Особливості процесу праці в інформаційному виробництві
Інформаційне виробництво є найменш енергоємним і найбiльш екологiчно чистим процесом, здiйснюваним людиною. Особливості процесу праці в інформаційному виробництві зумовлені особливостями його елементів — предметів і знарядь праці, а також самим характером виробничої діяльності. Перш за все, інформаційне виробництво є високоінтелектуалізованим, вимагає від працівників високої кваліфікації і, відповідно, спеціальної фахової підготовки, незалежно від категорії персоналу — як робітників (операторів), так і вищих керівників. Отже, праця є творчою і, відповідно, потребує розроблення спеціальних методів і підходів до організації праці (наприклад, спеціалізація), розроблення інструментів мотивації до праці (системи преміювання тощо). Як наслідок виникають проблеми з нормуванням праці, визначенням її обсягів, складанням календарних (перспективних і поточних) планів виконання робіт. Нормування праці в матеріальному виробництві — досить формалізована задача і не є такою проблемою, як в інформаційному виробництві. Досить легко визначити нормативи затрат праці (норми часу та норми виробітку) на продукти, які легко піддаються кількісному вимірюванню. Інша справа — в інформаційному виробництві, коли навіть праця операторів ЕОМ, крім суто технічної роботи, потребує виконання «творчих» операцій. Що ж до праці програмістів, системних аналітиків, постановників задач тощо, то творчий характер їх праці не потребує доказу. Оцінювання обсягів робіт також є надто складною задачею. Наприклад, як визначити обсяг робіт, пов’язаних з розробленням програмного продукту? В яких одиницях вимірювати його — операторах, умовних машинних командах? Ще одною специфічною ознакою інформаційного виробництва є наявність «пікових навантажень». У матеріальному виробництві це є ознакою неритмічності постачання, нераціонального плану-графіка виробництва, поганої організації виробничого процесу (наявність вузьких місць) тощо. В інформаційному виробництві (крім виробництва ПП) «пікові навантаження» зумовлені часовими характеристиками самої інформації (наприклад, періодичність надання), особливо коли йдеться про соціально-економічні об’єкти: звіти і зведення завжди мають чіткі терміни подання. Тому виникає потреба у розробленні заходів зі «згладжування піків». Існує багато методів такого згладжування — формування портфеля замовлень із взаємно перекриваними «піками», впровадження помісячного обліку робочого часу. Тобто допускається порушення трудового законодавства щодо тривалості робочого дня (8 год) і тижня (40 год), але з додержанням місячного фонду робочого часу. При цьому «надурочні» не оплачуються, а надається «відгул». Завдяки можливості дистанційного використання засобів виробництва є можливість організації віртуального виробничого процесу, коли працівники, знаходячись у себе вдома, можуть виконувати виробничі завдання. Такий процес, з погляду організації та управління ним, має як значні переваги, так і вади. З одного боку, відпадає проблема охорони та організації праці і, відповідно, відповідальності адміністрації за порушення чинного законодавства чи не створення відповідних умов виробничого середовища (дотримання норм площі, освітлення робочих місць, температури, запилення, іонізації повітря, рівня опромінення, інтенсивності навантаження, внутрішнього розпорядку, інших вимог трудового законодавства). З іншого боку, виникає велика кількість проблем, які не мають місця в матеріальному виробництві: необхідність розроблення принципово інших підходів до контролю виконаної роботи, системи управління якістю кінцевого продукту, системи мотивації до праці, оплати праці тощо. Характерним для інформаційного виробництва є наявність шкідливих факторів виробничого середовища і необхідність упровадження заходів щодо запобігання їм. Звичайно, в будь-якому виробництві є шкідливі фактори, але в інформаційному виробництві вони досить специфічні й зумовлені передусім дією засобів праці (ЕОМ) на організм людини — вплив на психіку людини, наявність випромінювання, зокрема електромагнітного, а також творчим характером праці, коли працівник, захопившись проблемою, забуває про санітарно-гігієнічні норми праці й завдає шкоди своєму здоров’ю. Найбільш радикальним способом запобігання впливу шкідливих факторів, спричинених ЕОМ, є оснащення підприємств засобами ОТ, які відповідають сучасним досягненням у комп’ютерній ергономіці, розроблення внутрішнього розпорядку, який відповідає вимогам санітарних норм і правил праці в інформаційній сфері. Тому керівник інформаційно-обчислювальної фірми повинен постійно відслідковувати нові досягнення та стан законодавчої та нормативної бази з цих питань. Ще одна особливість полягає у такому: за типом виробничої системи інформаційне виробництво є проектним виробництвом. Отже, доцільно застосовувати методологію управління проектами, як найбільш адекватну та ефективну. Інформаційне виробництво — є прообраз виробництва майбутнього. Воно є джерелом нових ідей у менеджменті, організації виробництва, маркетингу, взаємодії з користувачами, організації бізнесу взагалі.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Особливості процесу праці в інформаційному виробництві» з дисципліни «Економіка та організація інформаційного бізнесу»
