Порядок здійснення емісійно-касової роботи в установах Національного банку України визначений в Інструкції про касові операції в банках України, затвердженій постановою Правління НБУ від 14.08.2003 № 337. Вона визначає порядок здійснення банками та їхніми філіями касових операцій, правил інкасації грошової виручки, перевезення й пересилання цінностей, виконання операцій з інозем- 79 ною валютою і документами в іноземній валюті, дорогоцінними металами й камінням, контролю за збереженням цінностей. Інструкція є єдиним нормативним документом для всіх банків та установ, які проводять операції з готівкою національної та іноземної валюти, коштовностями та іншими цінностями. Національний банк України, якому належить монопольне право випуску в готівковий обіг грошових білетів і монет, здійснює контроль за виконанням установами банків, які проводять операції з готівкою, правил і порядку емісійно-касової роботи, встановлених цією Інструкцією. Для реалізації емісійної функції Національний банк України створює резервні фонди банкнот і монет у Центральному сховищі. Резервні фонди банкнот і монет перебувають у віданні тільки Національного банку України і можуть витрачатися або поповнюватися лише на підставі письмових розпоряджень управління організації роботи з готівкою департаменту готівково-грошового обігу. У територіальних управліннях та установах НБУ запаси готівки зберігаються у сховищах, а для забезпечення щоденних оперативних потреб - в оборотній касі. Розміщення запасів готівки в територіальних установах НБУ забезпечує своєчасне обслуговування банків, дає змогу оновлювати готівкову масу в обігу та регулювати випуск в обіг банкнот і монет різних номіналів. Запаси готівки в установах НБУ створюються з дозволу управління організації роботи з готівкою департаменту готівково-грошового обігу Національного банку України на підставі їхніх клопотань. Установи Національного банку України зобов'язані вчасно вживати заходів щодо поповнення запасів готівки, вивезення надлишків готівки (якщо вилучення з обігу грошей здійснюється постійно і надлишки їх постійно накопичуються) і зношених грошових білетів, а також установлювати контроль за тим, щоб у сховищах були грошові білети і монети усіх номіналів, необхідних для грошового обігу. Територіальні управління й установи Національного банку України наділяються правами самостійного розпорядження готівкою, яка зберігається в їхніх сховищах і в оборотній касі,- передавання банкнот і монет зі сховища до оборотної каси та з оборотної каси до сховища, здійснення підкріплень комерційних банків готівкою з оборотної каси, приймання надлишків готівки від комерційних банків. Територіальні управління, установи НБУ самостійно визначають обсяги готівки, яка зберігається у сховищах та оборотних касах. Підкріплення запасів готівки у сховищах та вивезення надлишків здійснюється за емісійним дозволом, що наданий департаментом готівково-грошового обігу Національного банку, а саме - службою інкасації. Підкріплення оборотних кас територіальних управлінь НБУ здійс- 80 нюється цими установами самостійно на підставі заявок від комерційних банків, з якими укладено угоду на касове обслуговування. Надлишки готівки наприкінці дня з оборотної каси зараховуються до сховища. Про здійснені готівкові операції протягом дня територіальні управління НБУ звітують перед департаментом готівково-грошового обігу Національного банку України. Одним із напрямів реалізації емісійної функції Національного банку є підкріплення територіальними управліннями НБУ банків (філій) готівкою. Підкріплення територіальними управліннями НБУ банків (філій) готівкою національної валюти, здавання до них готівки, зокрема непридатних до обігу банкнот (монет), здійснюється на підставі укладених між ними договорів про касове обслуговування, якими має визначатися порядок здавання готівки, зокрема доставленої власними силами банку з урахуванням технічних можливостей територіального управління. У разі потреби касового обслуговування територіальним управлінням відділення банку, яке не має самостійного балансу, між територіальним управлінням, яке здійснюватиме касове обслуговування такого відділення, і банком (філією), на балансі якого воно обліковується, укладається договір про його касове обслуговування. Касове обслуговування відділення, яке розташоване за межами області (регіону), де розміщений банк (філія), на балансі якого воно обліковується, може здійснювати територіальне управління за місцезнаходженням цього відділення. Для підкріплення готівкою та здавання готівки (придатної та не придатної до обігу) банк (філія) завчасно надсилає засобами електронної пошти Національного банку до територіальних управлінь відповідні заявки за підписом уповноваженої особи банку з розподілом сум у розрізі номіналів. Форма, строк і час подання заявок обумовлюються територіальним управлінням за домовленістю з банками в договорах про касове обслуговування, в яких, зокрема, мають передбачатися можливість і порядок коригування банком заявок. Територіальне управління розглядає заявки на підкріплення банків (філій) готівкою, здійснює аналіз структури банкнот і монет в обігу, насиченості обігу банкнотами й монетами всіх номіналів, розмінності банкнот і монет, що перебувають в обігу, і, враховуючи фактичну наявність банкнот і монет у сховищах територіального управління, визначає остаточні обсяги підкріплень готівкою. Видача банкам підкріплень готівкою з оборотних кас територіальних управлінь здійснюється за умови надходження до територіальних управлінь відповідних сум із кореспондентських рахунків банків в операційний день отримання готівки. Банки отримують готівку з доставкою власними силами безпосередньо з видаткової каси територіальних управлінь за довіреністю, або в разі доставки готівки службою перевезення цінностей та інкасації 81 територіальних управлінь - за описами цінностей у національній валюті, що перевозяться. Перерахування коштів територіальному управлінню за готівку, яку отримує відділення, що не має окремого балансу, а також надання підтвердження про отримання готівки, здійснює банк (філія), на балансі якого (якої) перебуває це відділення, у день отримання готівки. Забезпечення банків зразками банкнот національної валюти та їх зберігання Банки отримують від територіальних управлінь зразки банкнот національної валюти, відповідні плакати та буклети. Для інформування клієнтів щодо зразків банкнот мають використовуватися плакати та буклети, що розміщуються біля видаткових кас на видному місці. Зразки банкнот обліковуються на відповідному позабалансовому рахунку за номінальною вартістю, а банки мають забезпечувати їх непошкодженість (окрім наклеювання). Під час отримання зразків банкнот банки мають надавати територіальному управлінню письмове зобов'язання щодо забезпечення ними схоронності, непошкодженості й використання зразків банкнот за призначенням і повернення їх на першу вимогу територіального управління. Оформляється зобов'язання у двох примірниках, які засвідчуються підписами керівника банку. У разі повернення банком зразків банкнот до територіального управління це зобов'язання повертається банкові, а в разі повернення частини зразків банкнот оформляється нове зобов'язання на кількість і суму залишку зразків банкнот. У разі виявлення пошкодження або недостачі зразків банкнот банк відшкодовує територіальному управлінню їхню суму за номіналом. Відділення, які не мають самостійного балансу, забезпечуються зразками банкнот банком (філією), на балансі якого вони обліковуються. Банк (філія) контролює забезпечення такими відділеннями схоронності, непошкодженості й використання зразків банкнот за призначенням. У разі ліквідації відділення зразки банкнот передаються банку (філії), на балансі якого воно обліковується, а в разі ліквідації самого банку повертаються територіальному управлінню. Вимоги щодо формування та пакування банкнот (монет) національної валюти НБУ встановлює вимоги щодо формування й пакування банкнот і монет національної валюти. Приймання територіальними управліннями готівки національної валюти від банків здійснюється згідно з такими вимогами: 82
банкноти (монети) мають бути розсортовані за номіналами, кожен номінал на придатні до обігу, зношені, значно зношені та з де фектами виробника, а банкноти також відповідно до їхніх розмірів; розсортовані за номіналами і розмірами банкноти формуються лицьовим боком догори в одному напрямку та пакуються окремо; надірвані й розірвані банкноти мають бути склеєні клейкою про зорою стрічкою завширшки до 10 мм або калькою за допомогою клею, який не призводить до склеювання сусідніх банкнот у корінці. Роздерті на дрібні частини чи обгорілі банкноти можуть наклеюватися на про зорий папір за розміром банкноти. Склеювання частин банкнот потріб но виконувати впритул без накладання однієї частини на іншу. Банкноти, що не викликають сумніву щодо їхньої справжності, але пошкоджені, розірвані та розрізані більше ніж на дві частини і склеєні, зокрема з утраченими частинами (якщо залишилося не менше ніж 55% початкової площі банкноти), відсортовують до значно зношених банкнот і пакують окремо. До значно зношених відсортовують також банкноти, які склеєні з порушенням установлених вимог, що перешкоджає їх обробленню на автоматизованих системах оброблення банкнот. Банки отримують підкріплення готівкою в територіальних управліннях лише в упакованні територіальних управлінь, Центрального сховища та Банкнотно-монетного двору. Під час пакування готівки, яка передається банками до територіальних управлінь, а також у територіальних управліннях, Центральному сховищі та Банкнотно-монетному дворі застосовуються різні види пакування відповідно до вимог Інструкції про касові операції в банках України. Національний банк України відповідно до чинного законодавства України здійснює контроль за дотриманням правил і порядку проведення операції з перевезення валютних цінностей та інкасації коштів. Порядок здійснення перевезення валютних цінностей та інкасації коштів в установах банків України визначається Інструкцією з організації перевезення валютних цінностей та інкасації коштів в установах банків України, затвердженою постановою Правління НБУ від 03.12.2003р. №520. Під час здійснення операції з перевезення валютних цінностей та інкасації коштів застосовуються бланки єдиної форми, що виготовлені друкарським способом або з використанням комп'ютерної техніки із відображенням обов'язкових реквізитів. Установи банків на власний розсуд і за власною ініціативою можуть використовувати під час пломбування інкасаторських сумок, мішків, сейфів одноразові пластикові індикаторні пломби. Правила їх використання в установах банків визначаються Інструкцією № 1 з організації емісійно-касової роботи в установах банків України. Відповідальність за довірені установою банку та його клієнтами 83 валютні цінності й кошти, що перевозяться та інкасуються підрозділом перевезення валютних цінностей та інкасації коштів згідно з укладеними договорами і чинним законодавством України, несе установа банку, якій належить цей підрозділ. Валютні цінності й кошти під час їх перевезення та інкасації повинні страхуватися згідно з нормативними актами установи банку. Створення належних умов для забезпечення схоронності валютних цінностей і коштів під час їх перевезення та інкасації покладається на керівника установи банку, який несе за це персональну відповідальність. Організація виготовлення, випуску в обіг і реалізація пам'ятних та ювілейних монет України Національний банк України встановлює правила виготовлення, випуску в обіг і реалізації пам'ятних та ювілейних монет України. Ці правила регламентуються Інструкцією про організацію виготовлення, випуску в обіг і реалізації пам'ятних та ювілейних монет України, затвердженою постановою Правління НБУ від 07.11.2000 р. № 438. У ній викладено порядок планування, організації виготовлення, випуску в обіг і реалізації пам'ятних та ювілейних монет України з дорогоцінних і звичайних металів. Планування випуску монет проводить департамент готівково-грошового обігу, який розробляє перспективні довгострокові програми та річні плани випуску монет на наступний рік і може погоджувати їх з Національною академією наук України, Міністерством культури та мистецтв України, відділом з питань ЮНЕСКО Міністерства закордонних справ України. Розроблені річні плани подаються на розгляд Правління Національного банку України не пізніше вересня поточного року. План випуску монет на наступний рік із визначенням металів, розмірів, номіналів, тиражів і строків випуску їх в обіг затверджується Правлінням Національного банку України. Кількісний склад і тиражі монет у плані випуску визначаються з урахуванням можливостей їх реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, економічної ефективності й фінансування. Банкнотно-монетний двір після отримання затвердженого плану випуску монет на наступний рік: протягом місяця складає, узгоджує з департаментом готівково- грошового обігу і подає на затвердження заступникові Голови Націо нального банку України поетапний план-графік робіт із виготовлен ня кожного найменування монети; протягом місяця розробляє та подає на затвердження заступни кові Голови Національного банку України погоджену з департамен- 84 тами готівково-грошового обігу та фінансовим планову собівартість виготовлення монет, що передбачені планом випуску; подає на розгляд фінансового департаменту в установлений строк проект виробничої програми Банкнотно-монетного двору з обґрунтуванням обсягу витрат на виготовлення монет, іншої нуміз матичної продукції та виконання замовлень сторонніх організацій і фірм для складання проекту кошторису Національного банку Украї ни на наступний рік; у межах своїх повноважень забезпечує укладення та виконання договорів і контрактів на постачання сировини та матеріалів, які по трібні для виготовлення визначених планом тиражів монет. Після затвердження Правлінням Національного банку річного плану випуску монет департамент готівково-грошового обігу разом із Банкнотно-монетним двором розробляє проектне завдання на кожну монету та організовує розроблення ескізів монет на конкурсній основі чи безпосередньо замовляє художникові. Виконавець у встановлений строк, але не пізніше ніж за чотири місяці до планового випуску монети в обіг, подає департаменту не менше двох варіантів ескізів монети разом із авторським описом кожного варіанта. Розгляд ескізів монет здійснюється Експертною радою з питань попереднього розгляду дизайну колекційних монет України. Експертна рада розглядає ескізи монет протягом п'яти робочих днів од дати їх отримання. Обговорення ескізів, представлених на розгляд, проводиться за участю їх авторів. Рішення Експертної ради (про прийняття, відхилення чи доопрацювання ескізів) приймається без участі авторів ескізів відкритим голосуванням. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала проста більшість членів ради, присутніх на засіданні. За необхідності доопрацювання ескізів Експертна рада повертає їх авторам із зауваженнями і пропозиціями та встановлює строк повторного розгляду. Оригінали ескізів монет, схвалені Експертною радою, затверджуються Головою Національного банку або його заступником, який відає питаннями банкнотно-монетного виробництва. Протягом двох днів після затвердження оригінали ескізів монет передаються до Банкнотно-монетного двору для виготовлення гіпсових моделей, але не пізніше ніж за три місяці до запланованого випуску монети в обіг. Банкнотно-монетний двір відповідно до затверджених ескізів гіпсових моделей монет виготовляє і передає їх на розгляд департаменту готівково-грошового обігу не пізніше ніж за два місяці до запланованого випуску монети в обіг. Департамент протягом двох днів організовує розгляд представлених гіпсових моделей за участі експертів департаменту, головного технолога Банкнотно-монетного двору, авторів ескізів, скульпторів-виконавців. Результати розгляду оформля- 85 ються протоколом, у якому дається оцінка відповідності виготовленої моделі затвердженим ескізам і технічним вимогам. Протокол затвердження гіпсової моделі монети є підставою для виконання Банкнотно-монетним двором робіт із виготовлення карбувального інструменту. Банкнотно-монетний двір відповідно до затверджених гіпсових моделей виготовляє карбувальний інструмент і не пізніше ніж за один місяць до запланованого випуску монети в обіг виготовляє та передає до Центрального сховища чотири зразки монети з оригінального металу. Передавання зразків монет оформляється накладною відповідно до встановленого порядку за номінальною вартістю. Зразки монет не входять до запланованого тиражу. Центральне сховище оприбутковує отримані зразки монет за номінальною вартістю за позабалансовим рахунком і передає їх до операційного управління Національного банку. Передавання зразків монет оформляється видатковим позабалансовим ордером та описом. Операційне управління Національного банку оприбутковує отримані зразки монет за номінальною вартістю за позабалансовим рахунком і передає їх до департаменту для розгляду й затвердження. Передавання зразків монет оформляється видатковим позабалансовим ордером. Департамент готівково-грошового обігу розглядає представлені зразки монет за участі експертів управління організації виготовлення, експертизи, захисту грошей і нумізматики, головного технолога, начальника цеху карбування ювілейних і пам'ятних монет Банкнотно-монетного двору, авторів ескізів, скульпторів - виконавців гіпсових моделей. Результати розгляду зразків монет оформляються протоколом, у якому дається оцінка їх відповідності затвердженим ескізам і гіпсовим моделям, а також визначається відповідність якості виготовлення запланованій. Затверджені зразки монет після закінчення карбування всього тиражу залишаються на Банкнотно-монетному дворі та в Центральному сховищі для постійного зберігання. Банкнотно-монетний двір за затвердженими зразками та в установлені графіком строки карбує запланований тираж монет і передає його до Центрального сховища в установленому порядку. Паралельно з карбуванням тиражу департамент готівково-грошового обігу разом з інженерно-технічним центром і Банкнотно-монетним двором організовує випуск супутньої нумізматичної продукції (сертифікатів монет, буклетів, проспектів, листівок, сувенірного паковання тощо). Введення в обіг пам'ятних і ювілейних монет здійснюється на підставі відповідної постанови Правління Національного банку. При цьому за три дні до дати випуску монети в обіг департамент готівково-грошового обігу подає прес-службі Національного банку офіційне повідомлення Національного банку про випуск монети та її фото- 86 знімки для оприлюднення засобами масової інформації. Одночасно текст повідомлення про випуск монети в обіг надсилається територіальним управлінням Національного банку, комерційним банкам України та редакції журналу «Вісник Національного банку України». Департамент готівково-грошового обігу готує службове розпорядження про розподіл по територіальних управліннях Національного банку відкарбованого тиражу монет, а також супутньої нумізматичної продукції. Центральне сховище проводить видачу монет і супутньої нумізматичної продукції територіальним управлінням Національного банку. Відпускна ціна на пам'ятні та ювілейні монети з дорогоцінних і недорогоцінних металів та її розрахунок затверджується постановою Правління Національного банку про введення монети в обіг. На монети звичайної якості карбування відпускна ціна Національного банку встановлюється на рівні номіналу (без розрахунків). Розрахунок відпускної ціни на монети здійснюється департаментом готівково-грошового обігу і погоджується з фінансовим департаментом. Цінова політика щодо встановлення відпускних цін Національного банку ґрунтується на принципах ринкової ціни та вартісного методу обчислення витрат з урахуванням рівня, що склався на внутрішньому і міжнародному ринках, та економічної ефективності діяльності Банкнотно-монетного двору в цілому. Інформацію про затвердження і зміну відпускних цін на пам'ятні та ювілейні монети департамент доводить до відома територіальних управлінь, установ та офіційних дистриб'юторів Національного банку, а територіальні управління інформують про це комерційні банки. Відпускна ціна на монети складається з витрат Банкнотно-монетного двору на виготовлення монет, номінальної вартості, інших витрат Національного банку, податку на додану вартість. Розподіл пам'ятних та ювілейних монет по територіальних управліннях і установах Національного банку здійснюється департаментом готівково-грошового обігу на підставі розпорядження, що підписується заступником Голови Національного банку. У разі додаткової потреби в монетах територіальні управління та установи Національного банку надсилають департаменту готівково-грошового обігу заявки за підписом керівника, в яких зазначаються назва, кількість і вид металу за кожним найменуванням монет. Департамент готівково-грошового обігу розробляє щорічний план реалізації монет територіальними управліннями та установами Національного банку, що затверджується відповідною постановою Правління Національного банку, і контролює виконання цього плану. Територіальні управління Національного банку розробляють заходи щодо виконання планів реалізації монет і щомісяця подають до 87 департаменту готівково-грошового обігу звітність про стан реалізації монет, на підставі якої він аналізує виконання планів реалізації нумізматичної продукції. Реалізація територіальними управліннями та установами Національного банку пам'ятних і ювілейних монет комерційним банкам або іншим юридичним чи фізичним особам здійснюється за відпускними цінами Національного банку. Для реалізації монет (за винятком обігових монет, які реалізують за номіналом) дистриб'юторами Національного банку може надаватися знижка до 10% від загальної суми вартості партії монет. Територіальні управління та установи Національного банку реалізують монети клієнтам, які обслуговуються в системі Національного банку, комерційним банкам, товариствам нумізматів, іншим торговельним підприємствам. Реалізація монет у територіальних управліннях та установах Національного банку здійснюється через кіоски і відповідні каси продажу монет: фізичним особам - за готівку; юридичним особам - за готівку або за безготівковим розрахун ком за відпускною ціною Національного банку. Установи Національного банку здійснюють реалізацію пам'ятних і ювілейних монет: з попередньою оплатою покупцем; під звіт без попередньої оплати; на зовнішньому ринку через нумізматичні фірми (дистриб'ю тори). Правила визначення платіжності банкнот і монет Національного банку України Реалізуючи емісійну функцію, Національний банк України встановлює правила визначення платіжності банкнот і монет. Правила визначення платіжності банкнот і монет Національного банку України затверджено постановою Правління НБУ від 31.03.99 р. № 152. Банкноти й монети, що перебувають в обігу і виготовлені на замовлення Національного банку України, залежно від зовнішнього вигляду внаслідок зношення можуть бути платіжними (придатними та не придатними до обігу) і неплатіжними. Ознаки платіжності встановлює Національний банк України і оголошує їх з уведенням банкнот і монет в обіг. Платіжними є введені в обіг Національним банком України як законний засіб платежу на території України банкноти і монети, що за ознаками платіжності повністю відповідають затвердженому зразку, а також ті, що за критеріями зношення, пошкоджень і дефектів відпо- відають установленим вимогам. Залежно від зовнішнього вигляду і ступеня зношення або пошкодження платіжні банкноти (монети) поділяються на придатні та непридатні до обігу. Придатні до обігу банкноти і монети - це такі банкноти і монети, що за ознаками платіжності та дизайном повністю відповідають установленим Національним банком України зразкам, не мають пошкоджень, забруднень і зберегли естетичний зовнішній вигляд. Одначе при цьому допускається наявність на придатних до обігу банкнотах: 0 незначних дефектів виробника (відхилення до 1 мм у більший або менший бік розміру банкноти; 0 зміщення зображення рамки, якщо різниця між шириною протилежних полів банкноти не перевищує 3 мм); 0 незначних забруднень. Придатні до обігу банкноти і монети з обігу не вилучаються і можуть видаватися установами банків клієнтам, обов'язкові до приймання без будь-яких обмежень установами, організаціями та підприємствами всіх форм власності до всіх видів готівкових платежів, а установами банків, крім того, для здійснення інших операцій з готівкою. Непридатні до обігу банкноти і монети - це банкноти і монети, що в процесі використання набули ознак зношення і пошкодження та зберегли всі ознаки платіжності або втратили чи змінили окремі з них, а також банкноти й монети з дефектами виробника. За критеріями зношення, забруднень, пошкоджень і дефектів непридатні до обігу банкноти і монети, своєю чергою, поділяються на: зношені; значно зношені; " з дефектами виробника. Зношені банкноти і монети - це такі банкноти і монети, що мають незначні ознаки зношення й пошкодження, а саме: банкноти без пошкоджень, але потерті, з ознаками фізичного зношення, із загальним і локальним забрудненнями, що псують есте тичний вигляд банкноти; банкноти, у будь-якому місці яких є плями, написи (включаючи видимі в ультрафіолетових або інфрачервоних променях), відбитки штампів (окрім штампів про погашення); ^ надірвані й надрізані банкноти незалежно від розміру надриву, надрізу, зі склеєними надривами і надрізами (склеєна ділянка не повинна заважати визначенню номіналу та справжності і склеюватися з іншими банкнотами); банкноти з проколами і отворами, відірваними краями і кутами; монети з подряпинами і зміненим початковим кольором, якщо вони зберегли зображення Малого герба України та номіналу, а також рельєфний гурт, якщо він є на затвердженому зразку.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Емісійно-касова робота установ НБУ» з дисципліни «Центральний банк і грошово-кредитна політика»
