Нагляд за діяльністю банків, що ґрунтується на оцінках ризиків діяльності банків за рейтинговою системою САМЕЬЗ, полягає у визначенні загального стану банку на підставі єдиних критеріїв, які охоплюють діяльність банку за всіма напрямами. Метою оцінки діяльності банків за рейтинговою системою є визначення банків, у яких незадо- 276 вільний фінансовий стан, операції або менеджмент мають недоліки, що можуть призвести до банкрутства банку та вимагають посиленого контролю з боку служби банківського нагляду Національного банку України і вжиття відповідних заходів для виправлення цих недоліків у діяльності банку та стабілізації його фінансового стану. Рейтингова система дає можливість Національному банкові України оцінювати загальний стан і стабільність банківської системи. Така оцінка ризиків дає змогу отримати інформацію для визначення пріоритетів у діяльності банківського нагляду та необхідних матеріальних і людських ресурсів для здійснення належного контролю за банківською системою. Рейтингова система передбачає ретельний аналіз стану банку. Здійснення такого аналізу можна провести лише під час комплексної інспекційної перевірки, яка дає змогу повною мірою визначити, як керівництво банку ставиться до ризиків і як здійснює управління ними. Національний банк України для оцінки фінансового стану та визначення рейтингової оцінки банків застосовує стандартизовану оціночну систему САМЕЬ8, що отримала назву відповідно до початкових букв основних критеріїв банківського нагляду: С (сарііаі асіеяітсу) - достатність капіталу; А (аззеі яиаіігу) - якість активів; М (тапа§етепі) - менеджмент; Е (еагпіп§з) - надходження; Ь (Ііяиісііґу) - ліквідність; 8 (зепзіЬШгу) - чутливість до ризику. Комплексна рейтингова оцінка за рейтинговою системою (далі -комплексна рейтингова оцінка) визначається для кожного банку відповідно до рейтингових критеріїв, зазначених вище. Рейтингова система дає можливість оцінити всі фактори, за якими визначаються якість управління, фінансовий стан і якість операцій кожного банку, за яким здійснює нагляд Національний банк. Визначення рейтингу банку за рейтинговою системою - це стандартизований метод оцінки банків, ефективність якого залежить від якості підготовки до проведення інспекційних перевірок з урахуванням результатів безвиїзного нагляду, кваліфікації та об'єктивності інспекторів служби банківського нагляду, За результатами інспектування до часу його завершення складаються довідки про перевірку (інспектування) кожного компонента рейтингової системи, які до закінчення строку проведення інспектування мають бути погоджені працівниками банку, відповідальними за певний напрям роботи. У разі відмови погодження цих довідок інспектори служби банківського нагляду мають отримати від банку пояснення щодо причин непогодження. 277 Після закінчення інспекційної перевірки відповідно до інформації, що міститься в довідках про перевірки (інспектування) кожного компонента рейтингової системи, складається звіт про інспектування та визначаються рейтингові оцінки всіх компонентів рейтингової системи, а також комплексна рейтингова оцінка. Рейтинг банку, визначений за рейтинговою системою, виставляється за формою встановленого зразка. За рейтинговою системою передбачається визначити кожному банку цифровий рейтинг за всіма шістьома компонентами, а комплексна рейтингова оцінка визначається на підставі рейтингових оцінок за кожним із цих компонентів. Кожен компонент рейтингової системи оцінюється за п'ятибальною шкалою, де оцінка «1» є найвищою оцінкою, а оцінка «5» - найнижчою, комплексна рейтингова оцінка також визначається за п'ятибальною шкалою. Визначення комплексної рейтингової оцінки є суб'єктивним процесом, воно має бути добре обґрунтованим і спиратися на переконливі аргументи. Комплексна рейтингова оцінка не може визначатись як середнє арифметичне рейтингових оцінок за компонентами рейтингової системи; має бути цілим числом і враховувати всі основні фактори, що відображені у визначенні рейтингових оцінок за всіма компонентами. Також підраховується, скільки компонентів рейтингової системи мають однакову рейтингову оцінку; аналізується, які саме компоненти мають однакову рейтингову оцінку; у більшості випадків комплексна рейтингова оцінка виставляється за рейтинговою оцінкою, що трапляється найчастіше. Для визначення комплексної рейтингової оцінки банків, які мають відокремлені структурні підрозділи (філії), використовують матеріали інспектування цих підрозділів (зокрема розташованих в інших областях), якщо їх інспектування проведено одночасно (строки і дата, за станом на яку проводиться інспекційна перевірка банку - юридичної особи, збігаються з відповідними строками і датою інспектування філії) з інспекційною перевіркою банку. Комплексна рейтингова оцінка та рейтингові оцінки компонентів рейтингової системи визначаються для банку як єдиної установи і не можуть використовуватися для оцінки стану філій банку. Банки, що отримали комплексну рейтингову оцінку «1» або «2», є надійними за всіма показниками, здатними протистояти більшості економічних спадів (окрім надзвичайних), вважаються стабільними і такими, що мають кваліфіковане керівництво. Банки, що отримали комплексну рейтингову оцінку «З», мають суттєві недоліки і якщо ці недоліки не буде виправлено за обґрунтовано визначений для цього час, то вони призведуть до значних проблем, пов'язаних з платоспроможністю і ліквідністю. У такій ситуації служба 278 банківського нагляду має надати чіткі вказівки керівництву банку щодо подолання існуючих проблем. Банки, які отримали комплексну рейтингову оцінку «4» або «5», мають серйозні проблеми, що вимагають ретельного нагляду і спеціальних оздоровчих заходів. Такі комплексні рейтингові оцінки вказують на те, що загальна платоспроможність банку під загрозою, потрібні негайні конкретні дії служби банківського нагляду. До банків, що отримачи комплексні рейтингові оцінки «З», «4» або «5», застосовуються відповідні заходи впливу згідно з вимогами нормативно-правових актів Національного банку. Критерії оцінки компонентів рейтингової системи Достатність капіталу Рейтингова оцінка достатності капіталу визначається за рейтинговою системою на підставі таких факторів: 0 відповідність обсягу регулятивного капіталу напрямам діяльності банку (банківські та інші операції); 0 відповідність зростання обсягів статутного, регулятивного (в розрізі складових) капіталу зростанню активів на дату інспекційної перевірки, плани і перспективи; 0 дотримання вимог банківського законодавства України, зокрема нормативно-правових актів Національного банку (у тому числі з нормативами капіталу); 0 наявність внутрішніх процедур щодо визначення достатності капіталу банку з урахуванням усіх ризиків, притаманних його діяльності (зокрема ризику країни); 0 наміри і можливості акціонерів щодо нарощування статутного капіталу з метою мінімізації ризиків, притаманних діяльності банку, дивідендна політика; 0 вплив ризиків (у тому числі кредитного, валютного, зміна процентної ставки тощо), притаманних банку, на капітал банку; 0 рівень формування резервів під активні операції; 0 прибутковість та її вплив на регулятивний капітал банку; 0 співвідношення обсягу негативно класифікованих активів (з урахуванням сформованих резервів під ці активні операції) до регулятивного капіталу; 0 відповідність розмірів статутного та/або регулятивного капіталу планам розвитку мережі філій, відділень на місцевому, регіональному (в межах однієї області), міжрегіональному (на території всієї України) та міжнародному рівнях, а також відповідність їхніх розмірів проектам будівництва та реконструкції; 0 доступ до ринків капіталу. 279 Банк із рейтинговою оцінкою достатності капіталу «1» має такі характеристики: показники регулятивного капіталу, адекватності основного і регулятивного капіталу перевищують встановлені нормативні зна чення; високий і стабільний рівень надходжень, що забезпечує прибут кову діяльність; добре врегульований процес зростання капіталу, який визначе но політикою банку і підтверджується фактичними даними показни ків діяльності банку; керівництво банку добре розуміє операції банку і здатне визна чати ризики, пов'язані з цими операціями, та їх вплив на достатність регулятивного капіталу, здатне сформувати в повному обсязі резерви під активні операції; акціонери здатні в разі потреби нарощувати капітал, розмір ди відендів обгрунтований (розмір дивідендів обґрунтований у тому разі, коли вони забезпечують дохід акціонерам, не перешкоджаючи необ хідному зростанню статутного та/або регулятивного капіталу); незначний рівень негативно класифікованих активів (з ураху ванням сформованих резервів під ці активи). Банк із рейтинговою оцінкою достатності капіталу «2» має такі самі характеристики, що й банк із рейтинговою оцінкою достатності капіталу «1». Це - банк, у якого значення показників регулятивного капіталу, адекватності основного і регулятивного капіталу перевищують нормативні значення, проте, він має незначні недоліки, пов'язані з одним або кількома з перелічених факторів, а саме: банк може мати високий і стабільний рівень надходжень і доб ре контролювати зростання регулятивного капіталу, а водночас за результатами інспекційної перевірки банку потрібно доформувати резерви під активні операції (тобто обсяг негативно класифікованих активів за результатами інспекційної перевірки значно більший, ніж за даними банку), що призводить до зменшення показника регулятив ного капіталу (але не нижче його нормативного значення); або керівництво такого банку не підтримує статутний та/або ре гулятивний капітал на рівні, що є достатнім для захисту від ризиків, пов'язаних з операціями банку (наприклад, значення показників адек ватності основного і регулятивного капіталу за результатами інспек ційної перевірки значно зменшилися, хоч і відповідають нормативним значенням. Крім того, якщо проблеми в діяльності банку, що спричи нили погіршення цих показників, не буде виправлено найближчим часом, за будь-якого незначного негативного впливу зовнішніх та/або внутрішніх ризиків банк порушить зазначені нормативи). Одначе такі недоліки можуть бути виправлені протягом досить 280 незначного періоду часу (під час інспекційної перевірки або у строк до двох місяців після її закінчення) без посилення контролю з боку служби банківського нагляду. Банк із рейтинговою оцінкою достатності капіталу «З» має значні недоліки, пов'язані з одним або кількома з перелічених факторів. Капітал (статутний та/або регулятивний) такого банку потребує серйозної уваги з боку служби банківського нагляду для забезпечення належного вирішення керівництвом та/або акціонерами проблем, пов'язаних із достатністю капіталу, та вжиття заходів для поліпшення достатності капіталу. Підставами для визначення рей-тингової оцінки достатності капіталу «З» можуть бути такі характеристики діяльності банку: ^ недостатність надходжень, з одночасною потребою доформу-вання резервів під йктивні операції за результатами інспекційної перевірки; неконтрольоване зростання активів, що не пов'язане зі збіль шенням статутного капіталу, з одночасними недоліками в діяльності банку, які спричиняють недотримання деяких факторів; високий рівень негативно класифікованих активів, який має тенденції до збільшення, тощо. Якщо вчасно не вжити заходів щодо виправлення ситуації, то ці недоліки можуть призвести до значного зниження капіталу і неплатоспроможності банку. Крім того, банк може отримати рейтингову оцінку достатності капіталу «З», якщо значення показників регулятивного капіталу, адекватності основного і регулятивного капіталу менші, ніж їхні нормативні значення, його акціонери не здатні збільшити статутний капітал до розміру, що покривав би ризики за операціями банку, але при цьому наявні позитивні перспективи (плани) щодо усунення проблем, пов'язаних із недотриманням визначених факторів (наприклад, найближчим часом буде укладено угоду про залучення коштів на умовах субординованого боргу тощо), за обґрунтовано визначений для цього строк. Банк із рейтинговою оцінкою достатності капіталу «4» має значні проблеми, які призвели до того, що капітал неспроможний захистити банк від ризиків, пов'язаних з його операціями, має значні збитки від кредитних операцій та/або від операцій з цінними паперами, та/або валютних операцій, та/або його витрати значно перевищують доходи і мають тенденцію до зростання, банк має високий рівень негативно класифікованих активів (до 60% регулятивного капіталу з урахуванням резервів під ці активи). Банк може дотримуватися (за результатами безвиїзного нагляду) або не дотримуватися нормативів капіталу, але за результатами інспекційної перевірки очевидно те, що його капітал - недостатній для покриття ризиків за активними операціями. 281 Якщо керівництво та/або акціонери не зможуть вжити негайних заходів для виправлення недоліків і порушень, то банк може стати неплатоспроможним у найближчому майбутньому. Банк із рейтинговою оцінкою достатності капіталу «4» потребує суворого контролю служби банківського нагляду щодо вжиття керівництвом та/або акціонерами банку відповідних заходів для покращення якості активів і підвищення рівня достатності капіталу. Банк з рейтинговою оцінкою достатності капіталу «5» є неплатоспроможним, а в його діяльності наявні значні порушення і недоліки, які спричиняють недотримання майже всіх факторів. Збитки від операцій з цінними паперами, кредитних, валютних та інших операцій такого банку становлять значний обсяг, мають тенденцію до зростання та можуть призвести до втрати регулятивного капіталу або зменшення показника адекватності регулятивного капіталу до однієї третини встановленого нормативного значення; обсяг негативно класифікованих активів (з урахуванням сформованих резервів під ці активи) становить 60 та більше відсотків регулятивного капіталу банку. Ймовірність того, що дії керівництва та/або акціонерів зможуть запобігти банкрутству банку, дуже мала. Такий банк потребує особливої уваги служби банківського нагляду та негайного вжиття відповідних заходів (зокрема скликання загальних зборів акціонерів для вирішення питання щодо санації, або реорганізації, або ліквідації банку тощо) з метою зведення до мінімуму збитків вкладників і кредиторів.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Визначення рейтингової оцінки діяльності банків» з дисципліни «Центральний банк і грошово-кредитна політика»
