Для людини, що приходить до психолога, дуже важливо відчувати, що її слухають. Тому основу консультативного інтерв'ю становлять навички заохочування, переповідання та підсумовування сказаного клієнтом. Заохочування - комплекс вербальних та невербальних стимулів консультанта, які спонукають клієнта до мовлення. До заохочування належать: 1) безліч коротких заохочувальних стимулів, що виражаються мінімальними вербальними висловами, на зразок: "Так", "Ага", або „промовистими" невербальними реакціями чи просто уважним мовчанням. Однак ці форми реагування самі по собі дуже мало впливають на напрямок розмови. Тому частіше користуються формами більш дієвими: 2) перифраз - коротка поточна репліка психолога, що промовляється ним під час мовлення клієнта і призначена для прояснення, уточнення смислу сказаного. Як правило, перифраз вставляється в природні паузи мовлення і є повторенням ключових слів чи фраз, виділеним ствердженням або коротким запитанням. Наприклад, повторення ключових слів з тиради клієнта: "Жорстокий?", "Суперечка?" - дозволяє консультантові демонструвати вибіркову увагу. А переформулювання типу: "Ви сперечались з приводу...", "Ви здивовані його жорстокістю ..." дозволяють почати обговорення важливої теми. Хорошого
107 результату можна досягти завдяки: 3) виділення інтонацією певних слів, які акцентують моменти, наповнені психологічним смислом. Більш складною навичкою є: 4) переповідання, за допомогою якого клієнтові повертають суть щойно ним сказаного у скороченому й уточненому вигляді. Переповідання - це не повторення, а, скоріше, перефразування своїми словами сказаного партнером з використанням ключових слів. Точне переповідання будується за такою схемою: 1. Спочатку формується основа речення, в якій по можливості враховано модальність сприймання клієнта (візуальна, аудіальна, кінестетична): „Отже..", „ Ви сказали..", "Чи правильно я вас зрозумів (ла), ви говорите про..." "Наскільки я почув (ла)...", "Таким чином, ситуація стосується..."). 2. Далі вставляються ключові слова і систематизовані конструкції, вжиті клієнтом для опису своєї ситуації. Консультант передає суть сказаного клієнтом, зберігаючи логіку його думок, але не повторюючи їх дослівно. 3. В кінці потрібно перевірити точність переповідання. Для цього у фразу включається коротке запитання: "Я правильно почув (ла)?", "Це близько до того, що ви сказали?", "Так?" та ін. Перевірку можна здійснити, не вдаючись до запитання, а просто підвищуючи голос наприкінці речення, так ніби переповідання було б запитанням.
Секрети ефективного консультанта Показником майстерності консультанта у використанні мікронавичок є лаконічність (фраза консультанта має бути набагато коротшою від фрази клієнта, яку він переповідає) та влучність, тобто вміння швидко дібрати аналогічне висловлювання. Наприклад: "Я дуже стривожена поведінкою свого 28-річного сина. Після нашої останньої сварки, що стосувалася його безглуздого способу життя, він перестав спілкуватися зі мною. Він не телефонує додому, і я зовсім не знаю, що з ним. А коли ми ненароком зустрічаємося на вулиці, проходить повз мене, ніби ми не знайомі". Можливі реакції консультанта: • заохочувальні стимули, сформовані з ключових слів: "Сварки?", "Дуже стривожені?"; • заохочувальні стимули у вигляді повторення: "Ви стривожені поведінкою сина", "У вас була сварка"," Він не спілкується з вами" та ін.; • переповідання: „Наскільки я почула, вас турбують стосунки з дорослим сином. Вам важко спілкуватися з ним?", "Чи правильно я розумію ситуацію: ви з сином посварилися і хочете налагодити контакт з ним. Так?"
108 Секрети ефективного консультанта Не варто заохочувати такі висловлювання клієнта, які провокують зайву дискусію Наступною формою реагування консультанта є: 5) підсумовування, або резюмування. Воно має на меті дати більш широкий узагальнений зворотний зв'язок клієнтові і стосується не поточного моменту, а сказаного в цілому. Підсумовування потребує більш тривалого часу спілкування, воно узагальнює не тільки вербальну продукцію клієнта, але й все, що він продемонстрував, включаючи непомітні для нього самого невербальні реакції, резюме проявлених ставлень та значень, різноманітних суперечностей, що накопичились за час взаємодії. Підсумовування може починатися, наприклад, так: ,.Підсумовуючи, можна сказати..", „Резюмуючи сказане...", „Якщо я правильно зрозумів (ла), то смисл сказаного зводиться до ... Це так?" Підсумовування може використовується на початку консультації, коли потрібно ввійти в курс попередніх зустрічей, всередині або наприкінці розмови. Часто воно передує переходу до розгляду іншої теми, наступного питання тощо. За формою воно може бути схоже на переповідання, але це більш розширена репліка консультанта, більш високий рівень узагальнення, що охоплює певні етапи роботи і знаменує поточні підсумки спільного просування в аналізі проблеми. Підсумовування, як і переповідання, може закінчуватися уточнюючими запитаннями для зворотного зв'язку: "Чи правильно ми підсумували?" Наприклад, "Отже, підсумовуючи цю частину розмови, ми маємо визнати, що в момент, коли ви переживаєте страх вступити у взаємодію з іншими людьми, ваша особистість ніби розколюється на дві частини. З одного боку - це ви, доросла вісімнадцятирічна дівчина, з іншого - те маленьке дівча, яке у дуже важливий для нього момент вступу до першого класу залишилося без батьківської підтримки. Внаслідок такого розколу ви не в змозі впоратися з думками про свою нікчемність та беззахисність, які сформувались у вас раніше, а тепер автоматично випливають з пам'яті. Все це ускладнює ваше сприймання ситуації. Чи не так?". Лінгвістичні форми переповідання та підсумовування сприяють самодослідженню клієнта і часто містять ключ до розв'язання його проблем. Виглядаючи зовсім просто, навички активного вислуховування вважаються одними з найважчих у системі мікронавичок. Секрети ефективного консультанта Суттєвим моментом інтерв'ю є підтримка розумної рівноваги між питомою вагою мовлення клієнта та висловлюваннями консультанта. Мова консультанта складає приблизно 1/3 від мовлення клієнта.
109
Застосовуючи навички правильного вислуховування потрібно не забувати і про навички спостереження за клієнтом, щоб вчасно зорієнтуватися і не доводити клієнта до реакції типу: "Хіба я щойно про це не сказав?"
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Заохочення мовлення» з дисципліни «Основи психологічного консультування»
