Документальне оформлення вантажних автомобільних перевезень
Відповідно до Закону України «Про дорожній рух» та діючих Правил дорожнього руху під час здійснення автомобільних перевезень у водія повинні бути в наявності такі документи:
Облік в автотранспортних підприємствах
105
1) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і талон, що додається до посвідчення; 2) реєстраційний документ на транспортний засіб, а у разі відсутності в авто його власника, крім того — свідоцтво про право спільної власності на цей транспортний засіб чи тимчасовий реєстраційний талон; 3) у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків і/або спеціальних звукових сигнальних пристроїв — дозвіл, виданий ДАІ МВС; 4) поліс (сертифікат) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (крім осіб, звільнених від обов’язкового придбання страховки); 5) у випадку надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів — ліцензійну картку на автомобіль; 6) дорожній лист автомобіля; 7) при перевезенні вантажу — товарно-транспортна накладна та інші передбачені законодавством документи. При регулярних пасажирських перевезеннях, крім перелічених, у водія повинні бути: квитково-касовий лист; схема маршруту; розклад руху; таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень). При перевезенні пасажирів легковим авто на замовлення — треба мати копію договору із замовником послуги, а при перевезенні пасажирів автобусами для власних потреб — список пасажирів, завірений підписом перевізника та печаткою. У випадку перевезення небезпечних вантажів водій повинен мати: свідоцтво на допущення транспортного засобу до перевезення вказаних небезпечних вантажів; свідоцтво про підготовку водія транспортного засобу, що перевозить небезпечні вантажі; письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайних ситуацій; технічні умови та дозвіл на дорожнє перевезення. При перевезенні вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень треба мати спеціальний дозвіл на право руху автомобільними дорогами України. Основним первинним документом для обліку роботи автомобілів є подорожній лист, який надає інформацію про обсяги виконаної роботи з перевезення вантажів (пасажирів), витрати пального, нарахування заробітку водіям, розрахунків із замовниками тощо. В АТП використовують такі подорожні листи: 1) вантажного автомобіля у міжнародному сполученні (т. ф. № 1 (міжнародна)) — видається на час відрядження автомобіля і водія для перевезення вантажу в міжнародному сполученні;
106
ГЛАВА 3
2) вантажного автомобіля (т. ф. № 2) — видається на один робочий день (зміну) і тільки при умові здачі подорожнього листа за минулий робочий день. На термін понад один день подорожній лист ф. № 2 видається лише у випадку тривалого міжміського сполучення, термін виконання якого перевищує одну добу; 3) службового легкового автомобіля (т. ф. № 3) — видається на тих же умовах, що й подорожній лист вантажного автомобіля (т. ф. № 2); 4) перевезення пасажирів автобусами (ф. № 1-АП, № 2-АП). Якщо автомобіль працює з погодинною оплатою, то на лицьовому боці подорожнього листа у верхньому правому кутку проставляють штамп «Погодинний». До такого подорожнього листа додають два примірника «Талона замовника» (т. ф. № 1ТЗ), який є підставою для розрахунків перевізника із замовником автотранспорту. При міжміських вантажних перевезеннях до подорожнього листа додають «Маршрутний лист», у якому зазначають контрольні пункти, дату і час їх проходження, пункти відпочинку водіїв, графік руху та інші дані, передбачені договором між перевізником і замовником. Перед видачею водію подорожній лист реєструють у диспетчерському журналі (ф. № Авто-10) за такими показниками: дата видачі; номер подорожнього листа; прізвище та ініціали водія; його підпис в одержанні подорожнього листа; дата повернення подорожнього листа диспетчеру; підпис відповідальної особи. Експлуатація автомобіля без подорожнього листа забороняється. Заповнення подорожнього листа до видачі його водієві здійснює диспетчер. На лицьовому боці подорожнього листа записують прізвище водія і працівників, що супроводжують вантаж, найменування вантажу, місце його отримання та пункт призначення, масу вантажу, час виїзду з гаража. Механік має оглянути машину перед виїздом на лінію та у подорожньому листі засвідчити її технічну справність, а водій — розписатися у прийнятті справної машини. Диспетчер фіксує у подорожньому листі час виїзду і повернення машини в гараж і підтверджує це своїм підписом. При поверненні до гаража водій передає машину механікові. Записи у подорожньому листі про фактичне виконання виробничого завдання робить диспетчер на підставі товарнотранспортних накладних. Тут же відображають простої на лінії із зазначенням їх причин. В окремому розділі подорожнього листа
Облік в автотранспортних підприємствах
107
відображають рух палива: залишок при виїзді, кількість виданого за день (залитого у баки машини) палива та його залишок під час повернення у гараж. Дані про обсяги перевезень у тонах та виконаних робіт у тонно-кілометрах відображають у подорожніх листах на підставі «Товарно-транспортних накладних» (т. ф. № 1-ТН) незалежно від форми оплати транспортних послуг (відрядна, погодинна, покілометрова тощо) та виду перевезень (внутрішньоміські, приміські, міжміські, міжнародні). Не дозволяється включати до подорожніх листів обсяги вантажних перевезень, що не підтверджені товарно-транспортною накладною (ТТН). Міжнародні перевезення вантажів автомобільним транспортом оформлюють товарно-транспортною накладною форми № СМR. На іноземній території водій на підставі ТТН записує найменування вантажовідправника, адресу (місто) відправлення вантажу, номер і дату оформлення ТТН, найменування вантажу, його кількість тощо. Митні органи, контрольно-диспетчерські пункти, до компетенції яких згідно з чинним законодавством входять функції контролю автотранспортних засобів на маршруті, зазначають дату і час проходження автомобілем контрольно-диспетчерських пунктів і факт проведення контролю у цих пунктах та засвідчують цей запис штампом встановленої форми. ТТН (т. ф. № 1-ТН) — це єдиний первинний документ, який є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника та їх оприбуткування у вантажоотримувача. Вона складається на кожну поїздку автомобіля для кожного вантажоотримувача окремо з обов’язковим заповненням усіх реквізитів, необхідних для повноти і правильності обліку руху цінностей та проведення розрахунків за виконані роботи. ТТН є наскрізним документом, оформлення якого починається у вантажовідправника та продовжується на всіх етапах транспортування вантажу. Для вантажів товарного характеру (за якими ведеться складський облік) ТТН виписують у 4 примірниках: 1-й — для списання товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) у вантажовідправника; 2-й — для оприбуткування ТМЦ у вантажоотримувача; 3-й — для розрахунків замовника з перевізником за виконані транспортні роботи; 4-й — для обліку транспортної роботи та нарахування заробітної плати водію. При перевезенні однорідних вантажів декілька раз з одного і того ж пункту відправлення в один і той же пункт призначення
108
ГЛАВА 3
може оформлятися одна ТТН для всіх поїздок, виконаних автомобілем за зміну, на підставі талонів, що видаються на кожну поїздку. Визначення обсягу (маси) перевезення нетоварних вантажів, за якими не ведеться складський облік (земля при виконанні будівельних робіт тощо), здійснюють шляхом проведення контрольного зважування або заміру, про що складається відповідний акт представниками замовника і перевізника. У випадку коли у ТТН неможливо перерахувати усі назви і характеристики наданих до перевезення ТМЦ, до неї додається належним чином оформлена спеціалізована форма товарної накладної (специфікація, сертифікат тощо). ТТН виписує вантажовідправник, оплату ж транспортної роботи може здійснювати або вантажовідправник, або вантажоотримувач, тому в ТТН повинно бути вказано найменування і реквізити підприємства, яке буде оплачувати транспортні послуги. Крім того, у ТТН необхідно вказати найменування відправника і отримувача вантажу, адреси пунктів навантаження і розвантаження, назву, кількість і вартість кожного виду вантажу, найменування перевізника, номер подорожнього листа автомобіля, прізвище та ініціали водія, марку і державні номери автомобіля та причепа, номери документів, що додаються до ТТН, та інші необхідні реквізити. Перевізник (водій) приймає вантаж від вантажовідправника, про що розписується на всіх примірниках ТТН (якщо вантаж приймає довірена особа вантажоотримувача, то вона розписується у прийманні ТМЦ) і отримує три примірники ТТН та інші документи, що до неї додаються (сертифікати, свідоцтва тощо). У пункті призначення перевізник здає вантаж вантажоотримувачу за масою і кількістю місць, у порядку і способом, передбаченим умовами договору. Третій і четвертий примірники ТТН, засвідчені підписами і печатками вантажовідправника і вантажоотримувача, водій разом з подорожнім листом здає диспетчеру АТП. Вони є підставою для розрахунків за виконані автотранспортні роботи та нарахування заробітної плати водію. Перевізник, вантажовідправник і вантажоотримувач несуть відповідальність за повноту, правильність і своєчасність оформлення первинної транспортної документації згідно із законодавством та умовами договорів на виконання транспортних робіт. У разі псування, пошкодження, втрати вантажу або інших порушень транспортного процесу складається акт за підписами представників вантажоотримувача (вантажовідправника) і пере-
Облік в автотранспортних підприємствах
109
візника, в якому зазначають виявлені розбіжності у документах перевізника і вантажоотримувача (вантажовідправника) та їх причини. Цей акт може бути підставою для виставлення претензії винуватцю виявленої розбіжності.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Документальне оформлення вантажних автомобільних перевезень» з дисципліни «Бухгалтерський облік у галузях економіки»
