Об'єкти нерухомості завжди мають власника. Приналежність об'єкт нерухомості людині дає юридичне право та фінансову можливість розпоряджатися ним, використовувати його, впливати на нього. Цей вплив на об'єкт нерухомості і є управління ним. Власник об'єкта нерухомості, управляючи цим об'єктом, реалізовує своє право власності. Реалізація цього права може здійснюватися або самим власником, або за його дорученням. Відокремлення «функції управління» від «функції власності» зумовлене такими причинами, як поява суспільного розподілу праці та ускладнення суспільного виробництва, поява професійного підприємництва в структурі економіки. Найбільш поширеними є три форми обмеженого розпорядження власністю право господарського ведення, оперативного та довірчого управління. Відмінності між правом господарського ведення (оперативного управління) і правом довірчого управління полягає в їх правовій природі (в першому випадку, це використання майна в певних цілях, а у другому - діяльність в чужих інтересах) та соціально-економічних джерелах: перше чудово обслуговувало потреби планової економіки, а друге — інститут ринкового господарства. Правова модель оперативного управління в сучасній вітчизняній економіці застосовується під час передачі прав на майно державного органу; якщо ж мова йде про управління майном у комерційних цілях усіма іншими суб'єктами (зокрема і в тих випадках, коли майно є державним), то застосовується модель довірчого управління.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «УПРАВЛІННЯ ОБ'ЄКТАМИ НЕРУХОМОСТІ» з дисципліни «Нерухомість в Україні»
