З легкої руки представників нейро-лінгвістичного програмування в психологічну практику ввійшов термін „ресурси". У перекладі з латинської слово ресурси означає „піднімаюсь, виникаю знову". В психологічній термінології воно скоріше буде означати засоби та можливості „відродження з попелу пташки-фенікса", що уособлює плинну і вічно змінну людську природу. Ресурси дозволяють зберегти цілісність внутрішньої картини світу людини в процесі чергової реорганізації, спровокованої нищівним ударом, якого завдає зустріч з реальністю. Вони запобігають психологічним руйнаціям, що зумовлені слабкістю особистісного каркасу людини. Наймогутнішим ресурсом людини є її людське єство, у природі якого закладено неймовірну унікальну здатність перетворювати, додавати, вибудовувати процес пізнання у вічному прирощенні знань і досвіду. В скрутну хвилину життя у кожного з нас є все необхідне, щоб зробити ще один крок в непізнане і сприйняти усвідомлені реалії. Однак людина опирається новизні, боїться змін. А страх, як відомо, - поганий порадник. Він паралізує її здатність вчасно та адекватно зреагувати. Все, що ми проживаємо, все, що містить наша особиста історія містить ресурси, тобто те, що допомагає нам жити краще. Умовно їх можна поділити на зовнішні і внутрішні. До зовнішніх належать люди, речі, влада, статус, зв'язки тощо. Ресурсом може бути час. Часто ресурсом виступають гроші, інформація, цінні ідеї, люб'язне ставлення тощо. До внутрішніх належать наші таланти, починаючи з фізичної форми і витривалості, енергії і здоров'я, задатків і здібностей, і закінчуючи переконаннями і цінностями, світоглядом і духовністю, - все, чим ми можемо скористатися для досягнення наших цілей, все, що розширює можливості вибору,
234 зміцнює особистісну силу, додає психічної рівноваги: воля, відчуття радості, натхнення, оптимізму, цінності свого унікального і неповторного „Я", що торує шлях самореалізації, спостережливість, пам'ять, досвід, гнучкість, творчість, гумор І Т.Д., і т.д. Як бачимо, внутрішніх ресурсів у нас ніяк не менше, ніж зовнішніх, однак людина, будучи по природі своїй прагматичною, схильна помічати радше зовнішні атрибути опор. І, приходячи до психолога, клієнт, як правило, починає скаржитись на приниження, відсутність грошей, допомоги зовні, свободи, не розуміючи, що невільними у звичному житті ми робимо себе самі, та й приниження стає реальністю лише тоді, коли ми внутрішньо його приймаємо. Уміння орієнтуватися на внутрішні опори приходить тільки з досвідом, тоді, коли ми асимілюємо всі екзистенційні обмеження: смерть, самотність, свободу, відсутність сенсу життя. Секрети ефективного консультанта Усвідомлення себе як найнадійнішої опори назавжди змінює життя людини. Для психолога очевидно, що відсутність зовнішніх ресурсів - грошей, підтримки тощо, - є необхідним і могутнім стимулом для розкриття внутрішніх ресурсів. Переломні моменти життя несуть багато позитивного. П.Бреннер обурюється тим, що люди так бездумно нехтують красою кризи, а „криза дає нам можливість змінюватися, рухатися, рости, завдяки кризі ми знов отримуємо дар вибору" (Бреннер П., 2003). Отже, завдання консультанта - повернути ситуацію клієнта таким чином, щоб реалізувалася народна мудрість: „За одного битого двох небитих дають". Ресурсним станом будемо називати стан, перебуваючи в якому, людина бачить не один, а кілька достатньо цінних виходів з ситуації. Не всім дано самостійно побачити ці виходи, часто для людини вони неочевидні. Для продукування ідей їй часто не вистачає саме свіжого погляду „з боку". Таким додатковим та доступним ресурсом може стати розмова з психологом. Секрети ефективного консультанта Для того, щоб виправляти свою ситуацію, потрібно вчитися новому підходу до життя, і тоді відчай, в який впадає людина, сам по собі може стати неабияким ресурсом. Адже, як кажуть на сході, „Лише той здатен до навчання, хто доведений до дуже важкого становища в житті". Коли людина дезорієнтована, можна вдатися до низки запитань, що допоможуть пролити світло на те, які ресурси їй потрібні в її ситуації: „Що тобі потрібно, щоб отримати такий-то результат?";
235 „Які ресурси потрібні?"; „Якби у тебе було необхідне..., то як би це відбувалося?"; „Що тобі потрібно, щоб досягти бажаного?" „Що потрібно зробити перед цим?"; „Який перший крок ти можеш зробити вже зараз?"; „Що потрібно, щоб ти вирішив зробити цей крок?"; „Який урок з цього можна отримати?". Для відкриття ресурсів людини: 1) можна звернутися до досвіду людини з тим, щоб знайти в її житті моменти, в яких проявились її сильні позитивні сторони; 2) варто підсумувати ті моменти консультації, в яких клієнт показав свої сильні сторони; 3) можна повернутися разом з клієнтом в ранні дитячі спогади, адже саме там за А.Адлером, закладається „план життя"; 4) пам'ять сама по собі є солідним ресурсом, нею завжди можна скористатися і згадати, як багато людей, що оточували людину з дитинства, переживали самі й допомагали пережити складні ситуації іншим; 5) будь-яка інформація завжди несе в собі ресурс. Те, що життя завдяки проблемній ситуації підносить людині, не стільки повинно заганяти в глухий кут, скільки демонструє необхідність змін. Тобто, як вважають в НІШ, „Нема перемог і поразок - є тільки зворотний зв'язок"; 6) рефреймінг; 7) підтримка сильних позитивних якостей клієнта інколи дозволяє уникнути необхідності традиційного розв'язання проблем під час інтерв'ювання, оскільки сильні якості клієнта перемагають його слабкості. Відповідальність за пошук і підбір ресурсів лежить в основі психологічної компетентності консультанта. Користуючись психологічними технологіями, психолог допомагає віднайти ті внутрішні опори, які можуть спрацювати. Відновити рівновагу у внутрішньому світі людини непросто, але можна. Одна з пресупозицій НЛП звучить так: „Світ настроєний дружньо, і в кожну мить в ньому є все, що потрібно: якщо є завдання, то є й ресурси для їх розв'язання; цілі, які формую я, формують мене".
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Актуалізація ресурсів людини» з дисципліни «Основи психологічного консультування»
