує існувати, зберігаючи або змінюючи свою чисельність і структуру. У широкому розумінні термін "відтворення населення" містить у собі поновлення й розвиток складу населення за: статтю та віком; суспільними групами; національностями; родиним станом; розміщенням на території й місці проживання (місто й село); освітою; професійно-кваліфікаційними ознаками і ін. Розрізняють звужене, просте й розширене відтворення населення. Звужене – це коли населення не відтворює собі заміну. Абсолютна чисельність поколінь, що відходить, перевищує чисельність народжених. Такому поколінню загрожує депопуляція. Просте означає, що покоління, яке відходить, і те, що вступає в життя, рівні за своєю абсолютною чисельністю. У такому населенні утворюється постійна статево-вікова структура (стаціонарний тип). Загальна чисельність населення не збільшується, при певних несприятливих умовах велика ймовірність переходу до звуженого відтворення. Розширене відтворення характеризується збільшенням покоління, що вступає в життя, у порівнянні з чисельністю поколінь, що відходять. У населенні утворюється прогресивний тип статево-вікової структури, росте його абсолютна чисельність. Звужене, просте й розширене відтворення можна розглядати з двох точок зору: зміни поколінь за когортами, тобто наскільки когорта, що відходить, чоловіків або жінок певного року народження залишила після себе зміну за весь плідний (фертильний – для жінок) період свого життя; наскільки кожна сукупність, що відходить, сучасників на критичний момент проведення перепису населення залишила собі зміну з урахуванням рівня смертності поколінь, які вступають у життя. Когортний аналіз представляє певний науковий інтерес і може служити додатковою характеристикою конкретних типів відтворення населення. Реальний науково-практичний зміст має вивчити типи відтворення сукупності сучасників у роки, що межують з переписом населення. При такому підході є можливість вчасно виробити заходи щодо поліпшення демографічної ситуації, проведенню активної демографічної політики. У цих цілях використаються три групи показників: динаміка населення, тобто швидкість і інтенсивність змін населення як сукупності в цілому, котрі відбуваються під впливом різних демографічних подій (народження, смерті, міграцій); інтенсивність демографічних процесів, пов'язаних із природним приростом усього населення і його окремих когорт; заміщення одних поколінь іншими (показники відтворення населення). Відтворення населення насамперед відображається в динаміці його чисельності й чисельності окремих структурних груп. При вивченні динаміки населення необхідно враховувати наступні його особливості: абсолютна чисельність населення кожного наступного періоду перебуває в повній залежності від її величини в попередньому періоді; процес розвитку населення в часі пов'язаний зі зміною не тільки кількісного, й якісного складу. Звичайно використовують наступні показники швидкості й інтенсивності динаміки населення:
Абсолютний приріст (AS), що розраховується за формулою:
ΔS = Si – Si – k , (3.24) де Si – будь-який рівень ряду динаміки чисельності населення, крім першого; Si - k – базисний рівень; якщо k = 1, то Si - k – попередній рівень ряду.
Середній абсолютний приріст населення:
ΔSn/1 = (Sn – S1) : (n – 1), (3.25) де ΔSn /1 – середній абсолютний приріст населення; n – число рівнів ряду; Sn – кінцевий рівень ряду; S1 – початковий рівень ряду.
3. Темпи й коефіцієнти зростання населення: темп зростання:
Tpi/i-1 = (Si / Si-1), (3.26)
коефіцієнт зростання:
Крi/i-1 = Si : Si-1, (3.27) де Si – чисельність населення в поточному періоді; Si-1 – чисельність населення в попередньому періоді; Tpi/n – ланцюговий темп зростання чисельності населення; Крi/i-1 – коефіцієнт зростання населення в порівнянні з попереднім періодом. Темпи й коефіцієнти приросту населення у звітному поточному періоді в порівнянні з попереднім періодом:
Kpi/i-k = Si:Si-k і Knpi/i-1 – 1, (3.31) де Tpi/i-k – базисний темп зростання населення; Kpi/i-k – той же коефіцієнт зростання; Tnpi/i-k – темп приросту базисний; Knpi/i-1– коефіцієнт приросту базисний; Si – будь-який i-й рівень ряду динаміки чисельності населення; Si-k – базисний рівень ряду динаміки чисельності населення.
Середній темп зростання розраховується за формулою середньої геометричної:
, (3.32) де П – знак добутку; Тр – середній темп зростання за період. Середній темп зростання населення може бути розрахований без обліку ланцюгових темпів зростання за формулою:
, (3.33) де Sn – кінцевий рівень ряду динаміки чисельності населення; S1 – початковий рівень ряду; n – число рівнів ряду.
У нерівно віддалених рядах динаміки, де дані про чисельність населення даються за періодами різної тривалості, користуються формулою середньою геометричної зваженої.
7. Середній темп приросту населення:
ТПР = ТР – 100. (3.34)
8. Абсолютне значення 1% приросту:
A = 0,01∙Si-1, (3.35) де А – позначення абсолютного значення 1%; Si-1– чисельність населення попереднього періоду.
9. Коефіцієнти інтенсивності зміни абсолютного приросту населення й коефіцієнти інтенсивності зміни природного приросту. Демографічний зміст застосовуваних коефіцієнтів заключається в тому, що вони дають можливість зіставити середньорічні показники абсолютного приросту й природного приросту за два суміжних міжпереписних періоди й зрівняти зміни, що відбулися між ними, з середнім населенням, яке живе в цих двох досліджуваних періодах, і тим самим охарактеризувати інтенсивність процесів динаміки населення за тривалий період часу. Коефіцієнти розраховуються за формулами:
КΔSn/1 = (Δ"Sn/1– Δ'Sn /1): S (3.36) та KΔS=(Δ"– Δ'):S, (3.37) де КΔS/1 – коефіцієнт інтенсивності зміни абсолютного приросту населення; КΔS – коефіцієнт інтенсивності природного приросту; Δ'Sn/1 – середньорічний абсолютний приріст населення за базисний період; Δ"Sn /1 – те ж, за поточний період; Δ' – середньорічний природний приріст населення за базисний період; Δ" – те ж, за поточний або звітний період; S – середньорічна чисельність населення за обидва аналізованих періоди, обчислена по формулі:
, (3.38) де ti – період часу між датами перепису населення; Sn – чисельність населення на дату перепису.
Показники динаміки дають нам перше уявлення про рух населення в часі, про його зростання, стабілізацію або скорочення, дозволяють виявити основні тенденції цього розвитку. Найбільш загальними показниками відтворення населення є коефіцієнти, розраховані на основі зіставлення абсолютних чисел народжених і померлих. До них, насамперед, відноситься коефіцієнт живучості або індекс Покровського – Пирля, що був запропонований в 1897 р. російським вченим В. У. Покровським і в 1921 р. американським вченим З. Пирлем. Коефіцієнт розраховується за формулою:
К ж. = N / М, (3.39) де N – число народжених; М – число померлих у даній місцевості за цей же період часу.
Коефіцієнт показує кількість народжених, яка приходиться на одного померлого й використовується як приблизна, орієнтовна оцінка заміни поколінь, що відходять, новими. Із практики радянської статистики цей коефіцієнт пішов три десятиліття назад. Другим наближеним показником, котрий використовується й дотепер, є коефіцієнт природного приросту, який розраховується за формулою:
Кприр.пр.= (N – M) S 1000 = n – m , (3.40) де n – загальний коефіцієнт народжуваності; m – загальний коефіцієнт смертності.
При n > m ми маємо природний приріст на 1 000 чоловік населення в середньому за рік; при n < m – природні втрати, що дає перший сигнал про те, що в населенні настав період його звуженого відтворення. Третім є показник обороту населення, що розраховується за формулою:
К обороту = n + m. (3.41)
Коефіцієнт обороту населення показує, у що обходиться зростання населення в середньому за рік на 1 000 чоловік населення. Почато спробу оцінки ефективності відтворення. Для цього використається коефіцієнт економічності. Він розраховується за формулою:
К ек. від. нас. = (n – m) : (n + m). (3.42)
Коефіцієнт показує частку природного приросту населення в загальному його обороті. Однак перераховані вище показники мають ряд недоліків: та сама величина коефіцієнтів складається при різних рівнях народжуваності, наприклад, коефіцієнт природного приросту, рівний 10%, може скластися:
Кn – m = 35% – 25% = 10% і Кn – m = 15% – 5% = 10%.
Коефіцієнт обороту в першому випадку 60%, а в другому – 20%; на величину абсолютної чисельності народжених і померлих при розрахунку коефіцієнта живучості на величину загальних коефіцієнтів народжуваності впливає статево-вікова структура населення.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Відтворення населення» з дисципліни «Управління трудовим потенціалом»
