Державна реєстрація має проводитися за єдиною системою записів щодо кожного об'єкта нерухомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно і операцій з ним, який зберігається безстроково. Це виключає можливість афер з об'єктами нерухомості. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обмеження, а також технічні дані про об'єкти нерухомого майна (технічну інвентаризацію), суб'єктів речових прав, правочини, вчинені щодо таких об'єктів нерухомого майна. Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень — це, насамперед, офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень. Врешті-решт технічна інвентаризація (опис нерухомого майна) - це обстеження, обмір, оцінка об'єкта нерухомого майна з визначенням його технічного стану, а також кадастрові роботи щодо земельних ділянок з оформленням в установленому порядку документів щодо нерухомого майна. Обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також обмеження на ці права, а саме: право власності на нерухоме майно; інші речові права: а) право володіння; б) право користування (сервітут); в) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); г) право забудови земельної ділянки (суперфіцій); д) право користування строком більш як один рік. Чинним законодавством можуть бути установлені й інші речові права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації. Земельні ділянки всіх форм власності також мають бути обліковані у Державному реєстрі нерухомості. Процедура обліку земельних ділянок передбачає присвоєння кадастрового номера кожній земельній ділянці у зв'язку з проведенням кадастрових робіт. Дані обліку земельних ділянок та кадастровий номер земельної ділянки є основою для створення Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обмежень. Право власності на будівлю, споруду, їх частину (квартиру, офісне приміщення тощо) може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на земельну ділянку, якщо власники земельної ділянки та будівель, споруд, розташованих на ній, не співпадають. Для здійснення державної реєстрації прав власності на державне майно суб'єктами є визначені в установленому порядку органи, уповноважені управляти державним майном. Для здійснення реєстрації прав власності на майно територіальної громади суб'єктами є визначені в установленому порядку органи, уповноважені управляти комунальним майном. Інші речові права на нерухоме майно та їх обмеження реєструються одночасно зі здійсненням державної реєстрації права власності або після такої реєстрації. Органами державної реєстрації речових прав на об 'єкти нерухомого майна та їх обмежень є центральний і місцеві органи державної реєстрації у системі центральних та місцевих органів виконавчої влади з питань земельних відносин. Центральний орган державної реєстрації: забезпечує функціонування Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; організовує роботу, пов'язану з утворенням та діяльністю місцевих органів реєстрації; здійснює координацію та контроль діяльності місцевих органів реєстрації; проводить добір, підготовку та. підвищення кваліфікації працівників системи органів реєстрації; призначає на посади керівників місцевих органів реєстрації - державних реєстраторів; створює та забезпечує роботу кваліфікаційної комісії державних реєстраторів; • має інші повноваження, передбачені нормативно-правовими актами. Місцеві органи державної реєстрації є державними госпрозрахунковими неприбутковими установами. Місцеві органи державної реєстрації у межах наданої їм компетенції: • проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень: ведуть Державний реєстр нерухомості, яка знаходиться в їхньому реєстраційному окрузі; надають інформацію про зареєстровані речові права та їх обмеження в установленому цим Законом порядку; забезпечують в установленому порядку внесення даних технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна до Державного реєстру нерухомості; здійснюють інші повноваження, передбачені чинним законодавством та положенням про місцеві органи державної реєстрації. Державний реєстратор у межах своїх повноважень: здійснює державну реєстрацію прав власності, інших речових прав на нерухомість та їх обмежень; присвоює реєстраційний., що базується на кадастровому, номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації права власності на нього; скасовує реєстраційний номер у разі поділу, об'єднання чи загибелі об'єкта нерухомості; встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законів та інших нормативно-правових актів, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на об'єкт нерухомого майна, інших підстав для державної реєстрації або відмови в такій; здійснює державну реєстрацію речових прав та їх обмежень або відмовляє в такій; відкриває і закриває розділи Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вносить до них відповідні дані; веде реєстраційні справи щодо об'єкті нерухомого майна, речові права на які зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; надає відомості з Державного реєстру нерухомості або відмовляє у наданні таких у встановлених Законом випадках; видає свідоцтва, які підтверджують зареєстроване право власності, що містить реєстраційний, що базується на кадастровому, номер. Державний реєстратор не має права приймати рішення про реєстрацію речових прав на своє ім'я і від свого імені, на ім'я свого чоловіка чи своєї дружини, його (її) та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер). У такому разі реєстрацію проводить інший державний реєстратор місцевого органу реєстрації. Державний реєстратор самостійний у прийнятті рішення про державну реєстрацію прав та відмову в такій реєстрації. Державний реєстр нерухомості містить: базу даних обліку земельних ділянок та іншого нерухомого майна; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та їх обмежень; реєстраційні справи: базу даних заяв та запитів; картографічні матеріали. База даних обліку земельних ділянок та розташованого на них нерухомого майна містить дані земельного кадастру, зокрема: кадастровий номер земельної ділянки; місце розташування земельної ділянки; дані про категорію земель та цільове призначення земельної ділянки; відомості про форму власності на земельну ділянку; дані технічної інвентаризації будівель та споруд, розташованих на земельній ділянці; інші дані, передбачені нормативно-правовими актами. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно містить дані про зареєстровані речові права, їх обмеження, суб'єктів речових прав, об'єкти нерухомого майна, відомості про осіб, в інтересах яких вчинено обмеження речового права, копії документів про правочини, на підставі яких проведено реєстрацію. Він складається з розділів, які відкриваються на кожний об'єкт нерухомого майна під час проведення реєстрації права власності на нього. Розділ Державного реєстру речових прав на нерухоме майно може бути відкритий на такі об'єкти нерухомого майна: земельну ділянку; земельну ділянку з розташованими на ній будівлями, спорудами (садиба, майстерня, офіс тощо); на будівлю, споруду, їх частину (квартира, майстерня, офіс тощо), у разі, якщо власник земельної ділянки та розташованої на ній будівлі, споруди, їх частини не співпадають. У Державному реєстрі нерухомості ведеться облік запитів щодо речових прав на нерухоме майно по суб'єктах запитів та об'єктах нерухомого майна, а також облік відомостей про відповіді на такі запити, копії відповідей, причини відмови в наданні відомостей з Державного реєстра нерухомості. Розділ Державного реєстру містить відомості про державного реєстратора, який веде цей розділ, відповідає на запити, надає витяги з цього розділу щодо речових прав на об'єкти нерухомого майна. Розділ Державного реєстру речових прав на нерухоме майно містить: дату та зміст заяви про державну реєстрацію речових прав та їх обмежень; реєстраційний, що базується на кадастровому, номер; дані про реєстрацію речових прав та їх обмежень; дані про правочини щодо речових прав на нерухоме майно; дані кадастрових зйомок та технічної інвентаризації; дані про накладання обмежень на речові права органами державної влади або посадовими особами; відомості про осіб, які мають довіреність на вчинення дій щодо нерухомого майна; відомості про сплату державного мита за державну реєстрацію речових прав та їх обмежень та про платежі за надані Державним реєстром нерухомості послуги; інформацію про надані витяги з Державного реєстру нерухомості; інші дані, що є підставою для реєстрації речових прав та їх обмежень державним реєстратором. Вилучення даних з розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно забороняється. У випадках, передбачених цим законодавчо, заявникам надаються дані розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Порядок захисту електронної версії Державного реєстру визначає центральний орган державної реєстрації прав. Місцеві органи державної реєстрації забезпечують довічне зберігання таї достовірність інформації, її захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних, їх оперативний пошук і документальне відтворення процедури реєстрації речових прав та їх обмежень, надання відомостей із Державного реєстру нерухомості в установлені цим законом терміни. Реєстраційна справа містить: заяву про державну реєстрацію речових прав та їх обмежень; рішення державного реєстратора про присвоєння реєстраційного, що базується на кадастровому, номера та про реєстрацію речових прав і їх обмежень; копії документів про правочини, що підтверджують (посвідчують) речові права на нерухоме майно, завірені у встановленому порядку; технічну документацію кадастрових зйомок та інвентаризації об'єктів нерухомого майна; акти органів державної влади або посадових осіб щодо обмеження речових прав; довіреності на вчинення правочинів щодо нерухомого майна; документи про сплату державного мита за державну реєстрацію речових прав та їх обмежень та платежі за надані Державним реєстром нерухомості послуги; інші документи, що є підставою для реєстрації речових прав та їх обмежень державним реєстратором. Реєстраційні справи підлягають довічному зберіганню в архівах, які створюють в місцевих органах державної реєстрації прав. Облік заяв про державну реєстрацію речових прав та установлених щодо них обмежень, а також облік запитів стосовно надання витягів із Державного реєстру нерухомості проводяться в базі даних обліку заяв і запитів. Дані обліку заяв щодо реєстрації речових, прав та їх обмежень містять: • порядковий номер заяви щодо реєстрації речового права та його обмеження; • час та дату надходження заяви; реєстраційний, що базується на кадастровому, номер об'єкта нерухомого майна, якщо право власності на нього вже зареєстроване; відомості про особу, яка звернулася із запитом (для фізичних осіб - громадян України - прізвище, ім'я та по батькові, ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників; податків та інших обов'язкових платежів; для іноземних громадян - прізвище, ім'я та по батькові (у разі наявності), відомості про постійне місце проживання за межами України, а також дані про документи, які посвідчують особу; для юридичних осіб - резидентів - найменування, місцезнаходження, код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України; для юридичних осіб - нерезидентів - найменування, місцезнаходження із зазначенням країни, в якій зареєстровано юридичну особу), а також дані про документи, які посвідчують особу; стислий зміст речового права та установлених обмежень, які необхідно зареєструвати, документи, які підтверджують правочини щодо речового права на об'єкт нерухомого майна або рішення органу державної влади чи посадової особи про обмеження речових прав; дату реєстрації речового права або його обмеження; прізвище державного реєстратора речових прав.; перелік документів, які додають до заяви. Облік реєстрації запитів стосовно надання витягів із Державного реєстру нерухомості містить: порядковий номер запиту щодо об'єкта нерухомого майна; час та дату надходження запиту; відомості про особу, яка звернулася із запитом (для фізичних осіб - громадян України - прізвище, ім'я та по батькові, ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; для іноземних громадян - прізвище, ім'я та по батькові (у разі наявності), відомості про постійне місце проживання за межами України; для юридичних осіб - резидентів - найменування, місцезнаходження, код у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України; для юридичних осіб - нерезидентів - найменування, місцезнаходження із зазначенням країни, в якій зареєстровано юридичну особу), а також дані про документи, які посвідчують особу; реєстраційний, що базується на кадастровому, номер та місцезнаходження нерухомого майна щодо якого здійснено запит; мету запиту; прізвище державного реєстратора прав, що прийняв запит до виконання. Картографічні, (графічні) дані Державного реєстру складаються з індексних карт і кадастрових планів. Ці дані призначені для визначення меж реєстраційних округів, ідентифікації нерухомого майна, відображення взаєморозташування об'єктів нерухомого майна, організації управління інформацією та контролю за проведенням реєстрації речових прав. Порядок складання, затвердження та вимоги до індексних карт і кадастрових планів встановлює уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Відносини реєстрації прав на нерухоме майно і операцій з ним регулюють тільки акти Державного законодавства. Функції і взаємовідношення державних організацій різного рівня з реєстрації прав на нерухомість приведені на рис. 4.2. Таким чином, введення процедури реєстрації прав на нерухомість державою дозволяє забезпечити створення єдиної державної інформаційної системи, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обмеження, а також технічні дані про об'єкти нерухомого майна, суб'єктів речових прав, правочини, вчинені щодо таких об'єктів нерухомого майна.
Рис. 4.2 Функції та взаємовідносини державних органів з реєстрації прав на нерухомість
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Державний реєстр речових прав на нерухоме майно» з дисципліни «Нерухомість в Україні»
