Психічна структура особистості складається з таких підструктур: • біопсихічної; • ментально-психічної; • інтраіндивідуальної; • соціопсихічної; • свідомість-самосвідомість (рис. 2.3). Відмінні ознаки особистості: • свідомість; • самосвідомість; • саморегулювання, тобто процес управління своєю поведінкою й діяльністю; • активність, що виявляється в конкретній діяльності,
Рис. 2.3. Психічна структура особистості. але діяльність може мати й антигромадський характер, тоді таку людину називають асоціальною особистістю; • особливості перебігу психічних процесів (відчуття, сприйняття, пам’ять, мислення, уява, увага); • індивідуальність; • соціальний статус, тобто становище особистості в системі міжособистісних відносин, яке визначає її права, обов’язки, привілеї. Статус особистості задається наявною системою суспільних відносин і об’єктивно визначається місцем особистості в соціальній структурі. Він є її об’єктивною характеристикою, але може усвідомлюватись адекватно чи неадекватно, активно чи пасивно, цілковито, частково або зовсім не усвідомлюватись. Позиція особистості характеризує суб’єктивний – активний, діяльний бік становища особистості у структурі суспільства. У складних за своєю природою суспільних відносинах кожна особистість може займати кілька позицій, що відрізняються одна від одної своїм значенням, визначеністю та іншими ознаками; • соціальна роль – спосіб поведінки особистості залежно від її статусу або позиції у суспільстві, конкретному колективі чи соціальній групі. За визначенням І.С. Кона, роль особистості – це соціальна функція, нормативно схвалений спосіб поведінки, якої очікують від кожного, хто займає дану позицію. Ці очікування визначають загальні контури соціальної ролі й не залежать від свідомості та поведінки конкретного індивіда. Вони подані йому як те, що є зовнішнім, більш або менш обов’язковим; • ранг – це престиж, репутація, авторитет, популярність у групі, колективі, суспільстві. • самовизначення, тобто усвідомлення власних інтересів, свого місця в житті та суспільстві, а також своїх можливостей, потреб, цілей і цінностей тощо; • самовираження – вияв здібностей, сутнісних сил, особистісних властивостей, якостей та особливостей; • самоствердження – закріплення у свідомості навколишніх своєї значущості, вагомості; реалізація власних цілей через подолання перепон.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Психічна структура особистості» з дисципліни «Психологія особистості»
