Багато відомих психотерапевтів, спостерігаючи за клієнтами, не один раз приходили до висновку, що їх переживання нагадують пиріг з кількох шарів. Зверху може бути маса найрізноманітніших емоцій, та коли знімати шар за шаром і досліджувати, звідки випливає та чи інша емоція, то в глибині завжди виявиться одна з базових емоцій: страх, гнів, радість, печаль, нудьга, інтерес. Статусу базових, первинних вони набули тому, що мають специфічний процес перебігу і конкретні засоби тілесного вираження, тобто переплутати їх між собою досить важко, тим більше що люди проявляють їх майже стереотипно. Однак, долаючи різні обставини життя та потрапляючи під вплив виховання, базові емоції можуть набувати різноманітних емоційних відтінків, які з часом стають стереотипними. Люди витісняють справжнє почуття настільки, що навіть обурюються, коли психолог намагається повернути до свідомості знання про його істинний характер. Наприклад, гнів в одних ситуаціях обертається дратівливістю, в інших, коли його відкритий прояв є ризикованим, переживається як образа (гнів на іншого) або провина (гнів на себе) тощо. На думку X. Дженкінса, доросла людина, на відміну від дитини, котра спонтанна в своїх проявах, майже на 90% керується стереотипними поведінковими реакціями та переживаннями, які, можливо, за все життя ні разу не аналізувалися, не переглядалися відтоді, як склалися.
171 Секрети ефективного консультанта Перегляд стереотипних відчуттів е основним завданням консультанта. Надаючи можливість людині "вистежити" свою реакцію (усвідомити, що така поведінка має місце, викрити її вторинну вигоду, дістати повну інформацію про те, як переживається, як сформувалася, яким чином впливає на життя чи самопочуття і на яких засадах чи переконаннях грунтується), консультант по суті спонукає клієнта відійти від малоусвідом-леного стереотипу, вчинити по-іншому, прийняти нове рішення, трансформувати свої переконання, тобто змінити себе, а відтак - і своє життя. Щоб не помилитися та розшифрувати справжню сутність проявленої реакції, консультант має зважити контекст, у якому з'являється та чи інша емоція. Наприклад, як підкреслює Лангфорд, важливо знати, що страх мобілізує сили для того, щоб уникнути небезпеки, і ненормально, коли він спрямований у минуле. Консультативний приклад: клієнтка скаржиться, що її всю трусить від страху, коли телефонує її колишній чоловік. Однак у цьому випадку емоція страху є зовсім неконструктивною: по-перше, чоловік далеко, по-друге, стосунки вже в минулому, отже, її страх непрямо вказує на те, що вона, як би не зарікалася, все-таки переміщує його в своє майбутнє. Те ж саме з гнівом. Він мобілізує сили для того, щоб справитися з актуальною ситуацією, і є сенс звертати увагу на його недоцільність, коли він спрямований у минуле або майбутнє. Радість так само має бути прив'язана до актуального моменту, коли насущна потреба людини задовольняється і виникає почуття, що є все необхідне. Та ні радість, ні переживання щастя не можуть тривати довго. За законами діалектики виникають і виникатимуть перепони, які блокують задоволення тієї чи іншої потреби, що виникла. Це знову-таки викликатиме страждання і прагнення щастя. Печаль, сум є почуттями, які допомагають адекватно пережити втрату, і ненормально, коли вони направлені на майбутнє. Почуття втрати, туги часто супроводжується переживаннями журби, нудьги, які опосередковано повідомляють про те, що чогось не вистачає. Отже те, чого не вистачає, має шукатися, тобто подібні переживання явно вимагають суттєвих життєвих змін. Сприймаючи печаль саме так - як стимул до пошуку себе і своєї радості - ми маємо шанс справитись з будь-яким депресивним станом. В гештальт-терапії говорять про чотири рівні виразу почуттів: блокований, заборонений, ексгібіціоністський і спонтанний. Блоковані і заборонені почуття - це почуття, які не виходять назовні через те, що або спонука залишається непоміченою, або прояв почуття стримується, хоча людина і відчуває необхідність виразити себе. Ексгібіціонізм - це спосіб виразу почуттів, які погано пристосовані до реальної системи поведінки людини. Лише спонтанний вияв емоцій дає відчуття природи цілісності і пластичності.
172
Секрети ефективного консультанта Відсторонення від своїх емоцій стає можливим тоді, коли консультант переключає клієнта з процесу продукування емоцій на спостереження за ними, тобто переводить його в третю позицію (див.: 5.2.3), в режим аналізу. Найчастіше консультант пропонує дослідити, як і коли з'явилася та інша емоція, як вона розвивається, які відчуття викликає, хто ще робить чи переживає і т.д. Добре поставити кілька запитань. Наприкл таку тріаду: „Коли це відбувається, що ви про це думаєте?... Коли ви це думаєте, що ви відчуваєте?... Коли відчуваєте це, що вам хоч робити? (Як ви себе поводите?)". Або: „Що дає таке переживання чи ідея? Що вона допомагає робити? Яким вона допомагає бути? вторинну вигоду несе?". Емоції провокуються не тільки ззовні, але й зсередини, т несвідомим, наприклад, комплексом (див.: 4.3). Комплекс починає д: завжди, коли з'являється небезпека, що асоціюється з першопричино витіснення. Квант витісненої енергії розряджається в реальності у вис проекції, але відповідно не до актуальної дійсності, а до того, як суб'е побачив реальність колись, у момент травми, тобто до ядерно переживання. Прихований спогад завжди проектує в зовнішній с травматичну напругу. Роль терапії та консультування полягає в тому, щ усунути з психіки людини моменти витіснення, оскільки во позбавляють свідоме „Я" рішучості і жорстко регулюють її поведінку.
Секрети ефективного консультанта Будь-який поведінковий акт чи переживання людини має нашарування базового психологічного конфлікту чи комплексу. В роботі з консультативними ситуаціями дуже важливо б конкретним. Консультанти знають, що краще розібрати детально о конкретну розмову, суперечку чи подію, яка сталася вчора або недавн ніж вислуховувати потік претензій чи звинувачень увесь сеанс. У кільк фразах чи конкретних вчинках, які наповнені емоціями, стан стосун проступить чіткіше, ніж в усіх наведених роздумах чи раціоналізуваннях. Отже, особистість є настільки цілісною, що у кожній життєвій ситу можна помітити слід її найбільш яскравих емоційних вражень дитинс Саме вони залишаються надалі фільтрами життєвих переживань, і без їх корекції досягнення результатів у саморозвитку стає досить проблемним.
173 В езотериці взагалі вважають, що істинна свобода людини вимірюється тим, наскільки вона звільнилася від тиску особистої історії. Тому майже всі психотерапевтичні напрями пропонують свої способи ревізувати історію особистості і, по можливості, внести необхідні корективи. Яким чином це зробити? Можна використати таку стратегію роботи з ядерними переживаннями: • зафіксувати прояв реальних "живих" емоцій; • „прочитати" те, що стоїть за виразними емоційними проявами; • мандрувати „до джерел", травматичного першопереживання, моменту виникнення емоційної фіксації чи народження комплексу; •' відреагувати першосцену та підключити до неї нові, більш зрілі емоційні переживання; • перевірити якість та екологічність нового стану. Цю загальну схему кожен консультант відповідно до власної підготовки та технічної майстерності реалізує по-своєму. За нею працюють, проводячи психодраматичну гру чи переоцінне співконсультування, вистежуючи особисту історію в НЛП чи формуючи консультативний вплив у позитивній та інших напрямах психотерапії. До речі, в деяких напрямах, таких як гештальт-терапія або нейро-лінгвістичне програмування, розроблено ефективні техніки, за допомогою яких в умовах дефіциту часу працюють виключно з „тут і тепер"-проявленими емоціями, залишаючи поза увагою деталі конкретних ситуацій, виділяючи основний конфлікт „в чистому вигляді", в його безвідносній базовій сформованості. Секрети ефективного консультанта У виборі ключових для роботи емоцій краще покладатися на власну інтуїцію та індикатори, які сигналізують про виразність тілесних відчуттів та унікальність значень, що приписуються тим чи іншим переживанням. У викладеній вище схемі роботи найбільш важливим є момент трансформації, переробки емоцій. Змінити емоцію можна різними способами. Наприклад, 1) створюючи умови для її повного і безборонного розвитку (дати відреагувати почуття до кінця), доки не зміниться знак або якість емоції. 2) Або ж, підключаючи нові ресурсні можливості, які допомагають справитись з провокатором емоцій (на жаль, людина в минулому була не настільки компетентною, щоб самостійно їх в собі відкрити). 3) Можна відіграти емоції засобами гештальт-терапії або 4) розрядити, каналізувати емоції, пропускаючи їх у соціально допустиме русло (наприклад, вилити свій гнів на маріонетку чи навчившись любити рідних, не творячи з них „кумирів"). 174 5) Ще один варіант: за допомогою інсайту замінити мисленнєву структуру (переконання, ідеали тощо), яка служила психологічним обмеженням і викликала страждання. 6) Часто інтенсивність емоції знижується лише тому, що емоційний стан набув підтримки, а людина - відчуття, що її зрозуміли, що в її переживанні хтось поряд з нею. Узагальнюючи наведене вище, ще раз нагадаємо, що обов'язковою умовою для роботи з емоціями є діалогічність - присутність іншої людини. Ось чому самоаналіз у роботі з емоціями є малоефективним. 7) Ефективним способом трансформації емоційного блоку с моделювання конкретних відчуттів, що його супроводжують. Адже певний емоційний стан викликається певною конфігурацією сенсорних відчуттів (нейролсгічні процеси), які визначаються якостями подій та предметів у певний момент часу. На об'єктивні речі впливати важко, а от на їх сприйняття вплинути можна. В НЛП радять впливати саме на аспекти або модальності сприйняття, тобто змінювати певні сенсорні характеристики, які формують образ (див.: додаток №4). Образи виникають, як відомо, завдяки зору, слуху, кінестетичним відчуттям, нюху та смаку. Тому й міняти доводиться саме характеристики образів, що з'являються за допомогою цих сенсорних каналів. Наприклад, коли образ чорної великої собаки, який стоїть перед очима після травматичного переживання, викликає такі ж за силою емоції, як це було в реальній ситуації, то, змінивши в уявленні формат (величина, відстань, яскравість та ін.) картинки, колір собаки тощо, можна досягти зменшення (або й зникнення) тих переживань, які раніше блокували людину, реально з'являючись при відтворенні образу. Тому, щоб позбавитись від певної емоції, потрібно ввійти в неї, тобто ще раз викликати відчуття цього переживання (а зрозуміти, що саме на нас впливає, можна, зачепивши в розповіді ланцюг асоціацій), якомога детальніше „намалювати" в уяві відповідну картинку та змінити її, змінюючи певні параметри сенсорних модальностей. Змінювати параметри картинки потрібно таким чином, щоб нівелювати руйнівний вплив. В першу чергу змінюємо параметри, які збурюють небажані емоції, та додаємо ті параметри, які сприяють появі ресурсних станів („важке" на „легке", „темне" на „світле", „різке" на більш „приємне" і т.д.). 8) Описаний вище принцип роботи з емоціями застосовується і в тихьвипадках, коли емоції стали основою невротичного розладу, перетворившись на нав'язливі. За таких ситуацій особливу користь маємо, використовуючи такі відомі техніки як „буквальний рефреймінг", „переписування невдач" (НЛП), „десенсибілізації завдяки рухам очей" (Ф.Шапіро) та ін. Щоб детально висвітлити питання про емоції та роботу з ними в консультативній практиці, потрібно написати не одну книгу. Вони є, як підкреслено
175 вище, джерелом актавності та організатором людської поведінки і, без сумніву, головними героями будь-якого життя, а відтак і консультативного процесу.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Трансформація емоційних реакцій» з дисципліни «Основи психологічного консультування»
