Загальна схема дій офіцера при соціометричному дослідженні
Спочатку формулюються завдання дослідження і визначається об’єкт дослідження. Потім обґрунтовуються основні гіпотези і положення, які стосуються можливих критеріїв для опитування членів соціальної групи. Коли критерії опитування визначено, їх заносять до соціомет-ричної картки. Кожен член групи відповідає на них, вибираючи тих чи інших членів групи для спільної відповідальної діяльності або відпо¬чинку, залежно від більшої або меншої прихильності до них, надання певної переваги порівняно з іншими воїнами, симпатіями або антипа¬тіями. При цьому таке опитування може здійснюватись у двох варіантах: иепараметричному та параметричному. Непараметрична соціометрія дає змогу відповісти на запитання соціометричної картки без обмежень кількості виборів досліджуваного, коли він, безумовно, позитивно ста¬виться до цього опитування. Якщо в групі нараховується, скажімо, 12 воїнів, то в цьому разі кожен із досліджуваних може вибрати 11 осіб (крім самого себе). Перевагою цього варіанта є тс, що він дає змогу виявити так звану екс¬пансивність кожного члена групи, а разом з тим зробити зріз різновидів міжособистісних стосунків міжгрупової структури. Проте при збільшенні чисельності групи до 15-20 осіб цих взаємин стає так багато, що без обчис¬лювальної техніки проаналізувати їх дуже складно. Другий варіант— параметрична соціометрія з обмеженням кіль¬кості виборів. Досліджуваному пропонують вибрати всього 3-5 осіб на основі двох видів критеріїв: формальних і неформальних. Формальні критерії визначають особливості міжособистісних взаємин, які грунту¬ються на ділових якостях партнерів спільної діяльності. Неформальні, навпаки, спираються на емоційні якості партнерів, вони визначаються почуттями симпатій або антипатій між воїнами. Розрізняють позитив¬ний критерій, коли від досліджуваного вимагається демонструвати свою прихильність у виборі партнера, і негативний, коли досліджуваний має показати своє критичне або емоційно-негативне ставлення до деяких членів групи. Бажано, щоб соціально-психологічна структура групи визначалася за допомогою порівняльного аналізу відповідей досліджуваних міні¬мум на два запитання — на одне формальне й одне неформальне. Мак¬симальна кількість критеріїв у дослідженні: для молодих воїнів — 1-3, для кадрових військовослужбовців — 2-4. Величина обмеження кількості соціометричних виборів дістала на¬зву соціометричного обмеження, або ліміту виборів. Вважають, що запровадження «соціометричних обмежень» значно по¬силює надійність соціометричних даних і поліпшує статистичну обробку досліджуваного матеріалу. Таке обмеження змушує досліджуваного уваж¬ніше ставитися досвоїх відповідей, обирати для відповіді тільки тих членів групи, які справді відповідають запропонованим ролям партнера, лідера або товариша по спільній діяльності. Обмеження виборів значно знишує імо¬вірність випадкових відповідей та дає змогу стандартизувати умови вибо¬рів, але, у свою чергу, дає офіцеру змогу порівняльного аналізу матеріалу різних груп. Нині вважається, що для груп 22-25 учасників мінімальна ве¬личина «соціометричного обмеження» має вибиратися в межах 2-3 виборів. Недоліком параметричної процедури є неможливість розкрити різ¬номанітність взаємин у групі. Можна виявити тільки найбільш суб'єк¬тивно значущі стосунки. Соціометрична структура групи в результаті та¬кого підходу відображатиме лише найтиповіші «вибрані» комунікації. Запровадження соціометричного обмеження не дає змоги судити про емоційну експансивність членів групи. При складанні програми дослі¬дження можна запланувати здійснення соціометричного опитування як у першому, так і в другому варіанті. У такому випадку можна одержати змістовніший матеріал.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Загальна схема дій офіцера при соціометричному дослідженні» з дисципліни «Військова психологія»
