Одним із основних напрямів управління нерухомістю є кадастровий розподіл території України, для надання земельним ділянкам кадастрових номерів. Одиницями кадастрового розподілу території України є кадастрові зони, райони, квартали. Кадастровий номер земельної ділянки складається з номерів кадастрової зони, району, кварталу і земельної ділянки в кадастровому кварталі. Порядок кадастрового розподілу території України й привласнення кадастрових номерів земельним ділянкам установлює Уряд України. Державний земельний кадастр — це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів. Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" (далі - Центр), створене відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 2 грудня 1997 N 1355 (1355-97-п) "Про Програму створення автоматизованої системи ведення держивнім земельного кадастру" та на підставі наказу голови Державного комітету Укріїїпн по земельних ресурсах (далі - Держкомзем України) від 04.11.97 N 110 ( v0110219-97) на базі госпрозрахункового бюро наукових, проектно-вишукувальних, проектно-технологічних робіт та державної землевпорядної експертизи шляхом реорганізації, є правонаступником його майнових прав та зобов'язань. Для реалізації завдань, визначених Указом Президента України від 17 лютого 2003 р. N 134 ( 134/2003 ) "Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру", постановою Кабінету Міністрів України від 15 травня 2003 р. N 689 ( 689-2003-п ) "Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру" Центру ДЗК доручено створення та ведення автоматизованої системи державного земельного кадастру та Державного реєстру прав на землю та нерухоме майно. Основною метою Центру є функціонування автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру України та системи реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них для забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, громадян, підприємств, установ та організацій достовірною інформацією про землю та отримання прибутку від здійснюваної діяльності. Предметом діяльності Центру є: створення, запровадження та експлуатація програмно-інформаційних комплексів системного ведення державного земельного кадастру, зокрема кадастрового реєстру земельних ділянок; виконання робіт із кадастрового землеустрою (інвентаризація земель); ведення автоматизованого обліку кількості та якості земель; виконання землевпорядних робіт; проведення спеціальних землевпорядних, топографічно-геодезичних картографічних, ґрунтових, геоботанічних, радіологічних, містобудівних, лісотехнічних, водогосподарських, землеоціночних вишукувань для підготовки та створення бази даних земельного кадастру для задоволення попиту в земельно-кадастровій інформації органів державної влади та органів місцевого самоврядування, громадян, підприємств, установ та організацій; розробка інтелектуальних систем управління системою; розробка нормативно-технічної документації для створення та функціонування автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру та системи реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них; виконання окремих науково-дослідних, дослідно-конструкторських, дослідно-технологічних і спеціальних робіт у галузі землеустрою, геоінформаційних систем та технологій у разі створення та експлуатації автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру; ведення чергового кадастрового плану в електронному вигляді; ведення державного реєстру земель та державного реєстру прав на землю та нерухоме майно; виконання землеоціночних робіт; виконання робіт із землеустрою, зонування території; координація упровадження в підрозділах Центру, Держкомзему України та його органах на місцях програмно-технічних засобів та ГІС-технологій ведення державного земельного кадастру; організація підвищення кваліфікації спеціалістів. Центру з питань земельного кадастру, геоінформаційних систем та техмологій; проведення сертифікації розроблених програмно-технічних засобів та ГІС-технологій; здійснення міжнародного співробітництва для запозичення та упровадження новітніх технологій для поліпшення управління земельними ресурсами, ведення реєстрації земель та нерухомого майна; участь у практичній реалізації вітчизняних та міжнародних пілотних проектів" щодо упровадження системи реєстрації землі та нерухомості та прав на них, реформування земельних відносин, кадастрової реформи; організація та участь у проведені науково-технічних конференцій та семінарів, щодо проблем автоматизованого ведення державного земельного кадастру, земельних відносин, землеустрою, моніторингу та охорони земель; надання земельно-кадастрової інформації споживачам; консультації з питань автоматизації ведення державного земельного кадастру, землеустрою, ГІС-технологій; розповсюдження власних та іншій розробок в області земельного кадастру та ГІС-технологій; випуск довідкової, нормативно-технічної, інформаційної та рекламної продукції; експлуатація об'єктів нерухомості; розробка, тиражування, адаптація програмних продуктів, створення локальних мереж із використанням різноманітних носіїв інформації; створення комп'ютерних систем та їх сервісне обслуговування; надання послуг Інтернету, провайдерська діяльність; розробка технічної документації для виготовлення продукції науково-виробничого При шачення, створення винаходів, "ноу-хау", надання послуг зі створення та обробки баз даних і послуг з виготовлення та реалізації копій (ксерокопій) документів; надання інформації для проведення аукціонів з продажу земельних ділянок, нерухомого майна, купівля-продаж майнових прав тощо; інші види діяльності, що не суперечать чинному законодавству. Реалізація на виробництві вимог Програми автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру ( 1355-97-п ), основними завданнями якої є: і створення умов державної гарантії права власності на землю, забезпечення вихідної інформації для визначення плати за землю та застави землі, охорона земель державної власності, сприяння плануванню міського землекористування; створення на основі новітніх комп'ютерних та інформаційних технологій дієвого механізму автоматизованого ведення державного земельного кадастру; сприяння розвитку ринкових відносин, зокрема в аграрному секторі економіки; підтвердження права власників та користувачів на земельні ділянки; сприяння забезпеченню своєчасних надходжень коштів від плати за землю; удосконалення взаємодії міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у сфері управління земельними ресурсами; удосконалення механізму розрахунку розміру платежів за землю; забезпечення достовірною земельно-кадастровою інформацією для обчислення розміру земельного податку та земельних ділянок; сприяння ефективному управлінню земельними ресурсами; створення і управління банками даних про наявність і стан земельних ресурсів; забезпечення земельно-кадастровою інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, громадян, підприємств, установ та організацій; інформаційне забезпечення і підтримка широкомасштабних робіт із землеустрою, моніторингу земель, державного контролю за використанням та охороною земель, регулювання оптимального розвитку територій, включаючи встановленим меж територій з особливим правовим режимом (природоохоронний, рекреаційний, оздоровчий, історико-культурний). Призначення державного земельного кадастру, як бачимо, є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, зацікавлених підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання й охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обгрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою. Основними завданнями ведення державного земельного кадастру є: забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки; застосування єдиної системи просторових координат й системи ідентифікації земельних ділянок; запровадження єдиної системи земельно-кадастрової інформації та її достовірності. Державний земельний кадастр містить кадастрове зонування, кадастрові зйомки, бонітування фунтів, економічну оцінку земель, грошову оцінку земельних ділянок, державну реєстрацію земельних ділянок, облік кількості та якості земель. Кадастрове зонування охоплює встановлення місця розташування обмежень щодо використання земель, меж кадастрових зон і кварталів, меж оціночних районів й зон, кадастрових номерів. Виділяють три основних типи кадастрів: правовий — запис прав на об'єкти нерухомості; фіскальний - запис вартості об'єктів нерухомості та інформації, необхідної для оподаткування; багатоцільовий - об'єднання правової й фіскальної систем з інформацією з планування та землекористування. Реєстраційна підсистема земельного кадастру (Реєстраційний кадастр) формується для гарантування прав землекористувачів і є необхідною умовою створення ринку нерухомості та будь-яких інвестицій. Фіскальна підсистема земельного кадастру (Фіскальний кадастр) відає: земельними податками, орендною платою, грошовими надходженнями від усіх операцій із землею і т.д. Фіскальний кадастр містить: прогнозування, нарахування та контроль надходжень від орендних платежів і земельного податку. Одне із завдань фіскального кадастру - визначення бази оподаткування. Програма розвитку ринку нерухомості ставить проблему організації надійної, відкритої, суспільної системи кадастру, яка буде займатися операціями з об'єктами нерухомості, визначаючи тип і сторони операції, права на об'єкти нерухомості. Для роботи земельного ринку потрібна чітка ідентифікація прав власності й кордонів ділянок. У всьому світі системи земельного кадастру є відкритими. Це принципово важливе питання для контролю з боку громадськості за ринком нерухомості. Виділяють такі етапи створення фіскального кадастру: - ідентифікація і картографія всіх об'єктів нерухомості; - класифікація кожного об'єкта; - аналіз ринкових даних; - оцінка кожного об'єкта; - вичначення власників і платників податків; - підготовка оцінних відомостей; - розсипка декларацій та збір податків; - установлення процедур оскарження. На ринку нерухомості як товар виступають права на об'єкти нерухомості, тому для його функціонування необхідно юридично оформити нерухомість. Це означає створення на кожний об'єкт нерухомості кадастрової справи з подальшою державною реєстрацією прав на нерухомість. Кадастрова справа - це сукупність скомплектованих у встановленому порядку документів, що підтверджують факт виникнення або припинення існування земельної ділянки як об'єкта державного кадастрового обліку. Документи, що містяться в кадастровій справі, є основою для внесення відповідних відомостей про земельну ділянку в Єдиний державний реєстр земель. Кадастрова справа складається з регістрів титулів, топогеодезичного, економічного, сервітутів і майна. Держава гарантує права на нерухомість, яка стає товаром лише після державної реєстрації в одному з кадастрів або реєстрів нерухомості. Договір оренди земельної ділянки укладають на основі кадастрової справи. Таким чином, здати в оренду об'єкт нерухомості можна лише після юридичного оформлення об'єкта. Окремі інституції, на які покладено певні функції, відповідно до встановленого порядку організують і здійснюють необхідні роботи, зокрема землевпоряджувальні, картографічні, розмножувальні, технічну інвентаризацію, оцінку об'єктів, підготовку і експертизу документів і т.п. Земельні ділянки реєструють у земельних комітетах в Поземельній книзі та в Державному земельному кадастрі. Землекористувачу видають свідоцтво про реєстрацію ділянки. Це означає, що держава гарантує землекористувачу умови користування земельною ділянкою, зафіксовані в документі, що встановлює право (державному акті або договорі оренди). Після реєстрації дані про земельну ділянку заносять в еталонну базу даних земельного кадастру, і керівник організації, яка веде кадастр, несе відповідальність за їх достовірність. Відносини, що виникають під час здійснення діяльності з ведення державного земельного кадастру й під час використання його відомостей, регулює відповідна чаконодавчо-нормативна база. Державний кадастровий облік земельних ділянок - це опис та індивідуалізація в Єдиному державному реєстрі земельних ділянок, внаслідок чого кожна ділянка отримує такі характеристики, які дозволяють однозначно виділити її з інших земельних ділянок і здійснити якісну та економічну оцінки. Державний кадастровий облік земельних ділянок супроводиться наданням кожній земельній ділянці кадастрового номера. Закон визначає кадастровий номер як унікальний, що не повторюється у часі і на території країни, номер об'єкта нерухомості, який привласнюється йому під час здійснення кадастрового і технічного обліку. Здебільшого кадастровий номер базується на винятковості просторово-географічного розташування кожного об'єкта нерухомості, належного реєстрації. Будь-яка зміна меж земельної ділянки спричиняє за собою припинення існування колишнього кадастрового номера. Вже використаний кадастровий номер не може бути привласнений іншій земельній ділянки, навіть якщо ділянка під цим кадастровим номером припинила своє існування. Кадастровий номер необхідний для: кодування об'єкта нерухомості; погодженості земельної ділянки і об'єктів нерухомості, що знаходяться на ньому; погодженості об'єктів нерухомості з певною територією, економічною зоною, адміністративним районуванням; • погодженості графічної та семантичної інформації в базі даних. Створення земельно-майнового кадастру починається з розв'язання проблеми кадастрових номерів. Для міста та сільської місцевості це завдання вирішується по-різному. У місті кадастрове районування встановлюється на основі кварталів, що вже є у БТІ, тому структура кадастрового номера для міста простіша: номер суб'єкта господарювання, код міста, номера кварталу та ділянки в кварталі. Для сільської місцевості кадастровий номер має відображати адміністративний розподіл певної території. Кадастровий номер будов або інших об'єктів нерухомості ґрунтується на основі кадастрового номера земельної ділянки з доповненням номера об'єкта на земельній ділянці. Розглянемо особливості формування кадастрових номерів. Кадастровий номер має стандартно встановлену ієрархічну структуру (рис. 13.8) - від номера суб'єкта до номера конкретного об'єкта нерухомості А: Б: У: Г: Д: Е: де А - номер суб'єкта, що визначає Комітет або інша установа, яка займається організацією та плануванням землеустрою, розподілом земельних ресурсів; Б - номер адміністративно-територіального утворення, що входить до склад) суб'єкта й встановлений органом виконавчої влади цього суб'єкта; У - номер зони (мікрорайону, кварталу, іншої облікової одиниці), затвердженої органом місцевого самоврядування; Г - номер земельної ділянки, що надається виходячи з існуючого порядку обліку земельних ділянок; Д - номер будівлі або споруди, що надається виходячи з існуючого порядку їх обліку будівель і споруд; Е - номер житлового або нежилого приміщення, що надається відповідно до існуючого порядку їх обліку; - роздільник складових частин кадастрового номера. При зміні кадастрового номера земельної ділянки (за умов її розподілення чи, навпаки, об'єднання) виникає проблема з кадастровими номерами будов. Для розв'язання цієї проблеми необхідно вести історію (архів) кадастрових номерів цієї земельної ділянки. Нині кадастровий облік земельних ділянок, будівель, квартир здійснюється за принципом звернення: щоб провести операцію з об'єктом нерухомості, юридичні та фізичні особи повинні зареєструвати свої права на цей об'єкт у відповідних органах. Цьому має передувати занесення об'єкта нерухомості в міський кадастр. Об’єкти нерухомості, що знаходяться в державній власності, заносять в кадастр за рахунок регіонального бюджету. Так поступово відпрацьовується нова схема єдиного кадастрового обліку об’єктів нерухомості - від земельних ділянок до кімнат у комунальних квартирах: КЗР узагальнює відомості про земельні ділянки, що містяться в різних міських структурах; вільні ділянки обстежують та вимірюють й заносять в електронну карту міста. Безумовно, зі становленням ринку нерухомості можливий переділ повноважень і структурна перебудова органів влади, що відають обліком нерухомості. Створення систем кадастрового обліку і систем реєстрації нерухомості сприяє притоку інвестицій в бізнес і в нерухомість. Так, наприклад, держава визначає правову систему, а підприємець, оформивши свою нерухомість у рамках цих правил, може отримати в банку необхідні суми і т.д.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Кадастровий облік» з дисципліни «Нерухомість в Україні»
