Вияв емоцій в людей індивідуальний, у зв’язку із чим говорять про таку особистісну характеристику, як експресивність. Чим більше виражає людина свої емоції через міміку, жести, голос, рухові реакції, тим більше в неї виражена експресивність. Експресивність є інтегральною функцією двох додатків: ступеня вираження (сили) емоцій і контролю людини за їхнім виявом. За ступенем вияву експресії (зокрема, на обличчі) виокремлюють гіпомімію й гіпермімію. Гіпомімія (амімія) означає відсутність або ослаблення міміки, жестикуляції, збідніння виразних засобів мови, монотонність інтонації, погляд, що згас і нічого не виражає. Гіпермімія пов’язана з надмірним пожвавленням засобів вираження емоцій, з надмірністю яскравих й експресивних актів, які швидко змінюються. Вона трапляється в різних формах і зумовлена багатьма причинами. Часто гіпермімія виражається в безпричинному сміху підлітків. Хихотіння, що переходить у ґиґотіння, – звичайне явище в підлітків. Воно може приховувати сором’язливість. Іншим виявом гіпермімії є манірність поз і химерність рухів, особливо в дітей з аутизмом.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Експресивність» з дисципліни «Психологія особистості»
