Шкала прийнятності як метод вивчення взаємин (за М.Н. Корнєвим, А.Б. Коваленко)
У цій методиці, яка близька до непараметричного соціометричного опитування, кожному воїну підрозділу пропонується прорангувати ін¬ших, позначаючи у спеціальній картці (табл. 9-5) прийнятність для себе брати участь в одному з різновидів військової діяльності: бойове нав¬чання, відбування вартової служби, спортивні ігри та ін. Відповідь має починатися так: «Цього воїна я ... 1) залишив би в першу чергу; 2) теж бажав би залишити; 3) міг залишити, міг не залишити (однаково); 4) скоріше не залишив би; 5) ні в якому разі не залишив би». Табл. 9-5. Оцінюг: Мовчан
Для кількісної обробки даних варіанти відповідей можна виразити в балах: +2, +1,0, -1,-2. У цьому випадку наведені дані матимуть вигляд табл. 9-6. Ця методика дає офіцерові можливості виявити таки показники: 1. Статус військовослужбовця у підрозділі, який визначається коефіцієнтом прийнятності його товаришами по службі (9-8):
A підр. = Е підр. (9.8) 2 (n – 1)
де Е підр — сума виборів по вертикалі; N — кількість членів групи. 2. Ставлення воїна до кожного члена і підрозділу загалом визначається коефіцієнтом прийнятності підрозділу воїном (9-9):
A інд. = Е інд. (9.9) 2 (n – 1) де Е інд. — сума виборів по горизонталі; N — кількість членів групи.
Табл. 9-6. Матриця шкали прийнятності
Кого Хто 1 2 3 4 21 22 23 ЕЕ A інд. = Е інд. 2 (n – 1)
21 Ссргіснко +2 + 1 0 22 Колом ісць + 1 _2 -1 23 Івко 0 +2 -1 І 'V* 20,-1) 3. Згуртованість підрозділу, міра його єднання, які визначаються різницею сум взаємних позитивних і взаємних негативних виборів, поділеною на п(п - 1). Згуртованість (3. ) тим вища, чим ближчий цей коефіцієнт (КЗ) до +1 (9-10):
КЗ підр. = Еr (+) – Еr (-) / n (n-1) (9-10)
де Еr (+) — сума взаємних позитивних виборів; Еr (-) — сума взаємних негативних виборів; n — кількість членів підрозділу. 4. Соціальна експансивність (характеризує динаміку соціального життя підрозділу), який визначається арифметичною сумою взаємних позитивних і негативних виборів, поділеною на п(п - 1) (9-11):
Е підр. = Еr (+) – Еr (-) / n (n-1) (9-11)
де Еr (+) — сума взаємних позитивних виборів; Еr (-) — сума взаємних негативних виборів; n — кількість членів підрозділу. 5. Для порівняння характеристики різних підрозділів за мірою внутрішньо-групової прийнятності вираховується коефіцієнт внутрішньо-групової прийнятності (КВП) (9-12):
А = [Er1 (+) + E r2 (+)] + [Er1 (-) + E r2 (-)]
де Er1 (+) — сума взаємних позитивних виборів у першому підрозділі; E r2 (+)— сума взаємних позитивних виборів у другому підрозділі; E r (-)— сума взаємних негативних виборів у першому підрозділі; E r (-)] — сума взаємних негативних виборів у другому підрозділі. Цей показник коливається від +1 — найвищого ступеня прийнятно¬сті (коли кожен член підрозділу вибирає всіх прийнятних із найвищою оцінкою) до -1 — найвищого ступеня неприйнятності. Коефіцієнт згуртованості (КЗ) має бути тим більший, чим тіснішої взаємодії всіх без винятку членів підрозділу потребує характер спіль¬ної діяльності. Показник потреби в тісному спілкуванні визначається за максималь¬ною кількістю взаємних позитивних виборів. Чим менший підрозділ, тим більшої згуртованості можна очікувати. У підрозділі, який нарахо¬вує 30-35 воїнів, за відсутності взаємних негативних виборів (а отже, і конфліктних пар) задовільним можна вважати коефіцієнт згуртованос¬ті, який дорівнює 0,20-0,25. КЗ і КВП характеризують внутрішню соціально-психологічну атмо¬сферу в підрозділі, його СПК. Існує пряма залежність між згуртованіс¬тю, високою взаємною прийнятністю та ефективністю бойової діяль¬ності. Коефіцієнт соціальної експансивності (£|1ир) є доповненням до кое¬фіцієнта групової прийнятності (А). Так, за середніх і низьких показни¬ків А великий коефіцієнт свідчитиме про напруженість у внутріш-ньогрупових взаєминах і потребуватиме аналізу якісного змісту особ¬ливостей особистих стосунків кожного з кожним.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Шкала прийнятності як метод вивчення взаємин (за М.Н. Корнєвим, А.Б. Коваленко)» з дисципліни «Військова психологія»
