Особливе місце у складі виробничих запасів автотранспортних підприємств належить запасним частинам, акумуляторам і автомобільним шинам.
Облік в автотранспортних підприємствах
123
Запасні частини — це окремі деталі, вузли, агрегати, призначені для заміни зношених частин під час технічного обслуговування і ремонту основних засобів. Автомобільні двигуни, коробки передач, акумулятори, автомобільні шини, інші вузли і агрегати, що призначені для заміни при виконанні ремонтів зношених аналогічних вузлів і агрегатів, які є органічною складовою автомобіля, не є самостійними інвентарними об’єктами, тому їх обліковують у складі запасних частин на одноіменному субрахунку 207 (рис. 3.1). Аналітичний облік запасних частин на складах здійснюють за місцями зберігання (матеріально відповідальними особами), однорідними групами, марками автомобілів та номенклатурними номерами. Аналітичний облік обладнання, двигунів, вузлів та агрегатів обмінного фонду ведуть за такими групами: придатні до експлуатації (нові та відремонтовані); підлягають ремонту; перебувають у ремонті; непридатні до експлуатації. Облік руху обмінних агрегатів здійснює технік у спеціальних картках обліку, що містять такі реквізити: дати надходження і вибуття, назву агрегату, його номенклатурний і заводський номери, пробіг, проведені види ремонту, звідки надійшов і кому виданий агрегат. Субрахунок 207 «Запасні частини» 2071 «Запасні частини для ремонтів» 20711 «Запасні частини придбані» 20712 «Запасні частини виготовлені» 2072 «Обмінний фонд вузлів і агрегатів» 20721 «Вузли, придатні для використання» 207211 «Вузли обмінного фонду нові» 207212 «Вузли обмінного фонду відновлені» 20722 «Вузли, що підлягають відновленню» 20723 «Вузли, що знаходяться в ремонті» 2073 «Автомобільні шини» 20731 «Автомобільні шини в запасі» 20732 «Автомобільні шини в обороті» Рис. 3.1. Структура субрахунка 207 «Запасні частини»
124
ГЛАВА 3
За наявності обмінного фонду запасних частин видачу їх зі складу для технічного обслуговування і ремонтів автомобілів проводять в обмін на зняті з автомобілів. Непридатні запасні частини, що прийняті в обмін на видані із обмінного фонду складу, зберігаються окремо, а після завершення місяця їх списують і оприбутковують як металобрухт. Запасні частини, що потребують ремонту, передають до ремонтного цеху за накладними, а після ремонту повертають на склад і використовують як обмінний фонд. Облік запасних частин ведуть за такими цінами: — нові та зняті з автомобілів, але придатні для експлуатації — за діючими цінами придбання; — відремонтовані — в розмірі 50% діючої ціни придбання; — які потребують ремонту — у розмірі 25% діючої ціни придбання; — непридатні до експлуатації — за ціною брухту або можливого використання. Непридатні для експлуатації агрегати після списання їх у встановленому порядку розбирають на запасні частини, які оприбутковують на складі. Облік автомобільних шин зазвичай здійснюють у комплектах, до яких належать покришки (зокрема безкамерні), камери та обвідні стрічки. На автотранспортне підприємство шини надходять у комплекті разом з новим автомобілем (на всіх колесах автомобіля і один запасний комплект) і включаються у прейскурантну вартість автомобіля, а також від постачальників з метою поповнення запасу на складі для заміни шин, що прийшли у непридатність або вимагають ремонту. Автомобільні шини можуть знаходитися на складі (в запасі), в обороті (у службах технічної експлуатації, у власних вулканізаційних і шиноремонтних цехах, у лінійних пунктах тощо), в експлуатації (на ходових та запасному колесах автомобілів). Приймання шин на склад АТП оформлюється супровідними документами, виписаними постачальницькою організацією: рахунок-фактура, накладна, товарно-транспортна накладна, специфікація і т. ін. Складський кількісний облік автомобільних шин ведеться у картках складського обліку (т.ф. № М-12) за їх розмірами (марками) та обліковими групами: — автошини нові; — автошини, що були в експлуатації, придатні для використання;
Облік в автотранспортних підприємствах
125
— автошини, що були в експлуатації, які підлягають ремонту або відновленню; — автошини, відновлені методом накладання нового протектора. Автомобільні шини, як правило, складаються з двох або трьох компонентів: покришки, камери, обвідної стрічки. Останнім часом все частіше застосовуються безкамерні, або однокомпонентні, шини. Тому складський облік необхідно вести окремо з кожного компонента (деталі) шини, а також за їх сортами і розмірами (марками). Автомобільні шини в експлуатації і ремонті обліковуються технічною службою і виробничими підрозділами АТП. З цією метою у технічній службі АТП на кожну автомобільну шину, що знаходиться у експлуатації, відкривається «Картка обліку пробігу (наробітку) пневматичної шини», яка є формою як оперативно-технічного, так і бухгалтерського обліку і контролю. Дані про фактичний пробіг автошин, зареєстровані у цій картці, є підставою для нарахування резерву на ремонт шин (якщо такий створюється на підприємстві), списання шин у зв’язку з їх зносом, пред’явлення рекламацій заводу-виробнику або ремонтному підприємству у випадку недопробігу шин з їх вини, нарахування премій за перепробіг шин або утримань за їх недопробіг з вини окремих осіб. Кожна автошина, передана в експлуатацію, повинна бути закріплена за автомобілем (причепом, напівпричепом) і водієм, який працює на даному автомобілі. Усе це повинно фіксуватися у картці обліку роботи шини. Заміну шини, що вибуває внаслідок її непридатності для подальшої експлуатації, здійснюють лише при умові здачі останньої на склад. Облік пробігу шин необхідно вести регулярно з кожної покришки зокрема (у тому числі й запасній). Нові покришки та безкамерні шини необхідно обліковувати за серійними номерами, а відновлені — за номерами, нанесеними шиноремонтним підприємством. Якщо шини протягом місяця не замінювалися на запасну, то пробіг кожної з них буде дорівнювати фактичному пробігу автомобіля за місяць. Якщо протягом місяця мала місце заміна шини ходового колеса на запасну, водій зобов’язаний повідомити коли (дата) і яку шину (її номер) замінено на запасну. Ці дані заносяться у картку обліку роботи шини і підверджуються підписом водія. Назву коліс автомобіля записують у картку обліку роботи шини скорочено, позначаючи її абревіатурами: ПЛ — переднє
126
ГЛАВА 3
ліве колесо, ПП — переднє праве, СПЗ — середнє праве зовнішнє, СПВ — середнє праве внутрішнє, СЛЗ — середнє ліве зовнішнє, СЛВ — середнє ліве внутрішнє, ЗПЗ — заднє праве зовнішнє, ЗПВ — заднє праве внутрішнє і т. ін. Картки обліку шин зберігаються за номерами автомобілів, за якими вони закріплені. Їх закривають при списанні шини в утиль з обов’язковим висновком комісії про наслідки огляду шини та її непридатність для подальшого використання або ремонту, а також при передачі у відновлювальний ремонт з позначенням групи ремонту і документа про прийняття шини в ремонт. Наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 20.05.2006 р. № 488 затверджено «Експлуатаційні норми середнього ресурсу пневматичних шин колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі». Експлуатаційна норма пробігу — це інтегральна величина, яка визначається середньостатистичним пробігом шин, що не відновлювалися і зняті з експлуатації внаслідок: — зносу рисунка протектора при умові придатності до відновлення; — руйнувань виробничого та експлуатаційного характера, що виключають можливість їх відновлення. Експлуатаційні норми не поширюються на шини: — тролейбусів; — спеціальних колісних транспортних засобів (КТЗ) МВС, МО, МНС, СБУ, Адміністрації Державної прикордонної служби; — гоночних і спортивних транспортних засобів; — КТЗ, виготовлених понад 40 років тому, які мають історичну та культурну цінність; — КТЗ та спецмашин, які виконують технологічні операції (агротехнічні, лісотехнічні та ін.) без пересування вулично-дорожньою мережею загального користування; — великогабаритних і надвеликогабаритних; — які застосовуються у КТЗ не за прямим призначенням або з порушенням правил експлуатації чи нормативних документів. Експлуатаційна норма пробігу відображає як рівень досконалості конструкції шини та якості її виготовлення, так і рівень її технічної експлуатації, обслуговування в АТП, дорожньо-кліматичних умов використання тощо. Норми пробігу шин встановлені залежно від групи і типу автотранспортного засобу та розміру і моделі шини. Так, на шини 9,00 R20 моделі 0-40-БМ для
Облік в автотранспортних підприємствах
127
автомобілів КамАЗ встановлена норма експлуатаційного пробігу 80 тис. км, а на шини 8,25 R20 моделі К-84, У-2 для автомобілів ГАЗ-53 — 85 тис. км і т. ін. Норми для фактичних умов експлуатації, що відрізняються від нормальних, чи особливих умов за необхідності коригуються за формулами: (3.1) Н = Нну ⋅ К1 ⋅ К2 ⋅ К3 ⋅ К4 ⋅ К5 ⋅ К6, (3.2) Н = Ноу ⋅ К3 ⋅ К5, де Нну — норма середнього ресурсу для нормальних умов експлуатації, тис. км; Ноу — норма середнього ресурсу для особливих умов експлуатації, тис. км; К1...К6 — коефіцієнти коригування норм середнього ресурсу залежно від умов експлуатації: К1 —дорожньо-кліматичних; К2 — інтенсивності експлуатації пневматичних шин (тис. км за місяць); К3 — тривалості експлуатації шин; К4 — використання вантажності (пасажировмісності); К5 — для пневматичних шин автомобілів-тягачів автопоїздів, що постійно застосовуються з причепами; К6 — співвідношення пробігу в місті до пробігу за межами міста. У свою чергу коефіцієнт коригування норм залежно від дорожньо-кліматичних умов (К1) визначають за формулою: (3.3) К1 = К11 ⋅ К12 ⋅ К13, де К11 — коефіцієнт коригування норм за типом дорожнього покриття (асфальтобетон, цементобетон, брущатка); К12 — те ж за повздовжнім похилом дороги (‰); К13 — те ж за ступенем хімічного забруднення. Застосування всіх коефіцієнтів не є обов’язковим. Але якщо, користуючись цими коефіцієнтами, неможливо врахувати всі особливості фактичних умов експлуатації, розробляють тимчасові норми середнього ресурсу пневматичних шин. Пробіг шини понад встановлену експлуатаційну норму не може бути підставою для її заміни на автомобілі або списання, якщо шина за своїм технічним станом придатна для подальшої експлуатації, ремонту або відновлення. Шини, зняті з автомобіля для списання в утиль, оприбутковують на склад за накладною, виписаною техніком з обліку шин. До накладної обов’язково додається картка обліку роботи шини. На шини, що списуються
128
ГЛАВА 3
з причини виробничих дефектів або з вини водія, складають акт довільної форми за підписами головного інженера, техніка з обліку шин та водія. При списанні шин з причини виробничих дефектів один примірник такого акта висилають заводу-виробнику шин з рекламацією. У бухгалтерії для обліку автомобільних шин використовують субрахунок 207 «Запасні частини» рахунка 20 «Виробничі запаси». Для роздільного обліку шин на складі та в обороті (тобто переданих службі технічної експлуатації, технічної допомоги, вулканізаційним та шиноремонтним дільницям, але ще не встановлені на автомобілях) бажано відкрити до субрахунку 207 рахунки третього і четвертого порядку: 20731 «Автомобільні шини на складі (в запасі)»; 20732 «Автомобільні шини в обороті». Шини, передані стороннім організаціям для ремонту і відновлення, відображають на субрахунку 206 «Матеріали, передані в переробку». Вартість шин при їх установці на автомобілі списується на витрати виробництва, а у податковому обліку включається у валові витрати підприємства. Відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій з надходження та використання автомобільних шин показано у табл. 3.5. Таблиця 3.5 Господарські операції з обліку руху автомобільних шин
№ з/п 1 2 3 4
Зміст господарської операції Оприбутковано шини, одержані від постачальників: – купівельна вартість без ПДВ – сума податкового кредиту з ПДВ Передано шини зі складу службі технічної експлуатації Списано шини, встановлені на автомобілі Повернено шини на склад: а) придатні для подальшої експлуатації або ремонту б) непридатні для подальшого використання або ремонту Повернено на склад придатні для використання деталі автомобільних шин (камери, обідні стрічки) Списано витрати на ремонт (вулканізацію) шин, виконаний сторонньою організацією у процесі експлуатації автомобіля і оплачений водієм з підзвіту готівкою
Зміст господарської операції Передано шини зі складу шиноремонтному підприємству для ремонту або відновлення Повернено на склад відремонтовані (відновлені) шини: – на облікову вартість шин – на вартість ремонту без ПДВ – на суму податкового кредиту з ПДВ Списано шини, непридатні для використання: – на облікову вартість шин – на вартість одержаної вторсировини – на суму претензії (рекламації) постачальнику – на суму, віднесену на винних осіб – на різницю між сумою утримання з винних осіб та обліковою вартістю списаних шин
Автомобільні шини в АТП при їх придбанні та списанні оцінюють відповідно до П(С)БО 9 «Запаси». Якщо АТП нараховує резерв на ремонт автомобільних шин, то для обліку суми резерву використовують субрахунок 474 «Забезпечення інших витрат і платежів». Резерв нараховується пропорційно пробігу шин і відноситься на витрати виробництва, а вартість ремонту шин списується за рахунок створеного резерву.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Облік запасних частин і автомобільних шин» з дисципліни «Бухгалтерський облік у галузях економіки»
