Аналіз гармонізації бухгалтерського обліку держав - членів ЄС
Оскільки Директиви ЄС визначають лише загальні вимоги до складу, змісту та подання фінансових звітів, зберігається багато розбіжностей щодо оцінки, подання та розкриття інформації в річних фінансових звітах товариств та консолідованих фінансових звітах [15,40, 419, 420]. Згідно з Четвертою Директивою ЄС [405], річна фінансова звітність товариства складається з балансу, звіту про прибуток і збиток та приміток до фінансових звітів. Разом з тим, держави-члени можуть дозволяти або вимагати: 1) включення інших звітів до складу річної фінансової звітності; 2) розкриття іншої інформації в річній звітності, крім тієї, яка повинна висвітлюватися згідно з Четвертою Директивою. Законодавством Бельгії, Данії, Фінляндії, Греції, Ірландії, Португалії, Іспанії, Швеції та Великої Британії вимагається складання і подання в складі річної звітності інших звітів, які не включено до сфери Четвертої Директиви ЄС : Звіт про рух грошових коштів (Данія, Фінляндія, Ірландія, Португалія, Швеція, Велика Британія); • Звіт про загальні визнані прибутки та збитки (Ірландія, Велика Британія); Узгодження з прибутками та збитками за історичною собівартістю (Ірландія); Звіт про джерела та використання коштів (Іспанія); • Звіт про розподілення прибутку (Греція); • Соціальний звіт (Бельгія). Головною вимогою до фінансової звітності є те, що вона має надавати правдивий та справедливий погляд на фінансове становище товариства та фінансові результати його діяльності. 56
Розділ 1. Сучасні тенденції гармонізації бухгалтерського обліку Лише у виняткових випадках, якщо застосування Четвертої Директиви не забезпечує дотримання цієї вимоги, дозволяється відступ від положень Директиви з метою досягнення правдивого та справедливого погляду. Такий відступ має бути розкрито в примітках до звітів разом із поясненням обставин, що його спричинили, та його вплив на фінансове становище і фінансові результати товариств. Законодавство держав-членів вимагає застосування єдиних принципів оцінювання статей фінансових звітів: • припущення безперервності діяльності; ■ послідовність застосування методів оцінювання; ■ оцінювання на основі розсудливості; ■ відображення в звітності доходів і витрат звітного періоду незалежно від дати надходження або витрати коштів, пов'язаних з цими доходами та витратами; • роздільне оцінювання статей активів і зобов'язань; ■ баланс на початок фінансового року повинен кореспондувати з балансом на кінець попереднього року. Разом з тим, законодавством Бельгії, Ірландії, Люксембурга, Великої Британії, Швеції, Нідерландів та Португалії допускається відступ від наведених принципів за певних обставин. У всіх державах основним принципом оцінювання є оцінювання за ціною придбання або виробничою собівартістю. Крім того, в окремих державах вимагається або дозволяється застосовувати такі методи оцінки, як альтернативи історичної собівартості : ■ метод відновлювальної вартості (Данія, Ірландія, Люксембург, Нідерланди ,Швеція, Великої Британія); методи (інші, ніж відновлювана вартість), що враховують інфляцію (Люксембург, Португалія); ■ переоцінювання активів (усі держави, крім Австрії, Німеччини та Італії). Альтернативні методи оцінки можуть бути застосовані лише до окремих статей активів (табл. 1.9). Четверта Директива передбачає два основних формати балансу: вертикальний (рис. 1.12) та горизонтальний (рис. 1.13). 57
С. Ф. Голов. Бухгалтерський облік в Україні: аналіз стану та перспективи розвитку
58 Таблиця 1.9. Альтернативні методи оцінювання статей активів
Стаття Держава (метод) 1. Матеріальні основні активи Бельгія, Данія (переоцінка), Франція, Ірландія (поточна собівартість, переоцінена сума), Нідерланди, Португалія, Іспанія, Швеція (переоцінка), Велика Британія (поточна собівартість, переоцінена сума) 2. Земля Фінляндія 3. Нематеріальні основні активи (крім гудвілу) Ірландія (поточна собівартість), Швеція (переоцінка), Велика Британія (поточна собівартість) 4. Фінансові активи Бельгія, Данія (переоцінка), Франція, Нідерланди, Великобританія, Люксембург 5. Фінансові основні активи Фінляндія 6. Довгострокові фінансові інвестиції Ірландія (переоцінена сума), Велика Британія (переоцінена сума) 7. Поточні фінансові інвестиції Ірландія (переоцінена сума), Великобританія (переоцінена сума) 8. Запаси Бельгія (відновлювана вартість) Ірландія (поточна собівартість) Нідерланди (відновлювана вартість) Швеція (відновлювана вартість) Велика Британія (поточна собівартість)
Рис. 1.13. Горизонтальний формат балансу Для окремих статей балансу Четвертою Директивою передбачено кілька варіантів їх подання (табл. 1.10). Таблиця 1.10. Варіанти подання окремих статей балансу
Стаття Варіант 1 Варіант 2 Варіант 3 І.Несплачений підписаний капітал Розділ А активу Розділ D активу в складі дебіторської заборгованості (І! (5)) Розділ L пасиву 2. Витрати на створення Розділ В активу Розділ С активу в складі нематеріальних активів - 59
С. Ф. ГОЛОЙ. Бухгалтерський облік в Україні: аналіз стану та перспективи розвитку Закінчення табл. 1.10
Стаття Варіант 1 Варіант 2 Варіант 3 3. Витрати майбутніх періодів і нарахований дохід Розділ D активу в складі дебіторської заборгованості (II (7)) Розділ F активу - 4. Збиток за фінансовий рік Розділ F активу Розділ А пасиву (IV прибуток або збиток звітного періоду) - 5. Нараховані витрати та доходи майбутніх періодів Розділ С пасиву в складі кредиторської заборгованості Розділ D пасиву - 6. Прибуток за фінансовий рік Розділ Е пасиву Розділ А пасиву - Водночас держави-члени можуть дозволяти складання скороченого балансу товариствами, які на дату подання балансу не перевищують меж двох із трьох таких критеріїв: підсумок балансу: 3 650 000 евро; чистий оборот: 7 300 000 евро; ■ середня чисельність працівників, зайнятих протягом фінансового року - 50. Такий баланс повинен містити тільки ті статті, які позначені буквами та римською нумерацією в статтях 9 та 10, та окреме розкриття інформації, яка вимагається в дужках у розділі D (П) Активів та в розділі С у групі Пасивів у статті 9, та в розіділі D (II) y статті 10, але за підсумком для кожної статті. Законодавство держав-членів визначає різні підходи до можливості складання скороченого балансу підприємствами, які відповідають критеріям, наведеним у статті 11 Четвертої Директиви ЄС. Не дозволяється складати скорочений баланс в Австрії, Данії та Швеції. Водночас, існують розбіжності в оцінці та відображенні окремих статей балансу, які будуть розглянуті далі.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Аналіз гармонізації бухгалтерського обліку держав - членів ЄС» з дисципліни «Бухгалтерський облік в Україні: аналіз стану та перспективи розвитку»
