Загальний План рахунків бухгалтерського обліку Франції
Французький план рахунків набув широкого поширення у всьому світі, є основою плану рахунків країн Організації африканської єдності, використовується у практиці економічної діяльності майже 80 країн та відрізняється чіткою методологічною організацією. Декретом від 4 квітня 1946 р. під керівництвом Міністерства національної економіки Франції створено Комісію у складі 25 членів, що належали до вищих гілок влади країни, а також до різних організацій з нормалізації бухгалтерського обліку, покликану здійснити перевірку потреб-та цілей, яким повинна була відповідати система бухгалтерського обліку. Виходячи з концептуальних положень та висновків, прийнятих за основу, був розроблений ЗПР. Діяльність Комісії планувалася на одинадцять років, а проект ЗПР передбачав його як універсальний методологічний підхід, що надавав можливість адаптації на практиці бажаних підприємцями та іншими користувачами варіантів й інтерпретацій щодо його застосування. Постановою від 18 вересня 1947 р. план був затверджений і майже в незмінному вигляді залишався в силі до 1957 p., коли відбувся його перегляд. Другу зміну проведено у 1982 р. і саме в такому вигляді ЗПР у Франції використовується на сьогоднішній день. ЗПР Франції є не просто переліком рахунків. Це документ, який містить уніфікований план рахунків, стандартні форми бухгалтерської звітності, інструкції та рекомендації щодо її складання, а також заповнення і подання звітів та приміток до них. Основні завдання ЗПР зводяться до стандартизації: ■=> організації системи бухгалтерського обліку на рівні окремих організацій, загальних облікових понять і бухгалтерських записів, а також характеру їх впливу на активи і пасиви, фінансовий стан та фінансовий результат; <=> способів подання організаціями даних про їх активи і пасиви, фінансовий стан та фінансовий результат. Розробка і розповсюдження ЗПР є обов'язком Національної ради з бухгалтерського обліку. -271-
Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах ЗПР Франції складається з трьох титулів, кожен з яких поділено на окремі розділи (табл. 4.3). Таблиця 4.3. Структура Загального Плану рахунків Франції
-272-
Розділ 4. Методи і техніка бухгалтерського обліку
1 2 Розділ четвертий. Розглянуто методологію консолідації. Викладено правила консолідації, зокрема, визначення гудвілу при поглинанні компанії, оцінки активів та пасивів, відображення відкладених податків, перерахунку статей в іноземній валюті тощо. Розглянуто взаємозв'язок між цими правилами і загальними обліковими принципами, а також вимоги до подання консолідованої звітності 3. Управлінський облік Розділ перший. Визначає поняття управлінського обліку, ціни, продукції, витрат, а також цілі управлінського обліку. Розглянуто, яким чином відбувається відбір витрат для аналізу залежно від видів діяльності організації, показано зв'язок між управлінським та фінансовим обліком Розділ другий. Викладено концептуальні основи і сферу застосування економічного аналізу, а також наведено функціональну класифікацію центрів витрат Розділ третій. Пояснено використання дев'ятого класу рахунків, зарезервованого для управлінського обліку Розділ четвертий. Розглянуто підходи до виділення видів діяльності, визначення собівартості та центрів прибутку, обліку запасів. Показано відмінності в обліку витрат для цілей фінансового та управлінського обліку, а також'наведено порядок коригування витрат в зв'язку з відхиленням фактичних показників від нормативних Розділ п 'ятий. Продемонстровано взаємозв'язок між даними управлінського обліку і підходами до контролю, а також шляхи використання облікової інформації в процесі прийняття рішень. Викладені концептуальні підходи до виділення різних типів витрат, обліку на основі стандартних витрат, складання бюджету Таким чином, для Франції характерним є високий рівень стандартизації бухгалтерського обліку і детальна методична розробка нормативних документів з бухгалтерського обліку. Діючий на даний час у Франції Національний план рахунків розроблено відповідно до 4-ої Директиви ЄС і узгоджено з системою національних рахунків, що дозволяє визначити валовий національний продукт згідно з методикою ООН. Французький професор П'єр Гарньє зазначає, що загальний французький план рахунків- це бухгалтерія з чотирикратним принципом запису. Графічно думку цього вченого можна відобразити за допомогою рис. 4.14. Класи 1 - 5 = ± результат, який випливає зі зміни майнового стану фірми Класи 6 - 8 - ± результат, який визначається вимірюванням витрат та випуску Клас 9 рахунок 90 = ± результат, який визначається у процесі відображення витрат фінансової бухгалтерії в управлінській Клас 9 рахунки 92 - 98 = ± результат промисловий, який визначається за центрами відповідальності Рис. 4.14. Чотирикратний принцип запису за П. Гарньє -273-
Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах Така система дозволяє визначити показник прибутку на різних рівнях управління, як підсумковий показник діяльності підприємства (центр прибутку, вид діяльності, дочірнє підприємство, корпорація) та визначити прибуток трьома різними способами для цілей оподаткування залежно від форм власності та розмірів підприємства. Десяткове кодування в ЗПР (1982) (див. додаток В) дозволяє розрізняти балансові рахунки, рахунки затрати-випуск, позабалансові рахунки, рахунки управлінської бухгалтерії та рахунки резервів для внутрішніх потреб підприємства. Перші п'ять класів рахунків формують розділ під назвою "Фінансова бухгалтерія". Рахунки цього класу призначені для складання балансу. Рахунки 6-го та 7-го класів формують рахунки затрати-випуск та призначені для визначення валового прибутку, декілька видів маржі та напівмаржі, і, звичайно, чистого прибутку діяльності підприємства. Фінансовий результат по рахунках цього класу визначається шляхом визначення витрат, пов'язаних з випуском в цілому по підприємству та за видами діяльності. Рахунки 6-го та 7-го класів називають також контрольними. їх використання дозволяє вести облік господарських операцій експлуатаційною (виробничою) і загальною (фінансовою) бухгалтерією. Така ситуація характерна для більшості колишніх колоній Франції та ряду країн, зокрема, Молдови. Використання контрольних рахунків здійснюється за двома напрямками, які і визначають два різних види експлуатаційного бухгалтерського обліку: перше -коли рахунки експлуатаційного бухгалтерського обліку мають пряму кореспонденцію з контрольними рахунками, і друге - коли використовується спеціальна система парних контрольних рахунків тієї ж назви. Клас 8 "Спеціальні рахунки" призначений для балансового обліку, головним чином отриманих та виданих зобов'язань. Кожний із представлених рахунків 9 класу "Рахунки аналітичної експлуатації" має своє місце, спеціальне призначення і сферу використання. Так, наприклад: ■=> при калькулюванні витрат використовуються рахунки 91, 92, 93, 95; ■=> при обліку руху запасів використовується рахунок 94; ■=> при модулюванні розрахунку витрат відповідно до управлінського підходу використовується рахунок 97, що дозволяє включати деякі дані, які нЬ враховані загальним внутрішньофірмовим бухгалтерським обліком, напрямок деяких даних загального бухгалтерського обліку до витрат і - 274 -
* Розділ 4. Методи і техніка бухгалтерського обліку результатів виробничо-господарської діяльності, а також проведення аналізу відхилень бухгалтерських даних від раніше встановлених; ■=> при класифікації по результатах використовується рахунок 98; <=> при встановленні зв'язків між автономними системами внутрішньофірмового аналітичного бухгалтерського обліку використовується рахунок 99; => при необхідності виявлення відхилень між даними бухгалтерського обліку та раніше встановлених даних використовується рахунок 96. Використання на практиці зазначених рахунків класу 9 ЗПР Франції експлуатаційним бухгалтерським обліком забезпечує його автономне ' функціонування, а також складання в кінці звітного періоду рахунку "Фінансових результатів поточної діяльності" шляхом списання на його сальдо рахунків доходів та витрат. Операції, що відбуваються протягом звітного періоду, класифікують за двома категоріями: ті, що не мають ніяких наслідків для результатів облікового періоду та ті, що створюють їх. Перша категорія складається з інвестицій, розрахунків між фірмами (між кредиторами та дебіторами)^ позичок та позик. Друга категорія складається з закупок товарів або матеріалів, поточних витрат (необхідних для забезпечення регулярної господарської діяльності фірми) та продажу (включаючи надання послуг та виконання робіт по замовленнях). Клас 9 "Рахунки аналітичної експлуатації" формує комплекс технічних можливостей для організації аналітичної, управлінської або стратегічної бухгалтерії. Економічний взаємозв'язок типів бухгалтерії, класів Плану рахунків та методів визначення прибутку представлений в табл. 4.4. Таблиця 4.4. Економічний взаємозв'язок типів бухгалтерії та класів плану рахунків Франції (1982 р.)
Тип Номер та назва класів рахунків Призначення юшсів рахунків Mfmod визначення прлбутку (збитку) 1 2 3 4 Фінансова бухгалтерія Клас 1 "Рахунки капіталів" Клас 2 "Рахунки матеріальних та нематеріальних основних засобів та фінансових вкладень" Клас 3 "Рахунки запасів та незавершеного виробництва" Клас 4 "Рахунки розрахунків", Клас 5 "Фінансові рахунки" Балансові рахунки: складання балансу, організація обліку за простою системою визначення прибутку в цілому по господарству 1. Різниця міжсумою залишківактивних тапасивних рахунків2. Зміна чистихактивів за період Клас 6 "Рахунки витрат заелементами"Клас 7 "Рахунки прибутків завидами" Рахунки "затрати-випуск": визначення національного прибутку, маржі, прибутку 3. Співставлення витрат з випуском /
Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах
/ 2 3 4 Управлінська бухгалтерія Клас 8 "Спеціальні рахунки" Клас 9 "Рахунки аналітичної експлуатації" Визначення собівартості, результатів за центрами відповідальності, сегментами діяльності 4. Визначенняреалізації та витратза виробами5. Використанняметоду "затрати-випуск" за центрамивідповідальності Порівняємо класи рахунків Франції та України (табл. 4.5). . ' Таблиця 4.5. Порівняння структури планів рахунків України та Франції
Рахунки Франція Україна Балансові класи 1-5 класи 1-6 Затрати-випуск класи 6-7 класи 7-9 Позабалансові клас 8 класи 0 Управлінської бухгалтерії клас 9 - Резерв для внутрішніх потреб підприємства класО - Як і в більшості національних планах рахунків інших країн у Франції виділяють: основні рахунки, субрахунки першого та другого порядку, аналітичні рахунки першого, другого порядку тощо. Кодування рахунків здійснюється, як правило, за десятковою системою, наприклад:
Бухгалтерські рахунки згруповані в дев'ять класів. В кожному класі може бути не більше десяти рахунків. В системі десяткового кодування кінцевих цифр "0" та "9" в рахунках та субрахунках мають певне економічне значення. Так, в рахунках кінцевий "0" використовується для визначення загальної величини однорідних економічних операцій. Наприклад, рахунок 10 відображає загальну суму капіталу та резервів фірми, а рахунки 11-19 призначені для обліку окремих джерел власних коштів. Відповідно, в субрахунках першого та другого порядку кінцевий "0" використовується для групування даних по субрахунках відповідного порядку, що дозволяє автоматично отримати відповідні зведені дані синтетичного та аналітичного обліку. Кінцева цифра "9" в плані рахунків відображає два різних економічних явища: => в балансових рахунках - дозволяє розрізняти оціночні резерви; О в субрахунках та аналітичних рахунках - означає економічні операції, протилежні нормальному значенню.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Загальний План рахунків бухгалтерського обліку Франції» з дисципліни «Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах»
