Сума коштів або інших активів, одержаних навчальним закладом як плата за навчання, є доходом від реалізації наданих освітніх послуг. З цим пов’язане одне з найважливіших завдань, яке вирішує кожен недержавний навчальний заклад — визначення моменту переходу права власності на результати від надання освітніх послуг, тобто моменту визнання доходу. Порядок обліку доходів регламентується П(С)БО 15 «Доход», яким передбачено, що доход від надання послуг визнається, виходячи зі ступеня завершеності операцій з надання послуг. Навчальні заклади на підставі затверджених відповідним чином навчальних планів та своїх організаційних особливостей самостійно обирають форми, порядок і періодичність проміжної атестації, поточного та періодичного контролю успішності студентів (учнів, слухачів, курсантів і т. ін.), а отже, доход від надання освітніх послуг вони можуть визнавати поетапно: за місяць (у дошкільних навчальних закладах), чверть (у загальноосвітніх середніх школах), семестр, триместр або рік (у вищих навчальних закладах різних рівнів акредитації), за весь період навчання (для короткотермінових форм підготовки — курсів, семінарів і т. ін.). Але незалежно від обраної періодичності визнання доходу тривалість проміжного етапу та розрахункового періоду повинна бути обов’язково передбачена у наказі про облікову політику навчального закладу та у контракті на надання освітніх послуг, а сам факт надання такої послуги (завершеності етапу) повинен бути підтверджений документально (класним журналом, відомостями успішності, сертифікатом, довідкою, атестатом, дипломом тощо). Отже, доходом звітного періоду можна вважати лише кошти, що надійшли за вже надані послуги (у вигляді післяплати). Такі суми відображають в обліку звичайними записами: Д-т субрах. 301, 311 — К-т субрах. 361, Д-т субрах. 361 — К-т субрах. 703.
Облік доходів і витрат у недержавних закладах освіти
379
Кошти, що надходять як попередня оплата, не можна вважати доходом, адже вони ще не зароблені і не характеризують фактичного обсягу наданих послуг. Їх можна розглядати як аванси покупців або як доходи наступних періодів з поступовим віднесенням до доходів поточного (звітного) періоду відповідно до ступеня завершеності наданих послуг. В обліку такі операції відображають записами: 1) надійшла авансом оплата за навчання: Д-т субрах. 301, 311 — К-т субрах. 681;
2) зараховано доход від наданих послуг: Д-т субрах. 681 — К-т субрах. 703.
Такий варіант відображення в обліку доходів навчальних закладів є найбільш раціональним: він дає можливість в системному порядку (на субрахунках 361 або 681) вести аналітичний облік розрахунків з кожним споживачем освітніх послуг. Крім основних доходів безпосередньо від надання освітніх послуг, навчальні заклади можуть одержувати інші доходи, пов’язані з наданням таких послуг: пеня за несвоєчасну оплату за навчання; оплата за відновлення у складі студентів після відрахування; за переведення з іншого вузу, на іншу форму навчання, на іншу спеціальність; за ліквідацію академічної заборгованості і т. ін. Можливі також надходження за додаткові послуги: проживання у гуртожитках; вивчення факультативних курсів; додаткові можливості користування бібліотекою (у тому числі електронною), комп’ютерними класами, копіювальною технікою, спортивними залами; медичні послуги тощо. В обліку необхідно розмежовувати інші доходи за їх призначенням та джерелами надходження, для чого зазвичай використовують їх кодування та окремий аналітичний облік на відповідних субрахунках (715, 719 тощо). Це необхідно не лише для контролю за доходами та їх використанням, а й для визначення економічної доцільності окремих додаткових послуг та їх вартості (ціни). Як джерела коштів для освітньої діяльності можуть використовуватися також інші цільові та нецільові надходження. Кошти або інші активи цільового призначення можуть надходити навчальному закладу як асигнування з бюджету або позабюджетних фондів, цільових внесків фізичних і юридичних осіб та ін. Обов’язковою умовою таких надходжень є визначення мети їх використання (в статутних документах закладу освіти або у відповідних документах осіб, що надають такі кошти — заявах, платіж-
380
ГЛАВА 12
них дорученнях тощо). У бухгалтерському обліку цільові надходження обліковують на рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження», а до складу доходів ці кошти зараховують у міру їх використання за призначенням: 1) надійшли цільові кошти на придбання комп’ютерів та витратних матеріалів: Д-т субрах. 301, 311 — К-т рах. 48;
2) перераховано постачальнику за комп’ютери і витратні матеріали: Д-т субрах. 371 — К-т субрах. 311;
7) відображено доход від використання безоплатно отриманих комп’ютерів (у сумі нарахованої амортизації): Д-т рах. 69 — К-т субрах. 745.
Якщо закладу освіти надходять кошти без визначення конкретної мети використання, їх можна використати на фінансування будь-яких заходів у межах статутної діяльності установи. Такі надходження вважають нецільовими. Для їх обліку використовують субрахунок 718 (при надходженні грошових коштів чи інших оборотних активів) або субрахунок 424 (при одержанні необоротних активів). Вартість останніх відносять на доходи у міру їх амортизації у процесі використання такою проводкою: Д-т субрах. 424 — К-т субрах. 745.
Облік доходів і витрат у недержавних закладах освіти
381
Крім того, у неприбуткових організацій можуть бути такі доходи, як проценти, дивіденди, роялті, страхові відшкодування; від видавничої діяльності, проведення культурних заходів, надання майна в оренду; від списання кредиторської заборгованості, реалізації непотрібних основних засобів і товарно-матеріальних цінностей та ін. В обліку перелічені доходи відображають на загальних підставах згідно з П(С)БО 15 «Доход», і тому в даній темі не розглядаються.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Облік доходів у недержавних навчальних закладах» з дисципліни «Бухгалтерський облік у галузях економіки»
