Для обслуговування обігу державних цінних паперів (ДЦП) необхідна відповідна інфраструктура - депозитарна мережа, яка забезпечує облік і перереєстрацію прав власності за цінними паперами. З огляду на це Національний банк України створив спеціалізований електронний депозитарій, що є центральною ланкою дворівневої системи обліку державних боргових зобов'язань і здійснення розрахунків за ними. Депозитарії банків у цій системі посідають нижній рівень і реалізують функції зберігача. Депонентами депозитарію Національного банку України на підставі депозитарних угод виступають установи банківської системи. Філії банків можуть бути депонентами депозитарію відповідно до угоди, яка укладається між головною конторою комерційного банку та Національним банком України. Небанківські фінансові установи набувають статусу депонента депозитарію державних цінних паперів на підставі дозволу уповноваженого органу державної виконавчої влади та договору з Національним банком України. Національний банк України може здійснювати такі види депозитарної діяльності: 0 зберігання та обслуговування обігу державних цінних паперів на рахунках у цінних паперах та операцій емітента щодо випущених ним державних цінних паперів; ІЗ кліринг і розрахунки за угодами щодо державних цінних паперів. Національний банк України як учасник Національної депозитарної системи виконує функції депозитарію та зберігача ДЦП. Функції Національного банку України як депозитарію ДЦП здійснюють такі його підрозділи: 0 департамент монетарної політики, що здійснює організацій- 381 но-методичне керівництво, пов'язане з розвитком і функціонуванням депозитарної системи за ДЦП, контроль за відповідністю їх кількості, що перебувають в обігу, загальному обсягу емісії, надає довідково-аналітичну інформацію, що визначена договірними відносинами, координує діяльність інших структурних підрозділів Національного банку України щодо виконання ними обов'язків, пов'язаних із веденням діяльності Національного банку України як депозитарію ДЦП; 0 Центральна розрахункова палата, що здійснює технологічне забезпечення депозитарної діяльності Національного банку, впровадження та експлуатацію програмно-технологічного забезпечення і укладання із зберігачами депозитарних договорів; 0 операційне управління, що здійснює відповідальне зберігання глобальних сертифікатів; 0 департамент інформатизації, що здійснює розроблення, впровадження та супроводження програмно-технологічного забезпечення, доопрацювання системи електронних міжбанківських розрахунків Національного банку України для забезпечення виконання специфічних функцій, пов'язаних з обслуговуванням розрахунків за угодами щодо ДЦП за принципом «поставка проти оплати», виконує сертифікацію ключів для системи захисту, а також надає інші послуги з питань захисту інформації; 0 департамент внутрішнього аудиту, що проводить перевірку діяльності Національного банку щодо додержання ним вимог законодавства України, зокрема нормативно-правових актів Національного банку України; 0 юридична служба, що забезпечує правову роботу Національного банку; 0 фінансовий департамент, що розробляє та вносить на розгляд і затвердження Правління Національного банку України тарифи за користування послугами Національного банку; 0 департамент платіжних систем, що забезпечує розроблення нормативно-правових актів про порядок проведення грошових розрахунків за операціями з ДЦП; 0 департамент бухгалтерського обліку, що забезпечує розроблення нормативно-правових актів щодо порядку бухгалтерського обліку операцій з ДЦП; 0 територіальні управління Національного банку України, що під час здійснення планових перевірок банків контролюють правильність проведення цими банками внутрішньобанківських грошових розрахунків за угодами щодо ДЦП, які здійснюються поза межами системи електронних шатежів Національного банку України (засобами системи автоматизації банку або внутрішньобанківської платіжної системи банку). 382 Національний банк укладає в порядку, встановленому законодавством України, договори з: уповноваженим державним органом, що виконує обов'язки емітента за державними цінними паперами; особами, які згідно з вимогами законодавства України одержа ли дозволи та/або ліцензії на здійснення депозитарної діяльності збе- рігача цінних паперів; організаторами торгівлі цінними паперами; ■ іншими особами, що визначені законодавством України. Національний банк обслуговує операції емітента щодо випущених ним державних цінних паперів на підставі договору про обслуговування емісії ДЦП. Згідно з договором Національний банк відкриває емітенту такі рахунки в цінних паперах: емісійний рахунок; рахунок для викуплених емітентом ДЦП, що погашаються та анулюються; рахунок для викуплених емітентом ДЦП. Національний банк України як депозитарій ДЦП виконує певні функції (рис. 7.5). Національний банк здійснює відкриття рахунків у цінних паперах зберігачам ДЦП на підставі депозитарних договорів із ними. Відповідно до цих договорів Національний банк: надає послуги щодо відкриття й ведення рахунків у цінних па перах зберігачів, зберігання ДЦП, обслуговування операцій на рахун ках у цінних паперах (зокрема кліринг і розрахунки за угодами щодо ДЦП) та обслуговування операцій емітента щодо випущених ним ДЦП; обслуговує грошові розрахунки між зберігачами - клієнтами Національного банку і Державним казначейством за результата ми розміщення ДЦП, виплатами доходу за ДЦП та/або їх погашення проведенням взаємозаліку грошових зобов'язань зберігачів - клієнтів Національного банку та Державного казначейства, якщо строки їх виконання збігаються; ♦♦♦ здійснює контроль за відповідністю кількості ДЦП, що належать зберігачам та/або їх депонентам - банкам/нерезидентам, і кількістю, що визначається зберігачами в розпорядженнях на переказ ДЦП; надає на запити зберігачів довідки з їхніх рахунків у цінних паперах; блокує рахунки в цінних паперах зберігачів у порядку, що ви значений законодавством України. Національний банк на договірних засадах обслуговує укладання угод щодо ДЦП на торгах, які проводяться організатором торгівлі, та їх виконання в порядку, що визначений правилами організатора тор- 383 но ДЄ Щ( ан ор ба ня заі да ук гл ва, до Нг ни Щ< ка та да ба го і : ко но ху ле ЛІ] ча пр ху ел те те: 38 гівлі, зареєстрованими в Державній комісії, з урахуванням вимог цього Положення, виконуючи операції щодо: ведення рахунків у цінних паперах клієнтів-постачальників щодо обліку ДЦП, заблокованих для участі в торгах, які проводяться організатором торгівлі, та щодо обліку ДЦП, заблокованих для здійс нення розрахунків за результатами торгів, які проводяться організа тором торгівлі; обслуговування розрахунків за угодами щодо ДЦП, укладени ми на торгах, які проводяться організатором торгівлі, з урахуванням принципу «поставка проти оплати». Депозитарну діяльність зберігача ДЦП здійснюють такі підрозділи Національного банку України: Функції НБУ як депозитарію державних цінних паперів Зберігання глобальних сертифікатів, якими оформляються випуски ДЦП; Контроль за відповідністю обсягу випуску ДЦП їхній кількості в обігу; Ведення рахунків у цінних паперах емітента за операціями розміщення, викупу, дроблення, консолідації, конвертації, погашення, анулювання та іншими операціями щодо випущених ним ДЦП відповідно до законодавства України; Ведення рахунків у цінних паперах емітента за операціями розміщення, викупу, дроблення, консолідації, конвертації, погашення, анулювання та іншими операціями щодо випущених ним ДЦП відповідно до законодавства України; Подання на запит емітента довідок з його рахунку в цінних паперах; Обслуговування грошових розрахунків між Державним казначейством України і зберігачами - клієнтами Національного банку за результатами розміщення ДЦП, виплатами доходу за ДЦП та/або їх погашання проведенням взаємозаліку грошових зобов'язань Державне го казначейства та зберігачів — клієнтів Національного банку, якщо строки їх виконання збігаються. Рис. 7.5. Функції НБУ як депозитарію державних цінних паперів 384
департамент монетарної політики, який за ДЦП, що належать Національному банку України, зберігає ДЦП та обслуговує їх обіг і операції емітента щодо випущених ним ДЦП на рахунку в цінних па перах Національного банку України; операційне управління, яке за ДЦП, що належать депонентам Національного банку України:
зберігає ДЦП та обслуговує їх обіг і операції емітента з ДЦП на рахунках у цінних паперах депонентів; подає розпорядження департаменту монетарної політики щодо виконання операцій з ДЦП на рахунках у цінних паперах депо нентів. Національний банк України, виконуючи функції зберігача ДЦП, здійснює: зберігання та обслуговування обігу ДЦП і операцій емітента щодо випущених ним ДЦП на рахунках у цінних паперах щодо ДЦП, що належать йому і які він зберігає згідно з договором про відкриття рахунку в цінних паперах; відкриття і ведення рахунків у цінних паперах депонентів; контроль за відповідністю кількості ДЦП, що належать депо нентам, кількості, що визначається ними в розпорядженнях на пере каз ДЦП; >• подання депонентам виписок з їхніх рахунків у цінних паперах; > блокування рахунків у цінних паперах депонентів у порядку, що визначений законодавством України. Зберігані - клієнти Національного банку можуть обслуговувати операції нерезидентів з ДЦП за таких умов: укладання з нерезидентами договорів про відкриття рахунків у цінних паперах у порядку, встановленому законодавством України з питань депозитарної діяльності; надання Національному банку інформації про договори, укла дені з нерезидентами; одержання від Національного банку письмового підтвердження про введення індивідуального ідентифікаційного коду власника цін них паперів - нерезидента до інформаційної бази. Національний банк України як депозитарій має право: 0 здійснювати контроль за дотриманням депозитарного балансу між обсягом емісії ДЦП та їхньою кількістю, що обліковується на рахунках клієнтів, а також розподілом ДЦП на цих рахунках за кодами належності цінних паперів відповідним групам власників, що визначені законодавством України з питань депозитарної діяльності; 0 обслуговувати укладання й виконання угод щодо ДЦП; 0 не обслуговувати операції з ДЦП у разі порушення встановлених вимог щодо подання, заповнення та захисту електронних документів; 385 0 на безоплатній основі одержувати у випадках, передбачених законодавством України, інформацію від зберігачів про стан рахунків у цінних паперах у розрізі їхніх депонентів; Ш подавати в письмовій формі розпорядження зберігачам про усунення недоліків у депозитарному обліку ДЦП, якщо це передбачено умовами депозитарного договору; 13 застосовувати відповідно до депозитарного договору штрафні санкції до зберігачів у разі порушення ними вимог законодавства України щодо депозитарної діяльності з ДЦП, невиконання вимог служби захисту інформації, розпоряджень Національного банку України та ненадання належної інформації; 0 здійснювати блокування рахунків у цінних паперах зберігачів у випадках, передбачених законодавством України. Національний банк може надавати розпорядження на переказ/одержання ДЦП за письмовими дорученнями клієнтів, які самостійно не можуть здійснити їх надання з об'єктивних обставин (збою програмно-технологічного забезпечення, припинення дії депозитарного договору тощо), за умов: якщо операції за цими розпорядженнями (переведення ДЦП внаслідок реорганізації або ліквідації зберігача, анулювання угоди, якщо вона визнана недійсною організатором торгівлі, тощо) відпові дають вимогам законодавства України; надходження письмових звернень клієнтів Національного бан ку, організаторів торгівлі; прийняття відповідного рішення керівництвом Національного банку України. Довідки з рахунків у цінних паперах Національний банк видає: клієнтам; іншим особам за письмовим дорученням клієнтів; уповноваженим державним органам у випадках, передбачених законами України. Порядок обслуговування Національним банком операцій за угодами щодо державних цінних паперів Національний банк обслуговує операції з ДЦП на підставі розпоряджень, що надаються клієнтами-постачальниками/одержувачами за укладеними угодами щодо ДЦП, відповідно до договорів: купівлі-продажу, кредитування під заставу ДЦП, зокрема й до говорів РЕПО, та інших договорів, передбачених законодавством України, за принципом «поставка проти оплати»; застави ДЦП під забезпечення виконання договірних відносин, дарування, успадкування, обміну, про відкриття рахунку в цінних 386 паперах стосовно операції переведення ДЦП, що належать депонентам, на обслуговування до іншого зберігача та кредитування під заставу ДЦП щодо операцій заміни застави та інших договорів, передбачених законодавством України, за принципом «поставка без оплати». Національний банк здійснює переказ ДЦП на рахунок клієнта-одержувача чи блокування ДЦП у заставу на його користь на підставі розпорядження клієнта-постачальника на переказ ДЦП та розпорядження клієнта-одержувача на одержання ДЦП. Клієнт-постачаль-ник/одержувач подає до Національного банку розпорядження на переказ/одержання ДЦП на підставі: договору щодо ДЦП; розпорядження депонента за договором щодо ДЦП. Національний банк, обслуговуючи укладання угод на торгах, які проводяться організатором торгівлі, здійснює: блокування ДЦП для участі в торгах, які проводяться організа тором торгівлі, на підставі розпорядження клієнта-постачальника на переказ ДЦП; розблокування ДЦП з торгів на підставі розпоряджень клієнта- постачальника на переказ ДЦП та інформаційного повідомлення ор ганізатора торгівлі щодо підтвердження про розблокування ДЦП за формою розпорядження на одержання. Порядок обслуговування Національним банком розрахунків за угодами щодо державних цінних паперів Національний банк обслуговує розрахунки за угодами щодо ДЦП, що виконуються за принципом «поставка проти оплати», у режимі поодиноких розрахунків, що встановлений законодавством України з питань депозитарної діяльності. Національний банк для обслуговування грошових розрахунків використовує спеціальні засоби СЕП. Обслуговуючий банк після отримання повідомлення про необхідність перерахування коштів надсилає особливим чином оформлене платіжне доручення, в якому зазначається наданий Національним банком реєстраційний номер відповідної операції з ДЦП. Після відправлення обслуговуючим банком платіжного доручення спеціальними засобами СЕП здійснюється операція контролю за його реквізитами. Якщо платіжне доручення відповідає вимогам операції зі спеціального контролю, то СЕП: приймає платіжне доручення для виконання; подає до Центральної розрахункової палати повідомлення про перерахування коштів за операцією з ДЦП. Якщо обслуговуючий банк здійснює перерахування коштів за угодами щодо ДЦП поза межами СЕП (засобами системи автоматизації 387 банку або внутрішньобанківської платіжної системи банку), то цей банк подає Центральній розрахунковій палаті повідомлення про перерахування коштів за операцією з ДЦП, що містить електронну копію платіжного доручення на виконання грошових розрахунків за угодами щодо ДЦП. Після внесення реквізитів повідомлення про перерахування коштів до електронного журналу повідомлень про перерахування коштів Національний банк звіряє їх із реквізитами розпоряджень з електронної відомості сквитованих розпоряджень. Після проведення звірки Національний банк вносить реквізити сквитованих розпоряджень до електронної відомості затверджених розпоряджень. Національний банк на підставі електронної відомості затверджених розпоряджень: переказує ДЦП за угодами про їх купівлю-продаж на рахунки клієнтів-одержувачів щодо обліку ДЦП, не обтяжених зобов'язан нями; переказує ДЦП у разі надання кредиту під заставу ДЦП та за угодами РЕПО на рахунки клієнтів-постачальників щодо обліку ДЦП, заблокованих для забезпечення кредитів або за операціями РЕПО; переказує заставлені ДЦП у разі повернення кредиту та за'уго- дами РЕПО на рахунки клієнтів-постачальників щодо обліку ДЦП, не обтяжених зобов'язаннями; вносить інформацію щодо проведених на рахунках операцій до електронного журналу операцій із зазначенням часу їх прове дення; змінює на рівні клієнтів (обох сторін договору) ознаку розпо ряджень з «очікує надходження коштів» на «проведено». Якщо в установлений Регламентом Національного банку строк звірка документів не відбулася, то Національний банк: надає організаторам торгівлі в термін, визначений договором між Національним банком та організатором торгівлі, інформацію про неплатників за угодами щодо ДЦП, укладеними на торгах, які прово дяться організатором торгівлі; по завершенні операційного дня: о переказує ДЦП за угодами купівлі-продажу ДЦП, укладеними на позабіржовому ринку, на рахунки клієнтів-постачальників щодо обліку ДЦП, не обтяжених зобов'язаннями; о переказує ДЦП у разі надання кредиту під заставу ДЦП та за угодами РЕПО на рахунки клієнтів-постачальників щодо обліку ДЦП, не обтяжених зобов'язаннями; о переказує заставлені ДЦП у разі повернення кредиту та за угодами РЕПО на рахунки клієнтів-постачальників щодо обліку ДЦП, заблокованих для забезпечення кредитів і за операціями РЕПО; 388 о змінює на рівні клієнтів (обох сторін договору) ознаку розпоряджень з «очікує надходження коштів» на «не проведено». Якщо згідно з угодою кредитування під заставу ДЦП відсотки за користування кредитом сплачуються без розблокування ДЦП, то грошові розрахунки за цією операцією здійснюються відправленням платіжного доручення без застосування спеціальних засобів СЕП. § 4. Роль НБУ в обслуговуванні зовнішнього боргу країни Структуру валового зовнішнього боргу країни наведено на рис. 7.6.
Валовий зовнішній борг Гарантований державою борг Приватний негарантований борг Державний борг Склад державного зовнішнього боргу 1) прямий державний зовнішній борг - формується залученням іноземних кредитів, за якими держава є безпосереднім позичальником, а також випуском державних цінних паперів у вигляді облігацій зовнішніх державних позик. Обслуговування цієї частини зовнішнього державного боргу здійснюється за рахунок коштів державного бюджету; Умовний державний зовнішній борг Прямий державний зовнішній борг Іноземні кредити, що залучені іншими позичальниками під державні гарантії Іноземні кредити, що залучені безпосереднім позичальником - державою Випуск державних цінних паперів у вигляді зовнішніх державних позик п Обслуговується за рахунок коштів державного бюджету Обслуговується за рахунок бюджету в разі необхідності сплати за гарантією Рис. 7.6. Склад валового зовнішнього боргу країни 389
2) умовний державний зовнішній борг - формується за рахунок іноземних кредитів, залучених іншими позичальниками під державні гарантії (гарантований державою борг). Відповідальність за обслуговування цих кредитів покладена безпосередньо на позичальника, який погашає іноземні кредити за рахунок власних коштів. Тому фінансові зобов'язання держави щодо погашення таких боргів мають умовний характер. Проте, у випадку, коли безпосередній позичальник не в змозі виконати свої боргові зобов'язання перед нерезидентом відповідно до умов кредитної угоди, набуває чинності державна гарантія щодо виконання платежів на користь іноземного кредитора. У такому випадку умовні державні фінансові зобов'язання перетворюються у прямі. Отже, державний зовнішній борг у сумі з приватним, негарантова-ним державою, зовнішнім боргом становлять валовий зовнішній борг країни. Мета управління зовнішнім боргом полягає в забезпеченні економічного розвитку країни за рахунок зовнішніх позик і уникненні при цьому макроекономічних складнощів і проблем платіжного балансу в майбутньому (його дефіциту). Одним із елементів процесу управління зовнішнім боргом країни є обслуговування зовнішнього боргу. Рис. 7.7. Учасники управління зовнішнім державним боргом Центральний банк держави виступає у ролі обслуговуючого банку щодо уряду країни. В ньому зберігаються кошти державного бюджету і державних позабюджетних фондів. Проте, роль Національного банку України у процесі обслуговування державного зовнішнього боргу не обмежується лише виконанням функції платіжного агента уряду України (рис. 7.7). Участь у процесі обслуговування зовнішнього боргу країни, зокрема державного зовнішнього боргу, є однією з додаткових функцій, яку, поряд з основними, виконує центральний банк держави. Забезпечуючи поточні потреби в іноземній валюті для виконання зовнішніх фінансових зобов'язань держави, Національний банк України організовує на території України купівлю-продаж конвертованих валют за гривні. При цьому Національний банк України може використовувати золотовалютний резерв для здійснення валютних інтервенцій з метою підтримання курсу національної грошової одиниці відносно іноземних валют. Це дає можливість вітчизняним підприємствам - отримувачам іноземних кредитів купувати іноземну валюту для виконання платежів з обслуговування зовнішнього боргу. У нашій країні відповідальність за моніторинг стану загальної зовнішньої довгострокової заборгованості країни та за подання звітності щодо цього Світовому банку покладено на Національний банк України як центральний банк держави. Уповноважені банки України, що обслуговують позичальників у частині приватного негарантова-ного боргу Крім того, за Національним банком України закріплено функції контролю за дотриманням ліміту державного зовнішнього боргу України, який за поданням Кабінету Міністрів України затверджується Верховною Радою України. Для проведення моніторингу зовнішньої заборгованості Національний банк України використовує відповідну інформацію з різних джерел (рис. 7.8).
Міністерство фінансів України - розпорядник прямого державного боргу за іноземними кредитами, залученими безпосередньо урядом Укрексімбанк та уповноважені банки, які виконують функції бан-ків-агентів у частині державного боргу за іноземними кредитами, що залучені резидентами України під державні гарантії Рис. 7.8. Джерела інформації НБУ про стан заборгованості за іноземними кредитами
390 391
У найбільш узагальненому вигляді функції НБУ у виконанні Державного бюджету України в сучасних умовах представлено на рис. 7.10. Аналіз і готування звітності щодо касового виконання Державного бюджету України за видами доходів § 5. Роль НБУ у касовому виконанні Державного бюджету Досить помітна роль у касовому виконанні державного бюджету належить центральним банкам. Сутність касового виконання державного бюджету полягає в організації та здійсненні деякої сукупності розрахунково-касових операцій, а саме: прийняття розрахункових документів на виплату податків, зборів та інших обов'язкових платежів до бюджету, зарахування коштів на рахунки бюджетів різних рівнів, зберігання коштів бюджету, їх видання, фінансування заходів, передбачених бюджетом. Світовій практиці відомі банківська, казначейська та змішана системи касового виконання державного бюджету (рис. 7.9). У банківській системі всі функції з касового виконання державного бюджету покладаються на центральний банк чи на банківську систему в цілому. Згідно з казначейською системою касового виконання державного бюджету накопичення доходів і здійснення видатків проводить окремий орган - державне казначейство (державна скарбниця). Змішана система передбачає розподіл функцій щодо касового виконання бюджету між банківською і казначейською системами. Системи касового виконання державного бюджету
Рис. 7.9. Системи касового виконання державного бюджету У процесі еволюції система касового виконання бюджету в Україні на різних етапах існувала в усіх різновидах - банківська, змішана і казначейська (табл. 7.1). Таблиця 7.1 Еволюція систем касового виконання Державного бюджету України
Період Система До 1997 р. Банківська 3 1997 р. до 2002 р. Змішана 3 2002 р. Казначейська 392
Проведення, приймання, зберігання та видання готівки бюджетним установам уповноваженими комерційними банками та ОПЕРУ НБУ Акумулювання коштів Державного бюджету України на єдиному казначейському рахунку, їх зберігання та перерахування за дорученням Державного казначейства Рис. 7.10. Функції НБУ у касовому виконанні Державного бюджету України Контрольні запитання і завдання Розкрийте зміст функцій НБУ як фінансового агента уряду. Проаналізуйте сутність і види державного боргу країни. Розкрийте особливості методів фінансування внутрішнього дер жавного боргу за участю центрального банку. З чого формується внутрішній державний борг України? Дайте характеристику його складників. Які обов'язки Національного банку України на ринку ОВДП? Проаналізуйте склад і функції безпосередніх учасників аукціонів із розміщення ОВДП. Назвіть і охарактеризуйте етапи проведення торгів із розміщення ОВДП. Розкрийте особливості кожної з форм продажу ОВДП, що засто совуються НБУ. Проаналізуйте види депозитарної діяльності Національного бан ку України. Проаналізуйте функції підрозділів Національного банку України у здійсненні депозитарної діяльності. Розкрийте зміст функцій НБУ як депозитарію державних цінних паперів. Розкрийте порядок обслуговування Національним банком опера цій за угодами щодо державних цінних паперів. Назвіть склад учасників управління державним зовнішнім бор гом України та їх повноваження. Проаналізуйте еволюцію функцій НБУ у касовому виконанні державного бюджету.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Депозитарій Національного банку» з дисципліни «Центральний банк і грошово-кредитна політика»
