Галузеві особливості залізничного транспорту та їх вплив на організацію обліку і звітності
Залізничний транспорт як окрема галузь народногосподарського комплексу надає послуги виробничого характеру з переміщення продуктів праці з пунктів їх виробництва до пунктів споживання, продовжуючи виробничий процес у сфері обігу, а також задовільняє потреби людей у переміщенні, створюючи специфічний товар — послугу. Розглядаючи господарську діяльність залізничного транспорту, необхідно звернути увагу на такі два її аспекти, як особливості власне виробничого процесу на підприємствах залізниць та характерні риси організації управління цими підприємствами. Господарський процес перевезень у транспортній промисловості, зокрема на залізниці, відрізняється від традиційного виробництва тим, що реалізується не продукт, який є процесом виробництва, а власне процес виробництва — переміщення вантажів або послуга з перевезення пасажирів. На залізницях не може бути створений запас готової продукції, немає відокремленої від процесу виробництва готової продукції, в балансі залізниці немає нереалізованої продукції і незавершеного виробництва з перевезень. Отже, корисний ефект транспорту можна споживати лише під час виробничого процесу, оскільки цей ефект не існує як відмінний від цього процесу товар, який можна окремо купити чи продати. Це зумовлює відсутність на залізницях сировини і основних матеріалів, які могли б стати матеріальною субстанцією готової продукції. Завдяки цьому в активах заліз-
ГЛАВА 4
150
ниць на частку оборотних засобів припадає лише 30—35% при досить значній питомій вазі необоротних активів і особливо — основних засобів. Окремий акт виробництва на залізницях не збігається з географічним розміщенням конкретного транспортного підприємства. Договір на перевезення укладає залізниця, що приймає вантаж або пасажирів, а роботу виконують кілька транспортних підприємств, у тому числі з ближнього і дальнього зарубіжжя, передаючи одне одному вантажі або пасажирів. Загалом, понад 80% обсягів перевезень вантажів та пасажирів здійснюється за участю 2—6 залізниць. Інший аспект роботи залізниць пов’язаний з розміщенням їх по всій території країни, з необхідністю забезпечення регулярності руху поїздів при будь-яких умовах і чіткої взаємодії всіх ланок залізничного конвеєра, що вимагає особливої структури управління. Залізниці України належать до державної власності і входять до об’єднання «Укрзалізниця», яке, по суті, є державним холдингом. Централізоване управління залізницями обумовлене основними принципами управління залізничним транспортом, які полягають в поєднанні централізованого керівництва, з одного боку, і наданням особливих прав та самостійності у прийнятті рішень виробничо-технологічним підрозділам — з іншого боку. Залізничний транспорт є складним багатогалузевим господарством з широко розгалуженою інфраструктурою. Загальна протяжність залізничної мережі України складає більше 22 тис. км, а всього до структури залізниць входить більше однієї тисячі підприємств, організацій та установ, різних за призначенням, технічним оснащенням та способами організації виробництва, на яких працюють понад 375 тис. чоловік. Саме тому управління всіма об’єктами залізничного транспорту не може здійснюватися виключно з одного центру, а забезпечується поєднанням галузевого і територіального принципів. Застосування такого підходу до управління має ряд причин. Головна — це велика кількість і різноманітність виробничої діяльності підприємств, що беруть участь в організації процесу перевезень: залізниці, дирекції залізничних перевезень, підприємства з експлуатації спеціального рухомого складу і контейнерів, матеріально-технічного постачання, обчислювальної техніки, сигналізації і зв’язку, локомотивні і вагонні депо, спеціалізовані ремонтні заводи, а також власна соціальна сфера — підприємства торгівлі, громадського харчування, охорони здоров’я, освіти, культури та
Особливості бухгалтерського обліку на підприємствах залізничного транспорту
151
спорту. У свою чергу у складі залізниць процес залізничних перевезень забезпечують виробничо-технологічні підрозділи, тобто відособлені підрозділи (депо, дистанції, станції тощо), які виконують окремі функції в єдиному технологічному процесі організації та збереження перевезень і продукція яких може бути реалізована лише як складова продукції перевізника — послуги з перевезень пасажирів, вантажів, багажу, вантажобагажу і пошти. Відособленими вважають підрозділи залізниць та підприємств залізничного транспорту, що діють на підставі затверджених положень, виділені на окремий баланс і мають рахунки в установах банків. Отже, сутність територіально-галузевого підходу до управління залізничним транспортом проявляється в тому, що управління перевезеннями здійснюється у двох вимірах, оскільки, окрім адміністративного управління шляхом поділу на окремі залізниці, здійснюється оперативно-технічне керівництво окремими галузями залізничного господарства — локомотивним, вагонним, колійним тощо. Це забезпечує єдність політики щодо розвитку та експлуатації технічних засобів у масштабі всієї залізничної мережі. Державну адміністрацію залізничного транспорту очолює генеральний директор, який за посадою є першим заступником Міністра транспорту і зв’язку. До складу «Укрзалізниці» входять 6 залізниць (Донецька, Львівська, Одеська, Південна, ПівденноЗахідна, Придніпровська), кожна з яких наділена правом юридичної особи. Виробничо-технологічні підрозділи (депо, станції, вокзали і т. ін.) не є юридичними особами, хоча і виділені на окремий баланс. На чолі кожної залізниці стоїть начальник (Н), у якого є заступники (НЗ). До апарата управління залізниці входять виробничі (галузеві) та функціональні служби і відділи. Для координації роботи виробничо-технічних підрозділів створені галузеві служби (локомотивна, вагонна та ін.) Служби управління залізниці підпорядковані начальнику залізниці та, одночасно, в оперативно-технічному відношенні — відповідним Головним управлінням «Укрзалізниці». У більшості випадків структура управління та склад галузевих служб залізниці виглядає таким чином: служба перевезень (Д), локомотивна (Т), вагонна (В), колії (П), сигналізації та зв’язку (Ш), будівельно-монтажних та цивільних споруд (БМЕС), пасажирська (Л), електропостачання (Е), юридична (НЮ), фінансово-економічна (НФ) та ін. (рис. 4.1). Така система управління потребує створення відповідної системи органі-
ГЛАВА 4
152 Начальник залізниці (Н) Заступник (перший) начальника Служба перевезень (Д) залізниці з перевезень (НЗ1) Пасажирська служба (Л) Служба локомотивного господарства (Т) Заступник начальника залізниці Служба вагонного господарства (В) з рухомого складу (НЗТ) Служба електропостачання (Е) Служба колії (П) Заступник начальника залізниці Служба будівельно-монтажних та цивільних споруд (БМЕС) з колії та будівництва (НЗП) Служба капітальних вкладень (НКВ) Заступник начальника – головний ревізор з безпеки руху (РБ) Апарат головного ревізора безпеки руху Служба охорони довкілля
Заступники – начальники дирекцій з перевезень Заступник начальника залізниці з економіки (НЗЕ) Фінансово-економічна служба (НФ) Юридична служба (НЮ) Служба воєнізованої пожежної охорони (НО) Комерційна служба (М) Адміністративно-господарська служба (НА) Служба матеріально-технічного забезпечення (НХ) Спеціальна служба (НР) Головний інженер (НГ) Заступник начальника з кадрів та соціальних питань (НЗК) Служба сигналізації та зв’язку (Ш) Інформаційно-статистичний центр (ІСЦ) Технічний відділ (НТО) Відділ кадрів (НОК) Медична служба Відділ навчальних закладів (УН)
Рис. 4.1. Орієнтовна структура апарату управління залізниці
Особливості бухгалтерського обліку на підприємствах залізничного транспорту
153
зації управлінського та фінансового обліку, здійснення якого покладається на фінансово-економічну службу, типову структуру якої показано на рис 4.2. Основна діяльність підприємств залізничного транспорту поділяється на експлуатаційну (перевізну) та підсобно-допоміжну. Експлуатаційна діяльність — це діяльність відособлених підрозділів, безпосередньо пов’язана з перевезеннями пасажирів, вантажів, вантажобагажу, пошти тощо. Підсобно-допоміжна діяльність — це діяльність відособлених підрозділів з виконання ряду допоміжних операцій та організації виробництва, продукція (послуги) яких використовуються переважно для потреб експлуатаційної діяльності залізниць. У зв’язку з цим до робіт (послуг), що виконуються (надаються) підрозділами основної діяльності залізниць, відносять: — поточне утримання, профілактичний огляд, обслуговування та всі види ремонтів основних засобів, інвентарю, що використовуються в основній господарській діяльності; Начальник служби (НФ) Перший заступник начальника служби (НФЗ1) Відділ аналізу дебіторської заборгованості та зобов’язань Відділ контролю за цінами і цінової політики Відділ контролю за договірною роботою Відділ контролю доходів від вантажних перевезень Відділ контролю доходів від пасажирських перевезень Відділ обліку доходних надходжень
Начальник відділу контролю за договірною роботою (НФЗЗ)
Заступник начальника служби з доходів (НФЗД)
Начальник відділу банківського Відділ банківського обслуговування і обслуговування і розрахункових розрахункових операцій операцій (НФББ) Заступник начальника служби з економіки (НФЗЕ) Заступник начальника служби з бухгалтерського обліку (НФЗБ) Відділ аналізу фінансового плану Планово-економічний відділ Відділ зведеної звітності, методології та автоматизації бухгалтерського обліку Відділ податкової політики
Рис. 4.2. Структура фінансово-економічної служби залізниці
ГЛАВА 4
154
— експлуатація локомотивів, вагонів, дизель- та електропоїздів, їх екіпірування та прибирання; — підготовка вагонів і контейнерів до перевезень; — маневрова робота, супроводження поїздів; — продаж квитків; — навантаження, перевантаження, розвантаження, приймання, видавання, кріплення вантажів, перевірка правильності їх навантаження та кріплення; — перестановка вагонів; — охорона вантажів, основних засобів, інвентарю; — утримання смуги відведення, пристроїв захисту від снігу, піску та вирощування захисних лісонасаджень; — збір та опрацювання інформації з перевезень; — випробувальні роботи на залізницях; — довідково-інформаційні операції щодо роботи залізничного транспорту; — роботи, пов’язані з ліквідацією пожеж, аварій та катастроф, якщо вони виконуються відновними та пожежними поїздами, що перебувають на балансі залізниць; — роботи, пов’язані з технологічною обробкою перевізних документів; — забезпечення пасажирів постільними речами; — водо- та електропостачання. Витрати залізничного транспорту складаються з витрат з перевезення та витрат підсобно-допоміжної діяльності. Витрати з перевезень (експлуатаційні витрати) являють собою грошове вираження витрат ресурсів на переміщення вантажів і пасажирів. Витрати підсобно-допоміжної діяльності — це витрати, необхідні для забезпечення основного процесу перевезень. На залізничному транспорті всі витрати враховуються за єдиною «Номенклатурою витрат основної діяльності залізниць», яка являє собою перелік згрупованих за певними ознаками витрат, що виникають при виконанні робіт. В основу побудови номенклатури покладено діючу класифікацію витрат різних господарств, що враховує особливості технологічних процесів, які застосовуються на залізничному транспорті. Процес виробництва, якщо його розглядати лише як переміщення вантажів і пасажирів, не має незавершених операцій, тому на залізницях не визначають і не оцінюють незавершене виробництво. Предмети перевезення — вантажі, а тим більше пасажири, не є власністю залізниці і не можуть бути об’єктом обліку у складі
Особливості бухгалтерського обліку на підприємствах залізничного транспорту
155
її засобів, вони в процесі перевезення не підлягають обробці, не змінюють своєї специфічної споживчої форми, їх вартість не включається до вартості наданої послуги, а отже — і до витрат залізниці. Тому в бухгалтерському обліку залізниць вантажі, що перевозяться, не відображають ні за кількістю, ні за вартістю. Вони є об’єктами лише статистичного обліку. При здійсненні перевезень, відповідно до діючого Статуту залізниць України, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу (за винятком тих вантажів, збереження, супроводження та охорона яких покладаються на відправника). У разі незбереження вантажів (втрати, нестачі, псування чи пошкодження) залізниці відшкодовують вантажоодержувачам фактичні витрати, розрахунки за якими мають свою специфіку і вимагають чіткого визначення. При перевезенні вантажів у прямому сполученні повністю завершене перевезення вантажів та пасажирів не закінчується в межах окремої залізниці, тому кошти від реалізації продукції, отримані у вигляді плати за перевезення, належать не окремій залізниці, а всім учасникам перевезень, і тому потребують централізованого розподілу. На методологію обліку на залізницях суттєво впливає і централізація деяких функцій управління, що здійснюється на різних рівнях цієї системи (наприклад, придбання рухомого складу, централізовані закупівлі деяких матеріальних ресурсів, розрахунки за податками тощо). Крім того, експлуатація залізничного рухомого складу здійснюється на всьому полігоні залізниць України, а в міжнародному сполученні — на залізницях декількох країн. Це зумовлює необхідність поточного обслуговування і ремонту рухомого складу на підприємствах і у відособлених підрозділах залізниць, незалежно від того, на балансі якого підприємства він знаходиться, з наступним перерозподілом цих витрат. Капітальний та інші види ремонту рухомого складу, будівель і споруд залізничного транспорту, а також відновлювальні роботи при ліквідації стихійного лиха, аварій тощо, здійснюються спеціалізованими підприємствами та відособленими підрозділами залізниць і підприємств залізничного транспорту (заводами, відбудовними та будівельно-монтажними поїздами, локомотивними і вагонними депо тощо), витрати яких також підлягають розподілу між підприємствами, на балансі яких обліковуються такі засоби. Все сказане зумовлює необхідність широкого використання в діяльності залізничного транспорту внутрішніх та внутрішньогосподарських розрахунків між окремими учасниками господарського процесу, переведеними на відокремлений баланс.
ГЛАВА 4
156
Враховуючи особливості залізничного транспорту, Головним фінансово-економічним управлінням «Укрзалізниці» розроблено і затверджено відповідним чином план рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій залізничного транспорту України, облікову політику «Укрзалізниці», методичні рекомендації щодо застосування на залізничному транспорті окремих положень (стандартів) бухгалтерського обліку, звіт про доходи і витрати підприємств основної діяльності залізничного транспорту України (ф. № 14-зал) та інструкцію про його заповнення, Номенклатуру витрат за основною діяльністю підприємств залізничного транспорту України, строки корисного використання основних засобів для визначення суми амортизаційних відрахувань на залізничному транспорті України, класифікатор груп товарно-матеріальних цінностей для залізниць та підприємств залізничного транспорту України і інші нормативні документи з організації обліку та звітності. План рахунків підприємств залізничного транспорту України розроблено на підставі єдиного Плану рахунків бухгалтерського обліку підприємств виробничої сфери, затвердженого наказом МФУ від 30.11.99 р. № 291, але в ньому введено додатково рахунки третього порядку, тобто більшість субрахунків деталізовано на окремі складові. Наприклад, до субрахунку 105 «Транспортні засоби» передбачено рахунки третього порядку: 1050 «Електровози»; 1051 «Тепловози»; 1052 «Паровози»; 1053 «Моторвагонні секції»; 1054 «Дизельні поїзди та автомотриси»; 1055 «Вагони вантажні» і т. ін. Особливо значна деталізація передбачена до рахунку 23 «Виробництво» (9 рахунків другого та 44 рахунки третього порядку), до субрахунків 313, 314, 377, 641, 642, 682, 683 та ін. Це забезпечує єдині методичні підходи до організації обліку та складання звітності у всіх підприємствах і організаціях, що входять у систему «Укрзалізниці». Підприємства та структурні підрозділи, що належать до основної діяльності залізничного транспорту, складають та подають річну фінансову звітність у такому обсязі: — Баланс; — Звіт про фінансові результати; — Звіт про рух грошових коштів; — Звіт про власний капітал;
Особливості бухгалтерського обліку на підприємствах залізничного транспорту
157
— Примітки до річної фінансової звітності; — Звіт про доходи і витрати підприємств основної діяльності залізничного транспорту України (ф. № 14 — зал). Фінансова звітність відділків і управлінь залізниць відображає сукупний підсумок роботи всіх підрозділів, що входять до їх складу, та містить узагальнені показники фінансово-господарської діяльності галузі (рис. 4.3). Рівень «Укрзалізниці» Генеральний директор «Укрзалізниці» Головне фінансовоекономічне управління (ЦФ) Фінансово-економічна служба залізниці (ФЕС) Начальник (НФ) 1. Відділ зведеної бухгалтерської звітності, методології та автоматизації БО 2. Плановоекономічний відділ 3. Відділ податкової політики Рівень служби (Локомотивна служба – Т) Фінансово-економічний відділ служби (ФЕВ) Начальник служби Начальник (НФ) Бухгалтерія Начальник Головний бухгалтер
Головне управління локомотивного господарства (ЦТ) Рівень залізниці Начальник залізниці (Н)
Рівень лінійного підприємства (Локомотивне депо – ТЧ) Пряме підпорядкування
Функціональне підпорядкування
Подання квартальної та річної звітності
Рис. 4.3. Порядок підпорядкування і подання звітності підприємствами «Укрзалізниці» (на прикладі галузевої служби локомотивного господарства)
ГЛАВА 4
158
«Укрзалізниця» складає та надає фінансову звітність за такими видами діяльності: — Основна діяльність підприємств залізничного транспорту; — Основна діяльність метрополітенів; — Основна діяльність промислового залізничного транспорту; — Основна діяльність підприємств промисловості; — Основна діяльність проектно-вишукувальних організацій; — Капітальне будівництво; — Основна діяльність підприємств та організацій торгівлі і громадського харчування; — Основна діяльність наукових організацій; — Основна діяльність з виробництва сільськогосподарської продукції; — Діяльність інших підприємств і організацій.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Галузеві особливості залізничного транспорту та їх вплив на організацію обліку і звітності» з дисципліни «Бухгалтерський облік у галузях економіки»
