Оцінка вартості чистих активів балансовим методом має ряд різновидів: 1. Оцінка, що фактично відображається вартістю активів. Така оцінка одержала найбільше розповсюдження в процесі приватизації державних підприємств для визначення їх початкової ціни при проведенні аукціонів і конкурсів. Характеризуючи даний метод оцінки, слід зазначити, що в умовах інфляційної економіки він суттєво занижує реальну вартість чистих активів підприємства. Це пов’язано з тим, що вартість основних засобів, окремих видів нематеріальних активів, запасів усіх видів товарно-матеріальних цінностей у звітному балансі відображена з урахуванням попередньої їх переоцінки і до моменту здійснення оцінки вона зросла під дією інфляції. Тому даний метод дозволяє одержати лише приблизне уявлення про мінімальну вартість чистих активів підприємства. 51
2. Оцінка за відновлювальною вартістю активів. Така оцінка передбачає, що фактично відображена в балансі вартість окремих груп матеріальних і нематеріальних активів (у першу чергу, усіх видів основних засобів, окремих видів нематеріальних цінностей, усіх товарно-матеріальних запасів у складі оборотних активів) повинна бути скоригована з урахуванням росту цін на момент проведення оцінки. Така оцінка активів повинна ґрунтуватися на реальних темпах інфляції за весь період із моменту останньої їх індексації, тобто враховувати реальну зміну індексу цін на окремі види продукції. 3. Оцінка за вартістю продуктивних активів. Така оцінка дозволяє, певною мірою згладити недоліки попередніх методів. У її основі лежить оцінка чистих активів, що використовуються продуктивно, що генерують прибуток підприємства, тобто безпосередньо беруть участь у його господарській діяльності. У процесі такої оцінки із загальної вартості активів підприємства, з балансу спочатку виключаються непродуктивні активи: – невстановлене або вибуле з виробничої експлуатації устаткування; запаси окремих видів сировини і матеріалів, що не використовуються у процесі виробництва; – наднормативні запаси сировини та матеріалів; – готова продукція, що не користується попитом у споживачів; нематеріальні активи, що не використовуються, але значаться в балансі підприємства; безнадійна дебіторська заборгованість тощо. Потім до вартості продуктивних активів, які є в балансі, додають орендовані активи, що використовуються підприємством, за договором оренди або лізингу, які відображені на позабалансових рахунках. Нарешті, із загальної вартості продуктивних активів вилучають суму усіх видів фінансових зобов’язань підприємства. Характеризуючи даний метод оцінки, слід зазначити, що він дозволяє одержати реальну вартість чистих активів підприємства, які безпосередньо формують результати його господарської діяльності. У цьому випадку досягається більш повна оцінка споживацької вартості чистих активів із позиції покупця цілісного майнового комплексу. Проте недоліком даного методу оцінки є те, що він не відображає безпосередніх результатів господарської діяльності підприємства, які генеруються його продуктивними активами, а також не враховує у складі продуктивних активів розмір земельної ділянки.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Балансовий метод» з дисципліни «Економічна діагностика»
