Безробiття становить макроекономiчну проблему, оскiльки чинники, якi на нього впливають, є передусiм економiчнi, а саме: - структурні зрушення в економiцi, якi призводять до масштабних змiн у структуpi й кiлькостi попиту на робочу силу i мають особливо тяжкi наслiдки в перiоди стагнацiї або зниження ділової активностi; - зниження темпів економічного розвитку, що спричинюються до зменшення кiлькостi робочих мiсць, порушення збалансованості чисельності працiвникiв з кiлькiстю робочих мiсць; - недостатнiй сукупний попит; - iнфляцiя, яка виявляється в скороченнi капiтальних вкладів (зменшення iнвестицiй призводить до скорочення виробництва, а отже, i зайнятостi), а також у зниженнi реальних доходiв населення, що зумовлює збiльшення пропонування робочої сили за умови зниження попиту на неї; - спiввiдношення цiн на фактори виробництва, яке веде до переважання працеощадних технологiй; - сезоннi коливання виробництва, якi викликають змiни в попитi на робочу силу; - НТП, наслiдки якого посилюють безробiття через комплексний вплив, котрий виявляється, по-перше, у впровадженнi працеощадних технологiй, автоматизацiї виробництва, що витискає велику кiлькiсть неквалiфiкованої працi; по-друге, в ускладненнi виробництва, що неминуче спричинюється до спецiалiзацiї, а отже, збiльшення структурних диспропорцiй мiж попитом i пропонуванням робочої сили. Соцiальнi чинники: - недосконале трудове законодавство як результат компромісу мiж вимогами працiвникiв i профспiлок, з одного боку, i державою — з другого, посилює негнучкiсть ринку працi, призводить до скорочення попиту на живу працю в пiдприємцiв, зменшуючи її питому вагу; - трансфертнi платежi, що впливають як на зниження, так i на пiдвищення безробiття; - недостатня професiйна i територiальна мобiльнiсть робочої сили; - недостатнiй розвиток програм зайнятостi; - низький piвeнь i статус системи освiти, професiйної пiдготовки i перепiдготовки; - брак iнформацiї про вiльнi робочi мiсця; - низька економiчна активнiсть рiзних груп населення. Демографічні чинники: - зміни в чисельності населення; - змiни статево-вікової структури. Наведенi фактори не вичерпують складностi причинно-наслiдкових залежностей безробiття i це тiльки найпоширенiшi її пояснения. Безробiття як результат трансформацiї всієї економiчної системи, соціальних і політичних перетворень – це, певною мірою, новий для вiтчизняної статистики об'єкт, i цим пояснюється складнiсть його вивчення.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Чинники формування безробіття» з дисципліни «Економіка праці та соціально-трудові відносини»