Депозитарні (кастодіальні) послуги надаються банками, які мають можливість вести депозитарну діяльність зберігача цінних паперів, що виконують за дорученням клієнтів функцію зберігача цінних паперів і надають можливість клієнтам банку реалізувати їхнє право за цінними паперами. Дані операції надаються як юридичним, так і фізичним особам на підставі договорів про відкриття та обслуговування рахунків у цінних паперах. До переліку депозитарних відносять такі послуги: • відкриття рахунка для обліку цінних паперів клієнта, депонованих у зберігача цінних паперів; і • відповідальне зберігання цінних паперів; • знерухомлення документарних цінних паперів клієнта з метою їх подальшого обігу в електронному вигляді; • надання власникам цінних паперів виписок після кожної проведеної операції і надання звітів про оборот цінних паперів; • матеріалізація цінних паперів з метою їх подальшого обліку в реєстрі реестродержателя; • обтяження цінних паперів зобов'язаннями; • облік переходу права власності на цінні папери за розпорядженням клієнта; • повідомлення клієнтові про всі корпоративні дії емітента, цінні папери якого обліковуються на рахунку клієнта, повідомлення клієнтові будь-якої інформації, отриманої від емітента чи реєстратора; • участь у зборах акціонерів за дорученням клієнта; • одержання прибутку за цінними паперами, що зберігаються в зберігача, з подальшим переказуванням за дорученням клієнта на його рахунки, чи виплатою готівки в касі для фізичних осіб; • надання цінних паперів проти платежу. Аналіз ефективності операцій проводиться на основі прямих прибутків, отриманих за даними операціями. Обсяг прибутків, одержуваних банком за депозитарними послугами, у більшій частині залежить від сумарної номінальної вартості цінних паперів, які перебувають на зберіганні, обсяг яких залежить, зокрема, і від кількості клієнтів що використовують ці послуги. У зв'язку з цим прийнятність для клієнта запропонованих банком тарифів і якість надання послуг істотно впливають на обсяг отриманих банком прибутків. Таким чином, аналізуючи ефективність надання депозитарних послуг, варто приділити особливу увагу конкурентоспроможності тарифів банку на ці послуги. Плата за надання депозитарних послуг може встановлюватися у вигляді відсотків, що сплачуються від сумарної номінальної вартості цінних паперів, які перебувають на зберіганні; у вигляді фіксованої суми, що сплачується за проведення кожної операції, наприклад, відкриття рахунка в цінних паперах, зміна реквізитів депонента тощо; у вигляді абонентської плати, що сплачується, як правило, один раз на місяць за наявності рахунка в цінних паперах, незалежно від сумарної номінальної вартості цінних паперів, що перебувають на зберіганні. Облік цінних паперів, що перебувають на зберіганні у банку, проводиться за позабалансовим рахунком 4-го порядку №9819 «Інші цінності і документи», за яким відкрито окремі аналітичні рахунки. За даними цього рахунка можна отримати інформацію про кількість прийнятих на зберігання цінних паперів клієнтів банку. Докладнішу інформацію про обсяги депозитарних операцій із клієнтами банк одержує із системи обліку депозитарних операцій Депозитарію. Аналіз надання депозитарних послуг проводять за двома групами: послуги, обсяг надання яких визначається за їх кількістю, та послуги, обсяг надання яких визначається в грошових одиницях. Фактори, які формують фінансові результати за цими операціями, аналізують на основі даних, наведених у таблицях 9.28, 9.29,9.30. Спочатку здійснимо аналіз впливу першої групи факторів, що формують фінансові результати за депозитарними операціями, обсяг надання яких визначається за їх кількістю (табл. 9.28). Таблиця 9.28 АНАЛІЗ ФАКТОРІВ, ЩО ФОРМУЮТЬ ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ ЗА ДЕПОЗИТАРНИМИ ПОСЛУГАМИ, ОБСЯГ НАДАННЯ ЯКИХ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ЗА КІЛЬКІСТЮ НАДАНИХ ПОСЛУГ
Дані табл. 9.28 свідчать, що за депозитарними послугами найбільшу прибутковість забезпечили такі їх види, як знерухомлення документарних ЦП — 82,0 тис. грн, або 25,5 % від усіх видів операцій цієї групи, а також надання власникам цінних паперів виписок — 75,0 тис. грн, або 23,3 %, і матеріалізація цінних паперів — 74,5 тис. грн, або 23,1 %. Абонентська плата не є видом депозитарних операцій, але обсяги її сплати визначаються залежно від кількості клієнтів, що користуються депозитарними послугами, тому вона і розгляди ється в табл. 9.28. Одержання абонентської плати є суто дохідною операцією, для проведення якої банк не несе прямих витрат, тому дані табл. 9.28 не включають витрат, пов'язаних з одержанням абонентської плати. Про другу групу факторів, що формують фінансові результати за депозитарними операціями, обсяг надання яких визначається в грошових одиницях, свідчать показники табл. 9.29. Таблиця 9.29 АНАЛІЗ ФАКТОРІВ, ЩО ФОРМУЮТЬ ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ ЗА ДЕПОЗИТАРНИМИ ОПЕРАЦІЯМИ, ОБСЯГ НАДАННЯ ЯКИХ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ В ГРОШОВИХ ОДИНИЦЯХ
Зазначені в табл. 9.29 обсяги прибутку, отриманого банком від зберігання цінних паперів на рахунках, визначаються виходячи із обсягів цінних паперів, що перебувають на зберіганні, та встановленого тарифу у розмірі відсотка, який клієнт сплачує банку щомісячно від суми цінних паперів, які перебувають на зберіганні. Обсяг прибутку, отриманого банком від проведення операцій за рахунками в цінних паперах, які передбачають проведення операцій за рахунком у зв'язку з переходом права власності на цінні папери, зарахування чи списання цінних паперів, унаслідок інших операцій клієнта та обліковуються за номінальною вартістю цінних паперів, визначається виходячи із обсягів операцій та встановленого тарифу у розмірі відсотка, який клієнт сплачує банку від суми проведеної операції. Проведений вище аналіз є обов'язковим для визначення узагальнюючих показників доходів, витрат та прибутку за видами депозитарних операцій, що і показано в табл. 9.30. Таблиця 9.30 ВИЗНАЧЕННЯ ПИТОМОЇ ВАГИ ДОХОДІВ, ВИТРАТ ТА ПРИБУТКУ ЗА ОКРЕМИМИ ДЕПОЗИТАРНИМИ ОПЕРАЦІЯМИ
Дані таблиці 9.30 свідчать, що найбільший прибуток, одержаний за операціями, що належать до групи операцій, надання яких визначається в грошових одиницях: проведення операцій за рахунками в цінних паперах — 243 тис. грн, або 33,2 %, та відповідальне зберігання ЦП на рахунках — 168 тис. грн, або 22,9 %.
Аналіз банківської діяльності:9.3.4. Аналіз операцій з банківськими металлами.
Надання комерційними банками клієнтам можливості придбання банківських металів дає змогу клієнтам надійно захистити власні кошти від інфляційних процесів. До банківських металів відносять: золото, срібло, платину, паладій. Комерційні банки можуть запропонувати такі операції з банківськими металами: 1. Купівля та продаж банківських металів, які пропонуються до продажу та купуються банками мірними злитками вагою 1—100 грамів і більше. 2. Відкриття та обслуговування поточних рахунків у банківських металах. Банки можуть відкривати поточні рахунки в банківських металах та вести облік (зараховувати, зберігати і списувати) банківських металів, що дає змогу власникові рахунку зберігати належні йому банківські метали з можливістю одержання в потрібний момент. 3. Відкриття депозитних металевих рахунків. Банки можуть приймати банківські метали на депозитні металеві рахунки. Розміщення на депозит банківського металу дає змогу отримувати прибуток за рахунок нарахування відсотків у тому самому банківському металі. 4. Розмін банківських злитків. 5. Конвертацію одного банківського металу в інший. 6. Кредитування банківськими металами виробників, що використовують їх у виробничому процесі. Банківські метали, на відміну від ювелірних виробів, не містять іншої вартості, крім ціни металу і незначних витрат на виробництво й оплату банківських послуг. Золото й інші банківські метали не залежать від економічної і політичної ситуації і не є зобов'язанням якоїсь держави, тому найбільш ефективно захищають вкладені кошти від знецінювання. Банківські злитки компактні, займають мало місця і зручні для транспортування. Усі ці чинники приваблюють як приватних осіб, так і підприємства. Аналіз обсягів і динаміки продажу банківських металів проводиться на підставі даних бухгалтерського обліку. Щодня Національний банк України встановлює офіційні облікові курси банківських металів. Курси банківських металів установлюються залежно від кон'юнктури міжнародного і внутрішнього ринків. Банком можуть установлюватися тарифи на проведення таких операцій із банківськими металами: • відкриття закриття рахунка; • зарахування на рахунок (прийом)/списання з рахунка (видача) банківських металів; • переказ на інші рахунки; • видача виписок, довідок про рух банківських металів за рахунком. Аналіз ефективності проведення операцій із банківськими металами залежить від рівня тарифів, що встановлюються на проведення таких операцій, з одного боку, і від обсягів реалізованих послуг з купівлі-продажу банківських металів, одержання процентних прибутків від надання банківських металів у кредит та інших операцій із банківськими металами, з іншого боку. Отже, тарифи, які установлюють за операціями з банківськими металами, мають бути конкурентоспроможними на ринку банківських металів, що дає змогу банку проводити достатній обсяг операцій із банківськими металами і, відповідно, забезпечувати оптимальний рівень ефективності. Інформацію про обсяги проведення операцій з банківськими металами можна одержати із балансу банку. Банківські метали, що перебувають у сховищі банку, обліковуються за рахунком 4-го порядку 1101 «Банківські метали в банку». Депозитні операції з банківськими металами обліковуються за рахунками депозитів у порядку, встановленому для обліку іноземної валюти. Про ефективність здійснених послуг із продажу банківських металів свідчать дані, наведені в табл. 9.31. Таблиця 9.31 ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОВЕДЕННЯ ПОСЛУГ ІЗ ПРОДАЖУ БАНКІВСЬКИХ МЕТАЛІВ
Дані таблиці 9.31 свідчать про найбільшу ефективність проведення операцій з золотом, що характеризується найбільшими обсягами отриманих доходів — 63 % від загального обсягу.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Аналіз депозитарних послуг» з дисципліни «Аналіз банківської діяльності»
