Поняття фінансових ф'ючерсів та визначальні риси ф'ючерсних ринків
Контракт на поставку певного активу на узгоджену дату в майбутньому називають ф'ючерсним контрактом, якщо він враховує певні вимоги: усі умови контракту стандартизовані (встановлені біржею); сторони контракту вносять грошовий депозит і підтримують необхідний розмір депозиту до дати виконання контракту, чим гарантується його виконання; виконання контракту здійснюється через розрахунково-клірингову палату біржі або розрахунково-кліринговий банк. Днем виконання ф'ючерсного контракту називають день, у який сторони повинні виконати умови контракту. Актив, який поставлено в день виконання відповідно до ф'ючерсного контракту, називають базовим активом. Це може бути матеріальний актив: нафта, газ, електроенергія, золото, срібло, платина, зерно, олія тощо. У цьому випадку мають справу з товарними ф'ючерсами. Але якщо згідно з контрактом здійснюється поставка фінансового активу, то такий ф'ючерсний контракт називають фінансовим ф 'ючерсом. Прикладом фінансового ф'ючерса є валютний ф 'ючерс, тобто контракт, згідно з яким у день виконання поставляється певна кількість іноземної валюти. Потрібно розрізняти сторони ф'ючерсного контракту. Сторона, яка зобов'язана виконати поставки базового активу, називається продавцем ф'ючерсного контракту. Сторона, яка зобов'язана перерахувати грошові кошти проти поставки активу, називається покупцем. Вважають, що покупець ф'ючерсних контрактів займає довгу позицію, а продавець — коротку. Довга або коротка позиції можуть бути закриті за допомогою рівнозначної за обсягом і протилежної угоди з тим же базовим активом, тобто так званою офсетною угодою. Офсетна угода ліквідує попередню позицію, тобто зобов'язання відносно купівлі/продажу активу в день виконання. Але в цьому разі виникають курсові прибутки/збитки, які визначаються на основі цін відкриття і закриття позиції та її обсягу. Контракти, які закінчуються поставками базового активу, називають ф'ючерсами з поставками. Фінансові ф'ючерси можуть не передбачати поставки фінансового активу, а тільки взаєморозрахунки сторін у день виконання контракту. У цьому разі в день виконання клірингова установа закриває всі існуючі позиції офсетними угодами за ціною, що дорівнює поточній ринковій ціні активу. Взаєморозрахунки сторін виникають у зв'язку з курсовими прибутками/збитками відносно цін відкриття позицій і поточної ринкової ціни активу в день виконання, а також обсягів позицій. Такі контракти називають розрахунковими ф 'ючерсами. Усі умови певного ф'ючерсного контракту (вид та обсяг активу, день поставки та ін.) встановлюються біржею. Покупці і продавці контрактів погоджують тільки один параметр контракту — його ціну. Узгодження ціни здійснюється відповідно до правил торгівлі, які суттєво різняться на різних біржах. Структуру ринку ф'ючерсів з погляду мотивів діяльності утворюють два типи осіб — хеджери і спекулянти. Хеджери купують і продають ф'ючерси з метою страхування позицій на ринку базового активу, бо в процесі основного бізнесу вони виробляють або використовують базовий актив. Спекулянти купують і продають ф'ючерси тільки з метою отримання прибутку за рахунок різниці цін купівлі і продажу. Вони не використовують і не виробляють базового активу. Сьогодні найбільшим ринком валютних ф'ючерсів у світі є Чиказька товарна біржа (Chicago Mercantile Exchange, або скорочено СМЕ). Крім долара США та німецької марки, найпоширенішими валютами угод на ринках ф'ючерсів є британський фунт, швейцарський та французький франки, канадський долар, японська єна та євро.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Поняття фінансових ф'ючерсів та визначальні риси ф'ючерсних ринків» з дисципліни «Міжнародні кредитно-розрахункові і валютні відносини»
