Для розрахунку форвардного крос-курсу використовується методика для розрахунку поточного крос-курсу, але з використанням форвардних курсів. Закриття та продовження форвардного контракту Як уже зазначалося, форвардна угода є обов'язковою для виконання. Ані клієнт, ані банк не можуть відмовитися від виконання операції, що зазначена в контракті, на підставі несприятливої різниці між курсом угоди та курсом спот або з будь-яких інших причин. Контракт укладається на певну кількість визначеної валюти. Тобто жодна зі сторін не може здійснити купівлю чи продаж більшої або меншої кількості валюти. Крім того, угода має бути виконана на чітко обумовлену дату або протягом чітко визначеного терміну. Банк вимагає від клієнта точного виконання всіх умов контракту, адже у разі їх порушення він наражається на валютний ризик. Тому, укладаючи з клієнтами форвардні угоди, банк зазвичай здійснює низку операцій для підтримання своєї позиції та з метою захисту від валютного ризику. Звичайно, клієнт може ухилитися від виконання форвардної угоди, коли зміна курсу буде такою, що йому вигідніше буде сплатити штрафні санкції, аніж виконати свої зобов'язання за контрактом. Але слід зазначити, що переважна більшість клієнтів заінтересована у збереженні свого «чистого» імені та добрих відносин із банком. У свою чергу, банки, як правило, укладають форвардні угоди з клієнтами, які мають постійний залишок коштів на рахунку і вимагають цей залишок підтримувати. Але на практиці трапляється й так, що платіж за зовнішньоторговельною операцією, що лежить в основі укладення форвардної угоди, відміняється або, що трапляється частіше, переноситься на пізніший термін (наприклад, якщо експортер затримав поставку). Якщо клієнт не може виконати своїх зобов'язань за форвардною угодою, то він має закрити цю угоду на ринку спот. Тобто якщо за форвардним контрактом клієнт мав купити валюту, то він все одно має її купити і відразу ж продати на ринку спот; якщо форвардна угода була укладена на продаж банку валюти, то клієнт має купити валюту за курсом спот і виконати форвардну угоду, продавши валюту за форвардним курсом. При цьому на розрахунковому рахунку клієнта відображається лише результат, тобто різниця між купівлею та продажем однієї й тієї самої кількості валюти, але за різними курсами. І Клієнт не зобов'язаний мати на своєму рахунку повну суму, що передбачалася форвардною угодою (особливо це важливо для експортера, який укладав форвардний контракт з метою продажу валюти, яку він одержить від поставки товару). При закритті форвардної угоди на ринку спот у клієнта на рахунку мають бути лише кошти для сплати різниці між операціями купівлі та продажу валюти. Може трапитися також і так, що в результаті закриття форвардної угоди клієнт одержить дохід. У разі, коли платіж не скасовано, а лише відкладено, у клієнта виникає необхідність поряд із закриттям форвардної угоди укладати нову, щоб покрити платіж за новою домовленістю. Звичайно, це не дуже зручно для клієнта. У таких випадках банк може запропонувати клієнту після закриття угоди на ринку спот не відкривати нової угоди, а подовжити стару. Особливість цієї операції полягає в тому, що (на відміну від укладення нового контракту, в основі якого лежатиме курс спот на дату укладання, скоригований на форвардні пункти на відповідний термін) при подовженні форвардної угоди використовується так зване правило діагоналі. Воно полягає в тому, що курс нової угоди розраховується як курс закриття попередньої угоди, скоригований на форвардні пункти по діагоналі. Курс закриття — це курс, що використовується для закриття форвардної угоди на ринку спот, тобто якщо початковий форвардний контракт укладався на купівлю валюти, то курсом закриття його контракту буде курс спот продажу валюти на дату виконання, для контракту на продаж — курс спот купівлі. Таким чином, при поширенні форвардної угоди клієнт дістає можливість укласти контракт за більш вигідним курсом. Банк не зобов'язаний подовжувати контракти. Подовження контракту відбувається лише за умови подання клієнтом до банку відповідних документів, що вказують на необхідність цього подовження (підтвердження перенесення терміну платежу). Як правило, банк погоджується на подовження контракту лише один раз, якщо ж термін платежу знову буде змінено, клієнту буде запропоновано відкрити новий контракт. Слід зазначити, що на міжбанківському ринку подовження контрактів з використанням правила діагоналі не використовується, якщо виникає необхідність подовжити дію форвардного контракту, то це відбувається через укладення нової угоди. Угоди форвард/форвард Будь-яка депозитна операція в іноземній валюті пов'язана для банку не лише з валютним, а й з процентним ризиком. Звичайно, найпростіший варіант — залучення та розміщення однакової суми коштів в одній валюті на однаковий термін. Однак на практиці часто трапляється так, що терміни залучення та розміщення коштів не збігаються. У таких випадках потрібно, по-перше, проаналізувати та спрогнозувати можливість зміни процентних станок у майбутньому, а по-друге, прийняти рішення про те, чи варто хеджувати ризик та який саме метод обрати. Однією з можливих форм захисту від процентного ризику є угода форвард/форвард (forward/forward). Уявімо, що в банку відкрита довга депозитна позиція на три місяці та коротка у тій самій валюті на шість місяців. Таким чином, на перші три місяці позиція закрита, а на наступні три місяці банк має коротку депозитну позицію. Звичайно, банк може по закінченні тримісячного депозиту залучити ще один на такий самий термін, але якщо процентні ставки зростуть, то банк може опинитися у скрутному становищі. Форвард/форвард дає змогу банку укласти угоду про депозитну операцію в майбутньому у певній валюті, на певний термін і за фіксованою процентною ставкою. Угоди форвард/форвард можна використовувати для хеджу-вання та для спекуляції. В основі цього фінансового інструменту лежить ставка форвард/форвард. Вона не є прогнозною ставкою майбутнього періоду, а лише відображенням процентних ставок на ринку на дату укладення угоди. Не відомо, якою буде ставка тримісячного депозиту через три місяці, але сьогодні відомі процентні ставки три- та шестимісячного депозиту, саме на їх базі і розраховується майбутня форвардна процентна ставка. Нехай довгий період дорівнює Т (рис. 11.1), а ставка відсотка на цей період дорівнює Rt , короткий період дорівнює t, процентна ставка — rt, необхідно розрахувати, якою буде процентна ставка RT-' у період T-t.
Зауваження: для розрахунку ставки форвард/форвард за цією формулою ставки процента потрібно брати в абсолютному, а не у відносному значенні (ставка процента поділена на 100). Банки маркет-мейкери котирують ставки форвард/форвард як для залучення, так і для розміщення депозитів. Для розрахунку значення сторін котирування bid та offer ставки форвард/форвард необхідно взяти відповідні котирування процентних ставок, що беруть участь у розрахунку. Ставки форвард/форвард, як правило, котируються за найбільш ліквідними валютами — долар СІІІА, британський фунт стерлінгів, євро, швейцарський франк та японська єна, але можуть бути розраховані і для будь-якої іншої валюти. Угоди форвар/форвард не набули значного поширення. Це пов'язано насамперед з тим, що зазначений фінансовий інструмент має низку незручностей. По-перше, операція залучення чи розміщення коштів у межах угоди форвард/форвард має бути відображена у балансі, а, по-друге, значний спред між відсотками за залученими та розмішеними коштам може значно завищити справжню процентну ставку за форвардними угодами. Проте ставка форвард/форвард лежить в основі процентних ф'ючерсів та застосовується в іншому інструменті, що має значне поширення — в угоді за форвардними ставками.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Форвардні крос-курси» з дисципліни «Міжнародні кредитно-розрахункові і валютні відносини»
