Оптимізація споживчого вибору за умови зміни ціни та доходу. Крива індивідуального попиту та зміни у попиті
Спочатку розглянемо вплив на рівновагу споживача зміни ціни одного з благ за ординалістською теорією. Між споживчим вибором і ціною існує складний, прямий і обернений зв’язок. Згідно з теорією граничної корисності сама ціна визначається суб’єктивною оцінкою корисності товару споживачем, а з іншого боку – оптимізація вибору споживчого кошика залежить від рівня ринкових цін. Припустимо, що за інших рівних умов ціна товару поступово знижується від до . Бюджетна лінія обертається назовні праворуч вздовж абсциси, при цьому її кутовий коефіцієнт зменшується, що означає зміну відносної ціни товару , – він стає дешевшим порівняно з товаром . Цю ситуацію ілюструє рис. 5.7.а). Відрізки показують максимальні кількості товару , які споживач міг би придбати за різних цін, якби витрачав весь свій доход лише на нього. Точки визначають рівноважні комбінації товарів та за різних рівнів ціни блага . З’єднавши точки рівноваги плавною лінією, одержимо криву „ціна – споживання“. Крива „ціна – споживання“ показує функціональну залежність між обсягом споживання блага та його ціною; вона сполучає всі точки рівноваги споживача, пов’язані зі зміною ціни одного з благ. На її основі будується крива індивідуального попиту. Криву індивідуального попиту на товар отримаємо, якщо перенесемо рівноважні обсяги споживання товару у систему координат „ціна – кількість товару ” (рис. 5.7.б) Крива попиту показує обсяг споживання товару як функцію ціни. Властивості кривої попиту: крива попиту відображає зміну рівня корисності для споживача: чим нижчою є ціна, тим вищий рівень добробуту вона забезпечує споживачеві; кожна точка кривої попиту є точкою оптимуму споживача за певного рівня корисності; в міру зниження ціни товару гранична норма заміни благ зменшується, тобто справджується закон спадної граничної корисності. Зміна ціни чинить двоїстий вплив на споживчий кошик. З одного боку, благо стає дешевшим або дорожчим відносно інших товарів, що стимулює зміну структури споживання: дорожчі блага замінюються дешевшими. Це – ефект заміни, суть якого полягає у зміні обсягу споживання внаслідок зміни відносних цін товарів за незмінного реального доходу споживача. З іншого боку, одночасно відбувається зміна реального доходу споживача за незмінного номінального: якщо ціна одного з товарів знижується, то вивільняється частина доходу, котра може бути використана для купівлі додаткових одиниць даного блага або додаткових одиниць інших благ. Це – прояв ефекту доходу, суть якого полягає у зміні обсягу споживання внаслідок зміни реального доходу за незмінності відносних цін товарів. Спільна дія цих ефектів визначає величину і спрямованість загального (сумарного) ефекту. Зі зниженням ціни блага ефект заміни обов’язково зумовлює збільшення його споживання, тобто має додатне значення. На відміну від ефекту заміни, ефект доходу діє в різних напрямках, – в залежності від того, до якого типу належить товар. Для нормальних благ ефект доходу діє в тому ж напрямку, що і ефект заміни, тобто є величиною додатною, і підсилює його. Для нижчих благ ефект доходу діє в протилежному напрямку і має від’ємне значення. Але, як правило, ефект заміни для нижчих товарів значно більший, ніж ефект доходу, тому зі зниженням ціни нижчого блага попит на нього зростає. Тепер розглянемо вплив на рівновагу споживача зміни доходу. Припустимо, що доход зростає за інших рівних умов. Оскільки ціни товарів залишаються незмінними, нахил лінії бюджетного обмеження не змінюється. Поступове зростання доходу споживача призведе до зміщення бюджетної лінії праворуч вгору паралельно початковій в положення (рис. 5.8.а). Сумістивши графіки бюджетного обмеження з картою байдужості, можемо знайти точки оптимуму споживача за кожного з рівнів доходу. Початкова рівновага відповідає точці . Зростання фінансових можливостей споживача дозволяє йому переміститись на вищі криві байдужості. Нові точки оптимумів відповідають споживчим кошикам з більшими видатками на обидва блага. З’єднавши точки оптимумів плавною лінією, отримаємо криву „доход – споживання”. Крива „доход – споживання” сполучає всі точки рівноваги споживача, пов’язані з різними рівнями доходу. Траєкторія кривої „доход – споживання” залежить від типу благ. Рис. 5.8.а) відображає найпоширенішу ситуацію реального життя, коли зі зростанням доходу відбувається збільшення споживання обох товарів. Це означає, що обидва товари належать до нормальних благ. Крива „доход – споживання” для нормальних благ є монотонно зростаючою. Для нижчих благ вона набуває від’ємного нахилу. Модель „доход – споживання” дозволяє охарактеризувати зміну індивідуального попиту на певне благо. Перенесемо рівноважні обсяги споживання товару (рис. 5.8.а) в систему координат „ціна – обсяг попиту” (рис. 5.8.б). За умови незмінної ціни кожен обсяг товару має на кривій попиту лише одну точку. Обсяг відповідає кривій попиту , а обсяг , що відповідає вищому рівню доходу , вже розташований на іншій кривій попиту , і далі відповідно попит споживача за будь-якого вищого рівня доходу буде зростати за всіх значень ціни. На графіку попиту це виглядає як зміщення кривої попиту праворуч. Отже, зміна доходу споживача спричиняє зміни у попиті на товар і зміщує криву попиту. Модель „доход – споживання” може бути використана для побудови кривих Енгеля. Криві Енгеля характеризують залежність обсягу споживання товару від доходу споживача. На рис. 5.9 представлені криві Енгеля для нормальних (а) та нижчих (б) благ. Криві Енгеля і криві „доход – споживання” мають однаковий характер залежності від доходу: для нормальних благ є висхідними і мають додатний нахил, для нижчих – відхиляються ліворуч і набувають від’ємного нахилу. Криві Енгеля мають практичне значення. Наприклад, вони можуть надати інформацію стосовно груп населення з відповідними доходами, для яких реклама певних товарів буде найбільш ефективною, або ж дозволити спрогнозувати, як зміниться попит населення на певні групи товарів зі зміною доходів.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Оптимізація споживчого вибору за умови зміни ціни та доходу. Крива індивідуального попиту та зміни у попиті» з дисципліни «Економічна теорія»
