В умовах ринкової економіки ціни на запаси часто змінюються під впливом чинників попиту і пропозиції. Підприємство одержує запаси протягом звітного періоду багато разів за різними договірними цінами. Постає питання оцінки витрачених запасів та їх залишку на кінець звітного періоду. Облікова практика західних компаній базується на припущенні, що надходження і продаж (відпуск у виробництво) запасів трактуються як потік вартостей, а не як потік фізичних одиниць. Існує декілька загальноприйнятих методів оцінки кінцевих запасів і відповідно величини, яка списується на собівартість реалізованої продукції (табл. 7.1). -341-
Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах Таблиця 7.1. Методи оцінки запасів при їх вибутті, прийняті у зарубіжній практиці
з/п Країна Методи оцінки запасів ФІФО ЛІФО Середньозваженої (середньої) вартості Чистої вартості реалізації Інші 1 Великобританія + + + - 2 Греція + + + Г Метод базового запису готових виробів 3 Іспанія + + + - - 4 Італія + + + - - 5 Люксембург + + + + Фактичні витрати 6 Нідерланди + + + - Метод базового запасу готових та незавершенихробіт 7 Німеччина + * + + + - 8 Португалія + + + - Стандартна таспеціальна(ринкова) цінабазовогозапасу 9 Росія + + + - Методсобівартостікожноїодиниці 10 США + ' + + - Роздрібний метод 11 Україна + + + - Метод ідентифікованої собівартості, ціни продажу 12 Франція + Використовується прискладанні консолідованоїзвітності '+ + - 13 Швейцарія + + + - - 14 Швеція + - і' + Метод проценту від виконання, метод завершення контракту -342-
Розділ 7. Особливості обліку зарасів Дані таблиці 7.1 свідчать про те, що найпоширенішими методами обліку запасів є методи ФІФО, ЛІФО, середньої вартості та інші. Особливостями методів оцінки запасів в деяких країнах є: ■* в Португалії в деяких галузях (сільському господарстві, лісовій промисловості, рибальстві) запаси можуть оцінюватись наступним чином: облікова ціна визначається як продажна за винятком деякої норми прибутку. Також цей метод може використовуватись при обліку запасів в оптовій торгівлі; => в Іспанії запаси оцінюються за загальною фіксованою ставкою, якщо вони постійно оновлюються, а їх загальна вартість та структура змінюється несуттєво. Як виняток їх можуть оцінити за загальною фіксованою ставкою, якщо вони постійно оновлюються, а їх загальна вартість та структура змінюється несуттєво; Ф в Швейцарії в консолідованій звітності запаси можна оцінювати на основі фактичних поточних витрат, відновлювальної вартості або на основі аналогічних витрат; ■=> в Італії для довгострокових контрактів незавершені вироби обліковуються або після завершення контракту, або за процентним виконанням робіт; => у Великобританії заборонено використовувати методи ФІФО та базового запасу. Довгострокові контракти за незавершеними проектами обліковуються за методами "частки виконання", "завершення контракту"; => у США при використанні методу ЛІФО в обліковій політиці обов'язково потрібно визначити суму поточної відтворювальної вартості (вартості руху) запасів, а також вплив на результати діяльності зменшення партії запасів. В США використовується метод ЛІФО-долар, за яким вартість запасів обліковується, виходячи з індивідуальних ^цін одиниці запасів. При використанні методу оцінки запасів базового року вони перераховуються в долари, а ті запаси, які надходять у наступні періоди, для них використовуються цінові індекси. При цьому базовий рік приймається за 100. Положеннями ЗПБО визначено 4 методи обліку запасів: => метод ідентифікації (вітчизняний аналог - метод ідентифікованої вартості); <=> метод середньої вартості; ■=> метод оцінки запасів за цінами перших закупок (метод ФІФО); <=> метод оцінки запасів за цінами останніх закупок (метод ЛІФО).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Методи оцінки вибуття запасів» з дисципліни «Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах»
